Справа № 740/788/25
Провадження № 2/740/806/25
іменем України
16 квітня 2025 року м.Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пулинець Ю.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,
встановив:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого з ним 18 лютого 2017 року та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1 / 2 частки заробітку (доходу). Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що подружнє життя не склалося через несумісність характерів та різні погляди на життя, часто виникали конфлікти та сварки, під час яких відповідач щодо неї неодноразово вчиняв психологічне та фізичне насильство, сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, примирення не можливе, відповідач не надає фінансової допомоги на утримання спільних дітей, останній є працездатним, працює на консервному заводі, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на утриманні не має. Просить позов задовольнити, розгляд справи проводити за відсутності.
Згідно з ст.ст.19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідно до заяви від 16 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 позов підтримує, просить розглянути справу за відсутності.
Відповідно до клопотання від 31 березня 2025 року відповідач ОСОБА_2 позов визнає у повному обсязі, просить розглянути справу за відсутності.
Інші заяви, клопотання сторін станом на 16 квітня 2025 року відсутні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 лютого 2017 року, останні є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом із позивачем і перебувають на її утриманні, між сторонами виникли неприязні відносини через різні погляди на сімейне життя та несумісні характери, що суперечить інтересам позивача і є підставою для неможливості подальшого життя подружжя і збереження шлюбу, при цьому суд враховує, що норми сімейного законодавства не наділяють судові інстанції можливістю примушування жінки або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, позивач наполягає на розірванні шлюбу, заперечення відповідача проти цього відсутні, клопотання сторін про надання строку на примирення відсутні.
Законними підставами для розірвання шлюбу є ст.ст.105, 110, 112 СК України.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яких вони повинні утримувати до досягнення ними повноліття відповідно до ст.180 СК України, позивач вправі звернутися до суду з даним позовом.
Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів,-стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позивачем заявлений позов про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей у частці від заробітку (доходу) відповідача.
Як зазначено вище мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності, вказаний прожитковий мінімум забезпечує лише мінімальні потреби дитини, а не достатні для повноцінного її розвитку.
Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів на малолітніх дітей, суд враховує обставини відповідно до ст.182 СК України, працездатний стан сторін та можливість відповідача сплачувати аліменти, що останнім у встановленому порядку не спростовано, і вважає за необхідне стягнути аліменти на трьох малолітніх дітей сторін у розмірі 1 / 2 частки заробітку (доходу) відповідача, даний розмір аліментів не порушує баланс інтересів сторін з огляду на проживання та утримання дитини саме позивачем.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову-на відповідача, у разі відмови в позові-на позивача, у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що відповідач згідно з заявою від 31 березня 2025 року визнав позов до початку розгляду справи по суті.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин позивачу ОСОБА_1 , якою сплачено 1211 грн 20 коп судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу, підлягають поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а решта 50 відсотків судового збору підлягає стягненню на її користь з відповідача ОСОБА_2 згідно з ст.141 ЦПК України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, що є підставою в порядку ст.141 ЦПК України для стягнення із відповідача ОСОБА_2 у дохід держави 1211 грн 20 коп судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів.
Докази на підтвердження звільнення відповідача від сплати судового збору суду не подані.
Клопотання позивача про відновлення її дошлюбного прізвища відсутнє.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18 лютого 2017 року Вертіївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області за актовим записом № 03.
Під час державної реєстрації розірвання шлюбу прізвища сторін не змінювати.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на неповнолітніх дітей -ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1 / 2 (однієї другої) частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на одну дитину, починаючи з 12 лютого 2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 50 відсотків судового збору, сплаченого нею 11 лютого 2025 року за квитанцією №2779-1130-6870-3388,-в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого нею судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу - 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Олійник