Провадження № 3/734/905/25 Справа № 734/1267/25
іменем України
17 квітня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,-
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
12.03.2025 року о 08:58 год. ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LEGANZA, д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Білейки по вулиці Довженка 1, Чернігівського району Чернігівської області, при цьому не мав права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою СМС повідомлення. Заяв та клопотань на час розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Статтею ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності при розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому, особа, яка притягується до відповідальності наділений правом подати суду письмові пояснення та докази.
В даному випадку, неявка ОСОБА_1 до суду, неповідомлення про причини свого неприбуття, відсутність його письмових заперечень чи пояснень є демонстрацією недобросовісного використання своїх процесуальних прав.
За таких обставин, враховуючи відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також письмових пояснень особи, було прийнято рішення розглянути справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків:
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалу справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 269141 від 12 березня 2025 року;
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2901112 від 24.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 за ст. 126 ч.4 КУпАП.
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4251171 від 12.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 за ст. 126 ч.1 КУпАП.
- довідку інспектора СРПП ВП№1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області про те що, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував;
- переглянутим в судовому засіданні відеозапису з CD диска з нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано факт вчинення правопорушення.
Таким чином, аналіз перевірених і оцінених доказів підтверджує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення направо керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Доказів на спростування обставин, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення, суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Постановою Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", визначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Відповідно до довідки інспектора СРПП ВП№1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував, що унеможливлює накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки, ОСОБА_1 не є водієм в розумінні Закону України «Про дорожній рух».
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення та їх наслідки, суддя вважає необхідним та достатнім застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, 283-285 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на його адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави грошові кошти в розмірі 605 грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили
Суддя Козелецького районного суду Іванюк Т.І.