Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 1-кп/733/17/25
Єдиний унікальний №742/1943/22
17 квітня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі колегії суддів: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та
секретаря ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ічня клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022270330000367 від 19 травня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, українця, громадянина України, з не повною вищою освітою, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , непрацюючого, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України,
установила:
У провадженні Ічнянського районного суду Чернігівської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 продовжено до 24 квітня 2025 року включно.
15 квітня 2024 року до суду з клопотанням звернувся прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_9 , у якому ставиться питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 з тих підстав, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, останній може переховуватися від суду, враховуючи тяжкість покарання, визначених санкцією статей, за якими він обвинувачується, який офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв'язків, які б забезпечували його перебування за місцем проживання, може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як продемонстрував свою схильність до незаконного збагачення шляхом збуту психотропних речовин, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що унеможливлює застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю або ж визначити заставу.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у судовому засіданні також заперечували проти задоволення клопотання з посиланням на те, що вказані доводи прокурора не підтверджені жодними доказами та є надуманими, при цьому, враховуючи надані стороною захисту докази, вважають, що останні доводять існування постійного місця проживання ОСОБА_5 та наявність у нього міцних соціальних зв'язків, тому просили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Заслухавши думку учасників справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів враховує характер висунутого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, які згідно ст. 12 КК України за ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до тяжкого злочину, за ч. 3 ст. 307 КК України до особливо тяжкого злочину, та мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а також тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
Кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, на час вирішення клопотання прокурора судовий розгляд ще не розпочався, отже усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, та всі наявні в матеріалах провадження дані про особу обвинуваченого, може свідчити про те, що ризик переховування обвинуваченого від суду на теперішній час не зменшився.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Наявність в обвинуваченого місця проживання з родиною, за відсутності стабільного та законного джерела прибутку, не може бути визнано обставиною, яка гарантуватиме його належну процесуальну поведінку під час судового розгляду, що також вказує на обґрунтованість заявленого ризику про можливість обвинуваченого продовжити злочинну діяльність.
Тому, з урахуванням тяжкості обвинувачення, обставин вчинення кримінальних правопорушень, об'єктивних обставин, з яких судовий розгляд по суті ще не розпочався, та даних про особу обвинуваченого, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає ризикам та обставинам, що передбачені, зокрема п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не відпали і продовжують існувати.
За таких обставин жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому з метою запобігання встановлених ризиків та для досягнення дієвості кримінального провадження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити ОСОБА_11 на 60 днів.
З урахуванням викладеного клопотання ОСОБА_11 та його захисників про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, колегія суддів керуючись положеннями п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення йому розміру застави, як альтернативи до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
ухвалила:
Клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022270330000367 від 19.05.2022 року задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 15 червня 2025 року включно з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
На час розгляду Ічнянським районним судом кримінального провадження №742/322/22 стосовно ОСОБА_5 здійснювати його доставку з Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» до ІТТ №3 або ІТТ №5 в Чернігівській області з можливістю поміщення та тримання останнього у зазначених ІТТ.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3