Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/44/25
Єдиний унікальний №733/2402/24
Рішення
Іменем України
08 квітня 2025 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,
за участю секретарів Ткаченко В.М., Пікуль Л.К.,
прокурора Гнип Я.О.,
представника позивача Кривець В.Г.,
відповідачки ОСОБА_1 та
представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
установив:
У листопаді 2024 року до суду з даною позовною заявою звернувся заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 солідарно на користь Парафіївської селищної ради шкоду, завдану кримінальними правопорушеннями, у розмірі 179 970 грн, посилаючись на те, що Прилуцькою окружною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023272210000056 від 21.06.2023 року за фактом розтрати бюджетних коштів при розробці генерального плану в с. Іваниця Парафіївської селищної ради. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Парафіївської селищної ради, 16.08.2019 року уклала з ФОП ОСОБА_3 договір № 5-24 АП на розробку містобудівної документації «Архітектурно-планувальні рішення генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області (орієнтованою площею 870 га). Вартість даних робіт згідно з п. 2.1.1. договору, становить 179 970 грн. На підставі актів виконаних робіт №1 (перший етап) та №2 (другий етап) від 16.08.2019 року, які містять завідомо неправдиві відомості про обсяг виконаних робіт, Парафіївською селищною радою грошовими переказами у безготівковій формі, за рахунок коштів місцевого бюджету, здійснено перерахування грошей у сумі 135 587 грн та 44 383 грн на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними дорученнями № 856 від 23.08.2019 року та № 857 від 23.08.2019 року в загальній сумі 179 970 грн, внаслідок чого Парафіївській селищній раді відповідно до висновку судової-економічної експертизи №СЕ-19/125-23/8113-ЕК від 10.08.2023 року заподіяно збитків на суму 179 970 грн. Таким чином, ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, розтратила бюджетні кошти, виділені з місцевого бюджету Парафіївської селищної ради, на розробку містобудівної документації «Архітектурно-планувальні рішення генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області (орієнтовною площею 870 га)» на загальну суму 179 970 грн. Її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, що набрала законної сили 24.10.2024 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 191 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 42023272210000056 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито. Окрім того, Прилуцькою окружною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023270330001331 від 28.09.2023 року за фактом підроблення та використання підробленого офіційного документу, під час здачі-прийому виконаних робіт, відповідно до договору про розроблення генерального плану с. Іваниця. ФОП ОСОБА_3 16.08.2019 року, достовірно знаючи про те, що до офіційного документу акту здачі-прийняття виконаних робіт №1 (перший етап) та №2 (другий етап) до договору № 5-24АП внесені неправдиві відомості, продовжуючи діяти з корисливих мотивів та у власних інтересах, після особистого підписання вищевказаного акту-приймання виконаних будівельних робіт, з метою отримання права на розрахунок за виконані роботи, які нею виконані не були, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на привласнення бюджетних грошових коштів на загальну суму 179 970 грн, перебуваючи в приміщенні Парафіївської селищної ради, розташованої в смт. Парафіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, вул. Тараса Шевченка, 62, умисно передала голові Парафіївської селищної ради ОСОБА_1 раніше підроблений нею документ здачі-прийняття виконаних робіт №1 (перший етап) та №2 (другий етап) до договору № 5-24АП для проведення відповідних платежів, тим самим використавши завідомо підроблений документ. Таким чином, ОСОБА_3 привласнила бюджетні кошти, виділені з місцевого бюджету Парафіївської селищної ради на розробку містобудівної документації Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, на загальну суму 179 970 грн. Неправомірні дії останньої кваліфіковано за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 191 КК України. Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, що набрала законної сили 24.10.2024 року, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1,4 ст. 358, ч. 1 ст. 191 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 12023270330001331 - закрито. Таким чином, внаслідок вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завдані місцевому бюджету Парафіївської селищної об'єднаної територіальної громади збитки, встановлені у кримінальних провадженнях № 42023272210000056 від 21.06.2023 року та № 12023270330001331 від 28.09.2023 року в сумі 179 970 грн., залишаються не відшкодованими, що порушує інтереси держави в особі Парафіївської селищної ради та підлягають стягненню в порядку цивільного судочинства солідарно з відповідачів.
Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2024 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 61); 08 листопада 2024 року представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Карпенком В.К. подана заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 67); 21 листопада 2024 року представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Карпенком В.К. подані клопотання про витребування справ в Ічнянському районному суді та виклик свідків (а.с. 81, 82); 27 листопада 2024 року представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Карпенком В.К. подане клопотання про призначення судової економічної експертизи (а.с. 98), в задоволенні якого ухвалою суду від 23 січня 2025 року було відмовлено (а.с. 152-155); 12 грудня 2024 року представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Карпенком В.К. подане клопотання про витребування доказів (а.с. 111-112), яке ухвалою суду від 25 грудня 2024 року задоволене (а.с. 121-123); 20 січня 2025 року представником Прилуцької окружної прокуратури Бондарем А.В. на виконання ухвали суду від 25 грудня 2024 року надані витребувані судом документи (а.с. 132, 135-136, 137, 138); 23 січня 2025 року представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Карпенком В.К. подана заява про уточнення питань перед експертом (а.с. 143-144); ухвалою суду від 10 лютого 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с. 164-166); 13 лютого 2025 року судовим експертом М.Максименко подана заява про участь експерта у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 170-171), яка була задоволена ухвалою суду від 14 лютого 2025 року (а.с. 173); 08 квітня 2025 року представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Карпенком В.К. подане клопотання про долучення доказів (а.с. 212).
21 листопада 2024 року представником відповідачки - адвокатом Карпенком В.К. подано відзив на позовну заяву, який обгрунтований тим, що 16 серпня 2019 року між Парафіївською селищною радою та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір №5-24 АП на виконання проектних робіт,за умовами яких ФОП ОСОБА_3 мала б розробити містобудівну документацію: «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області (орієнтовною площею 870га)». Факт укладання такого договору на предмет наявності повноважень зі сторони ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 ніхто не оспорює, що в силу «презумпції правомірності» правочину як те передбачає стаття 204 ЦК та відсутності рішення суду про його недійсність, робить даний договір №5-24 АП правомірним. Посилання позивача на підписання актів здачі-прийняття виконаних робіт від 16 серпня 2019 року по договору №5-24 АП зі сторони ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 з висновком про те, що такі роботи не були виконані, не ґрунтується на доказах, а спростовується наявним актом приймання-передачі від 10 вересня 2020 року, підписаного між ОСОБА_1 та начальником відділу земельних ресурсів, благоустрою і комунальної власності Парафіївської селищної ради Яцеленко І.І. По справі № 733/225/24 по обвинуваченню ОСОБА_1 , не були встановлені обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки клопотання прокурора про закриття провадження у справі було розглянуто на стадії допиту свідка ОСОБА_3 . Письмові докази в даній справі не досліджувались ні зі сторони прокурора, ні зі сторони захисту, вина ОСОБА_1 судом не встановлена. А в справі №733/1561/23 по обвинуваченню ОСОБА_3 , то взагалі не був навіть зачитаний обвинувальний акт по причині неявки останньої. Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною - склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Протиправною вважається така поведінка особи, яка порушує приписи закону чи іншого нормативного акта, або виявилася у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання. Шкода є другою неодмінною умовою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків. Під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного особистого чи майнового блага. Залежно від об'єкта правопорушення розрізняють майнову або немайнову (наприклад, моральну) шкоду. Грошовий вираз майнової шкоди називають ще збитками. Однією з необхідних умов цивільно-правової відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника і збитками потерпілої сторони. За відсутності хоч би одного з цих елементів (крім випадків безвинної відповідальності) цивільна відповідальність не настає. Але в даній справі позивач не наводить доказів щодо того, що ОСОБА_1 порушила вимоги договору №5-24 АП чи ухилилась від виконання обов'язку по ньому. Фактична шкода може проявлятися в знищенні чи пошкодженні речі; в позбавленні або зменшенні працездатності особи, смерті годувальника; в здійсненні витрат на медичну допомогу, санаторно - курортне лікування, сторонній догляд, поховання; в душевних стражданнях чи фізичному болю; в зниженні честі, гідності, ділової репутації тощо. Проте посилання позивача на висновок експерта Чернігівського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/125-23/8113- ЕК від 10 серпня 2023 року як на доказ збитків є безпідставним з огляду на те, що даний висновок підтвердив документально перерахування Парафіївською селищною радою на рахунок ФОП ОСОБА_3 грошових коштів по договору №5-24 АП від 16.08.2019 року згідно актів здачі-прийняття робіт від 16.08.2019 року, платіжних доручень від 23.08.2019 року №856, №857 в сумі 179 970,00 грн, а не розмір збитків в розумінні статті 21 ЦК України. Враховуючи викладене вище вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволенню (а.с. 69-72).
26 листопада 2024 року представником Прилуцької окружної прокуратури Бондарем А.В. подано відповідь на відзив представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Карпенка В.К., вказуючи на те, що доводи, які викладені у відзиві на позовну заяву, не відповідають вимогам законодавства, суті позовної заяви та не обґрунтовані належними та достовірними доказами. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, що набрала законної сили 24.10.2024 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 191 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 42023272210000056 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито. При цьому в ухвалі зазначено, що суд, в порядку визначеному КПК України, роз'яснив обвинуваченій ОСОБА_1 суть обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК України підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які є нереабілітуючі, та право заперечувати проти закриття кримінального провадження. За аналогічних нереабілітуючих підстав ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, що набрала законної сили 24.10.2024 року, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 191 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 12023270330001331 закрито. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/ або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Частиною 7 цієї ж статті КПК України встановлено, що особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, необхідно вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року зазначив, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися у тому, що діяння, яке поставлено особі у провину, дійсно мало місце, що вони містить склад злочину, особа винувата у вчиненні останнього, а також, що умовами та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України та лише після цього має бути постановлено (ухвалено) відповідне судове рішення у визначеному КПК України. Окрім цього Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року по справі № 523/18719/14-к, звернув увагу, що вирішення судом в нарадчій кімнаті питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі приписів ст. 49, 74 КК України є похідним від вирішення питань про те, чи доведена подія кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та про його кваліфікацію, зокрема, з огляду на вид і розмір заподіяної шкоди. Приймаючи рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи покарання, за наявності підстав до застосування різних видів такого звільнення, суд має застосовувати той, який пов'язаний із більш сприятливими наслідками для особи в контексті приписів закону про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону. А тому наведені стороною захисту аргументи у відзиві на позовну заяву не заслуговують на увагу, оскільки факт події кримінальних правопорушень, а також їх вчинення відповідачами у справі, встановлено вказаними вище ухвалами Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, і окремого доказування не потребують. У зв'язку з цим прошу задовольнити позовну заяву в повному обсязі (а.с. 86-88).
27 листопада 2024 року представником відповідачки - адвокатом Карпенком В.К. подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких зазначено, що сам факт укладання 16 серпня 2019 року між Парафіївською селищною радою та ФОП ОСОБА_3 договору № 5-24 АП на виконання проектних робіт, за умовами яких ФОП ОСОБА_3 мала б розробити містобудівну документацію - «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області (орієнтовною площею 870 га)» ніхто не оспорює, що в силу «презумпції правомірності» правочину, як те передбачає стаття 204 ЦК та відсутності рішення суду про його недійсність, робить даний договір № 5-24 АП правомірним. Посилання позивача на підписання актів здачі-прийняття виконаних робіт від 16 серпня 2019 року по договору №5-24 АП зі сторони ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 з висновком про те, що такі роботи не були виконані, не ґрунтується на доказах, а лише на припущеннях органу досудового слідства та спростовується наявним актом приймання-передачі документації від 10 вересня 2020 року, підписаного між ОСОБА_1 та начальником відділу земельних ресурсів, благоустрою і комунальної власності Парафіївської селищної ради Яцеленко І.І., що свідчить про наявність документів, переданих ФОП ОСОБА_3 по договору № 5-24 АП від 16.08.2019 року.
Позивач посилається на те, що сторона відповідача у цивільній справі усвідомлювала, що кримінальне провадження закривалося на підставах, які є нереабілітуючими. Тобто, обов'язковою умовою звільнення особи саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання, на підставі ст. 49 КК України, є визнання факту, що така особа вчинила кримінальне правопорушення. Проте під час розгляду кримінального провадження в справі №733/225/24 ОСОБА_1 заперечувала та не визнавала своєї вини у скоєнні інкримінованого їй злочину. А згідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При стягненні збитків в порядку цивільного провадження Верховний суд у постанові від 24 квітня 2014 року по справі №905/2191/15 зазначив наступне: «За змістом ст. 1166 згаданого Кодексу для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох із зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків. Оскільки попередніми судовими інстанціями у розгляді справи за результатами оцінки наявних у її матеріалах доказів, поданих учасниками справи, з'ясовано недоведеність позивачем наявності зазначених трьох елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, вказане унеможливлює застосування до останнього цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків (відшкодування шкоди). Просив відмовити у задоволенні позовних вимог Парафіївської селищної ради (а.с. 94-96).
Відзиву на позов від відповідачки ОСОБА_3 не надійшло.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити із зазначених у позові підстав.
Представник Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у судовому засіданні також позов підтримала та просила його задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, яка згідно поштового повідомлення відсутня за адресою своєї реєстрації, а тому вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що дійсно між нею, як селищним головою, та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір № 5-24 АП на розробку містобудівної документації: «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області (орієнтовною площею 870 га). Після цього ОСОБА_3 неодноразово приїжджала в Парафіївську селищну ради, де брала необхідні їй документи для виготовлення вказаної документації. 16 серпня 2019 року ОСОБА_3 було сплачену 135 587 грн за перший етап виконаних проектних робіт та 44 383 грн за другий етап виконаних робіт, про що були складені два акти здачі-прийняття виконаних робіт. 10 вересня 2020 року між нею, як селищним головою, та начальником відділу земельних ресурсів, благоустрою і комунальної власності Парафіївської селищної ради Яцеленко І.І. був складений акт, яким остання отримала, зокрема, документацію по 1 та 2 етапу генеральної плану с. Іваниця, що спростовує твердження позивача, що такі роботи не були виконані, однак, як з'ясувалося у подальшому таких документів у селищній раді не було знайдено, яка цьому причина їй не відомо. За таких обставин вважає, що вона ніякої шкоди позивачу не нанесла, так як договір по 2 етапах був виконаний.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позов та запереченнях у відповідь на відзив.
Судовий експерт ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що 10.08.2023 року вона виготовила висновок, яким підтвердила факт перерахування Парафіївською селищною радою коштів по двох платіжних дорученнях. Питання нанесення збитків у постанові про призначення експертизи не ставилися і не це вона відповіді у своїй експертизі не надавала.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що вона з 2017 року працювала у Парафіївській селищній раді на посаді спеціаліста земельного відділу. Їй відомо про договір на розробку містобудівної документації: «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, але особисто вона його не бачила. Після звільнення з посади ОСОБА_7 , виконували обов'язки останньої. Всі документи, що стосувалися земельного відділу, після звільнення ОСОБА_7 , їй були передані по акту, а документи, що стосувалися архітектурного відділу їй не передавалися.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що він з 01.11.2019 року працював на посаді спеціаліста фінансового відділу Парафіївської селищної ради. Йому відомо про договір на розробку містобудівної документації: «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області, але чи був той виконаний він не знає. Свідком подій про перерахування Парафіївською селищною радою коштів ФОП ОСОБА_3 він не був, так як не працював вже на вказаній вище посаді.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що вона займає посаду Парафіївського селищного голови з 20.11.2020 року. Їй відомо про договір на розробку містобудівної документації: «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області та перерахування по ньому коштів ОСОБА_3 , який фактично виконаний не був. ОСОБА_1 особисто не передавала вказану вище документацію до Парафіївської селищної ради. Для відшукання документації, яку ніби-то ОСОБА_1 передала ОСОБА_7 , у Парафіївській селищній раді ніяких комісій не створювалося.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що вона працювала на посаді начальника земельного відділу Парафіївської селищної ради до травня 2021 року. 10 вересня 2019 року по акту селищний голова ОСОБА_1 передала їй документацію по 1 та 2 етапу генеральної плану с. Іваниця, яку вона зберігала у себе в кабінеті земельного відділу на 1 поверсі. Після свого звільнення вона ніяких документів по акту не передавала, а тільки згодом забрала свої речі, які вже були у новому кабінеті. Куди поділася вказана документація їй невідомо.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що кошти за виконання по 1 та 2 етапу генеральної плану с. Іваниця, відповідно до наданих документів, були виділені по призначенню. Акти виконаних робіт відповідали встановленим вимогам та були підписані уповноваженими особами. Сумнівів у їх не легітимності не було. У фінансових звітах Парафіївської селищної ради не було зазначено нанесених збитків останній на суму 179 970 грн.
Заслухавши показання свідків та дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено та не заперечується сторонами, що 16.08.2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, уклала з ФОП ОСОБА_3 договір № 5-24 АП на розробку містобудівної документації «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця, Ічнянського району Чернігівської області (орієнтованою площею 870 га)» (а.с. 11-13, 14-15, 16, 17).
Вартість робіт, згідно з п. 2.1.1 Договору, становить 179 970 грн.
Відповідно до п. 2.1.2 робота, передбачена договором, здійснюється етапами. Види і зміст робіт щодо розробки документації Виконавцем, вимоги щодо них та строки виконання основних етапів таких робіт визначаються календарним планом виконання робіт, який є додатком до Договору.
Згідно з п. 2.1.3 завершення і передача матеріалів виконаних робіт здійснюється Виконавцем в терміни визначені календарним планом та оформлюється актами здачі-прийняття виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.1.4 розрахунок за виконані роботи кожної стадії Замовник здійснює протягом 5 банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт відповідного етапу.
На підставі актів здачі-прийняття виконаної роботи № 1 (перший етап) та № 2 (другий етап) до договору № 5-24 АП від 16.08.2019 року Парафіївською селищною радою грошовими переказами у безготівковій формі за рахунок коштів місцевого бюджету здійснено перерахування грошей у сумі 135 587 грн та 44 383 грн на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_3 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними дорученнями № 856 від 23.08.2019 року та № 857 від 23.08.2019 року в загальній сумі 179 970 грн (а.с. 20, 21, 22, 23).
Згідно листа Управління містобудування та архітектури № 01-14/2007 від 18.07.2023 року містобудівна документація «Архітектурно-планування рішення генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області» та «Архітектурно-планування рішення генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області» не надавалися для вивчення та погодження до Управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації (а.с. 24).
Із матеріалів справи вбачається, що Прилуцькою окружною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023272210000056 від 21.06.2023 року за фактом розтрати бюджетних коштів при розробці Генерального плану в с. Іваниця Парафіївської селищної ради. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови Парафіївської селищної ради, 16.08.2019 року уклала з ФОП ОСОБА_3 договір № 5-24 АП на розробку містобудівної документації «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця Ічнянського району Чернігівської області (орієнтованою площею 870 га) (а.с. 10, 34-36).
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, яка набрала законної сили 24.10.2024 року, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 191 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 42023272210000056 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито (а.с. 43-44).
Окрім того, Прилуцькою окружною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023270330001331 від 28.09.2023 року за фактом підроблення та використання підробленого офіційного документу під час здачі-прийому виконаних робіт, відповідно до договору про розроблення Генерального плану с. Іваниця ФОП ОСОБА_3 . Неправомірні дії останньої кваліфіковано за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 191 КК України. (а.с. 37-38, 39-42).
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, що набрала законної сили 24.10.2024 року, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 191 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 12023270330001331 закрито (а.с. 45-46).
Висновком експерта № СЕ-19/125-23/8113-ЕК від 10.08.2023 року підтверджується документально перерахування Парафіївською селищною радою грошових коштів ФОП « ОСОБА_3 » згідно договору № 5-24 АП від 16.08.2019 на виконання проектних робіт, актів здачі - прийняття робіт від 16.08.2019 року № 1 та № 2 та платіжних доручень від 23.08.2019 року № 856 та №8 57, у сумі 179 970,00 грн (а.с. 25-33).
Згідно Акта приймання-передачі від 10 вересня 2020 року, складеного про те, що начальник відділу земельних ресурсів, благоустрою і комунальної власності Парафіївської селищної ради Яцеленко І.І. отримала від голови Парафіївської селищної ради Карпенко В.Ф. документацію, в тому числі: Генеральний план с. Іваниця (1 етап) та Генеральний план с. Іваниця (2 етап) (а.с. 77-79).
Відповідно до висновку експерта № ЕС-1738-5-2218.25 від 11 березня 2025 року за результатами проведеного експертного дослідження, за наданими матеріалами, в рамках поставленого перед експертом завдання підтверджується документально виконання робіт з розробки містобудівної документації, а саме: «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця, Ічнянського району, Чернігівської області / орієнтовною площею 870 га/», відповідно до договору № 5-24 АП від 16.08.2019 року, укладеного між Парафіївською селищною радою та ФОП Архітектор ОСОБА_3 у розмірі без ПДВ - 179 970 (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 00 коп, збільшення суми зобов'язань за договором № 5-24 АП від 16.08.2019 року, які призводять до зменшення власного капіталу Парафіївської селищної ради, різниця проведених розрахунків та збільшення суми зобов'язань, розмір матеріальної шкоди (збитків), що заподіяна місцевому бюджету територіальної громади документально не встановлено (а.с. 218-223).
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави щодо відшкодування шкоди заподіяної злочином пред'являється прокурором. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, статтею 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, яка полягає у тому, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку з наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Пленум Верховного Суду України в п. 2 Постанови № 6 від 27 березня 1992 року (з наступними змінами та доповненнями) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначає, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає до відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи, а коли це було наслідком джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає з вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини (наприклад заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки).
Для відшкодування шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України доведенню підлягають: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди (втрату або пошкодження майна потерпілого або позбавлення його нематеріального права); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою (шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди); вина завдавача шкоди (за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки факт події кримінальних правопорушень, а також їх вчинення відповідачками у справі, встановлено вказаними вище ухвалами Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 року, тому окремого доказування не потребують.
Разом з тим, надаючи оцінку акту від 10 вересня 2020 року, який не спростований позивачем, суд звертає увагу на те, що даним актом голова Парафіївської селищної ради Карпенко В.Ф. передала начальнику відділу земельних ресурсів благоустрою і комунальної власності ОСОБА_7 документацію, зокрема і генплани по с. Іваниця (1 та 2 етап).
Які саме документи входили до даної документації ОСОБА_7 сказати не змогла, однак зазначила, що вона їх зберігала у себе в кабінеті, які по акту новому керівництву не передавала, так як у травні 2021 року була звільнена зі своєї посади. Куди поділася дана документація їй невідомо.
Будь-яких перевірок по факту зникнення вказаної документації Парафіївська селищна рада не проводила, що було підтверджено також показаннями свідка ОСОБА_9 - голови Парафіївської селищної ради з 20.11.2020 року.
У фінансових звітах Парафіївської селищної ради не було зазначено нанесення збитків останній на суму 179 970 грн, яка не була ініціатором заведення кримінального провадження, при цьому останнє було заведене лише 21.06.2023 року по матеріалах з Прилуцького РВ СБУ в Чернігівській області.
Тож суд вважає належним та допустимим доказом висновок експерта № ЕС-1738-5-2218.25 від 11 березня 2025 року за результатами проведення якого експерт зазначив, що підтверджується документально виконання робіт з розробки містобудівної документації, а саме: «Архітектурно-планувальні рішення Генерального плану с. Іваниця, Ічнянського району, Чернігівської області / орієнтовною площею 870 га/», відповідно до договору № 5-24 АП від 16.08.2019 року, укладеного між Парафіївською селищною радою та ФОП Архітектор ОСОБА_3 у розмірі без ПДВ - 179 970 грн збільшення суми зобов'язань за договором № 5-24 АП від 16.08.2019 року, які призводять до зменшення власного капіталу Парафіївської селищної ради, різниця проведених розрахунків та збільшення суми зобов'язань, розмір матеріальної шкоди (збитків), що заподіяна місцевому бюджету територіальної громади документально не встановлено, при цьому висновок експерта № СЕ-19/125-23/8113-ЕК від 10.08.2023 року не встановив розміру збитків, а тільки підтвердив документально перерахування Парафіївською селищною радою грошових коштів ФОП « ОСОБА_3 » згідно договору № 5-24 АП від 16.08.2019 на виконання проектних робіт, актів здачі - прийняття робіт від 16.08.2019 року № 1 та № 2 та платіжних доручень від 23.08.2019 року № 856 та №8 57 на загальну суму 179 970 грн, про що також зазначила у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 .
З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що відповідачкою ОСОБА_1 спростована презумпція вини, передбачена ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України у деліктних правовідносинах, а саме наявність доказів відсутності її вини у заподіянні шкоди Парафіївській селищній раді.
Враховуючи викладені вище дані, наявність винних дій ОСОБА_3 у заподіянні Парафіївській селищній раді шкоди у розмірі 179 790 грн також не підтверджується наданими стороною позивача доказами і спростовуються доказами, наданими зі сторони відповідачки ОСОБА_1 , які визнані належними та допустимими.
Таким чином, у судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами щодо нанесення відповідачами збитків Парафіївській селищній раді при виконанні договору № 5-24 АП на виконання робіт від 16 серпня 2019 року, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому підстав для стягнення з відповідачів у дохід держави судового збору не має, при цьому у зв'язку з проведенням стороною відповідача ОСОБА_1 експертизи, за яку було сплачено 40 000 грн, останні підлягають стягненню з Парафіївської селищної ради на користь ОСОБА_1 , враховуючи також відсутність клопотання позивача про зменшення розміру витрат на оплату послуг експерта.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263? 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відмовити.
Стягнути з Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 коп витрат за проведення експертизи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: Прилуцька окружна прокуратура, місце розташування: вул. 1-го Травня, м. Прилуки, Чернігівська область, ЄДРПОУ 02910114.
Позивач: Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, місце розташування: вул. Тараса Шевченка, 62, с-ще. Парафіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04412521.
Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 17 квітня 2025 року.
Головуючий суддя В.М.Овчарик