Справа № 750/5165/25
Провадження № 2-а/750/141/25
17 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
перекладач Лук'яненко Л.В.,
за участю представника позивача Федоренка О.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Дроботущенко Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області до громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 про затримання особи з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні,
17 квітня 2025 року Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області звернулося до суду з позовом, в якому просить затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 15 жовтня 2025 року.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 15 квітня 2025 року Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області (далі - УДМС у Чернігівській області) було виявлено громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 , який незаконно перебуває на території України. Перевіркою відносно відповідача УДМС у Чернігівській області встановлено, що він прибув на територію України 12 листопада 2020 року в приватних справах та проживав на території України на підставі паспорта громадянина Турецької Республіки, терміном дії до 07 червня 2030 року; термін законного перебування в Україні закінчився 09 лютого 2021 року; документи на продовження терміну перебування в Україні або документи, які дають право на законне перебування в Україні відповідач не оформив, перебуває в Україні незаконно, з перевищенням дозволеного строку перебування; із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіальних органів Державної міграційної служби України не звертався. 21 січня 2022 року Ріпкинським сектором УДМС у Чернігівській області відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні, а саме: за проживання без документів на право проживання в Україні та ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування з 10 лютого 2021 року, за частиною першою статті 203 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2125 грн. 21 січня 2022 року, у зв?язку з порушенням відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства Ріпкинський сектор УДМС у Чернігівській області прийняв щодо відповідача рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким його зобов?язано покинути територію України до 15 лютого 2022 року. Відповідач власними підписами засвідчив, що рішення про примусове повернення отримав особисто 21 січня 2022 року, від його виконання не відмовляється та наміру оскаржувати не має; перекладача не потребує; зобов'язується не пізніше 15 лютого 2022 року залишити територію України. Однак, рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни відповідач у встановлений строк не виконав. 15 квітня 2025 року працівниками УДМС у Чернігівській області відповідача було затримано в адміністративному порядку, у зв?язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною другою статті 203 КУпАП, про що складено відповідний протокол. Також, 15 квітня 2025 року відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: за перевищення строку перебування в Україні більш як на 30 днів (не виконав рішення про примусове повернення) та ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного строку перебування з 16 лютого 2022 року, за частиною другою статті 203 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 4080 грн. Відповідач не має жодної з обставин, на підставі яких він не може бути примусово видворений за межі території України, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, він не має, за отриманням зазначеного статусу в Україні не звертався. Також, рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року в справі № 743/1325/23 громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 позбавлений батьківських прав відносно двох малолітніх дітей, тому його примусове видворення не порушує його права на сімейне життя. Крім того, 15 квітня 2025 року УДМС у Чернігівській області прийнято рішення про примусове видворення відповідача з України та поміщення відповідача до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення примусового видворення. Оскільки відповідач не виконав в установлений строк без поважних причин рішення УДМС у Чернігівській області про примусове повернення; тривалий час нелегально перебуває на території України, порушуючи міграційне законодавство України; ніде не працює, а тому позивач має підстави вважати, що відповідач продовжить ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали. Відповідач, зокрема, вказав, що у 2022 році купив білет на 27 лютого 2022 року для виконання рішення про примусове повернення і мав намір покинути територію України, але почалася війна. Потім займався питаннями своїх дітей. Якби відповідач мав можливість забрати своїх дітей, то сам би пішов до міграційної служби, щоб вони посприяли у виїзді з території України. Відповідач звертався до посольства для відновлення паспорта. Також, відповідач раніше не міг виїхати з України, бо не мав грошей для виїзду, у нього не було роботи. Відповідач зазначив, що 4 роки до нього не було ніяких претензій. Відповідач не терорист, не наркоман, сам прийшов до міграційної служби, щоб отримати рішення, на підставі якого він зміг би покинути територію України. На даний час відповідач працює, у нього є кошти і він просить надати час для того, щоб самостійно виїхати з території України. Відповідач не хотів, щоб його затримували, а хотів покинути територію України, тому і прийшов до позивача. Також, відповідач повідомив, що йому відомо, яка на даний час справа розглядається в суді і, що його документи не в порядку.
Заслухавши доводи представника позивача, відповідача, його представника та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив таке.
15 квітня 2025 року працівниками Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області було виявлено громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіркою УДМС у Чернігівській області відносно відповідача було, зокрема, встановлено, що громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 прибув на територію України 12 листопада 2020 року в приватних справах та проживав на території України по внутрішньому паспорту громадянина Турецької Республіки № НОМЕР_1 , терміном дії до 07 червня 2030 року. Термін проживання на території України закінчився 09 лютого 2021 року. Документи на продовження терміну перебування в Україні або документи, які дають право на законне перебування в Україні відповідач не оформив, перебуває в Україні незаконно, з перевищенням дозволеного строку перебування; із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до територіальних органів Державної міграційної служби України не звертався.
21 січня 2022 року головним спеціалістом Ріпкинського сектору УДМС України в Чернігівській області Лободою Ю.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЧГ № 000761 про те, що 21 січня 2022 року о 09 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, а саме: проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування з 10 лютого 2021 року. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_1 , за що передбачена відповідальність відповідно до частини першої статті 203 КУпАП.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, а також його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, що підтверджується особистим підписом останньго в протоколі про адміністративне правопорушення.
У поясненнях особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_2 зазначив, що провину свою визнає. Через складні сімейні обставини та важкий фінансовий стан своєчасно не зміг покинути територію України. Українську мову розуміє в повному обсязі. Перекладач не потрібен.
На підставі вказаного протоколу, 21 січня 2022 року завідувачем Ріпкинського сектору УДМС України в Чернігівській області Железняк І.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЧГ № 000763, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2125 грн. Копію зазначеної постанови відповідач отримав 21 січня 2022 року, про що свідчить його особистий підпис у постанові.
21 січня 2022 року головним спеціалістом Ріпкинського сектору УДМС України в Чернігівській області Лободою Ю.В. було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, а саме: громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 у термін до 15 лютого 2022 року. ОСОБА_2 зобов'язався не пізніше 12 лютого 2022 року залишити територію України, про що свідчить його підпис у вказаному рішенні.
Відповідач власними підписами засвідчив, що від виконання рішення не відмовляється, оскаржувати його не має наміру, перекладача не потребує, рішення про примусове повернення отримав особисто 21 січня 2022 року.
15 квітня 2025 року головним спеціалістом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Ломонос М.Б. складено протокол № МЧГ 000025 про адміністративне затримання ОСОБА_2 за частиною другою статті 263 КУпАП, у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого частиною другою статті 203 КУпАП.
Також, 15 квітня 2025 року головним спеціалістом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Ломонос М.Б. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЧГ № 001648 про те, що 15 квітня 2025 року о 08 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: перевищив строк перебування в Україні більш як на 30 днів (не виконав рішення про примусове повернення) та ухиляється від виїзду після закінчення відповідного строку перебування з 16 лютого 2022 року. Місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 , за що передбачена відповідальність відповідно до частини другої статті 203 КУпАП.
У поясненнях особи, щодо якої складено протокол, ОСОБА_2 вказав, що вчасно не виїхав з території України, тому що не було коштів, та мав на утриманні двох неповнолітніх дітей. Провину визнаю. ОСОБА_3 повністю задовольняє.
Крім того, 15 квітня 2025 року першим заступником начальника Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Кран Ю.О. було винесено постанову серії ПН МЧГ № 001634 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 4080 грн. за частиною другою статті 203 КУпАП.
15 квітня 2025 року Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийнято рішення № 7401100100000352 про примусове видворення відповідача з України.
Також, 15 квітня 2025 року Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області прийнято рішення про поміщення відповідача до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Крім того, 15 квітня 2025 Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повідомило Чернігівську окружну прокуратуру щодо рішення про поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також Надзвичайного і Повноваженого посла Посольства Турецької Республіки в Україні про затримання та поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
На даний час, громадянин Турецької Республіки ОСОБА_2 перебуває в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, про що свідчить копія акту приймання-передачі іноземця або особи без громадянства від 15 квітня 2025 року.
Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.
Згідно зі статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно із частиною третьою статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» cтрок перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов'язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв'язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.
Частинами першою та п'ятою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Згідно із частиною першою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Пунктом 7 частини другої статті 262 КУпАП визначено, що адміністративне затримання провадиться посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - у разі порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, під час здійснення ними своїх повноважень щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції.
Згідно із частиною другою статті 263 КУпАП осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в'їзду-виїзду, правила використання об'єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або не виконали рішення про заборону в'їзду в Україну, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб.
Відповідно до частини третьої статті 24 КУпАП Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
При цьому, частиною першою статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не виконав у встановлений строк рішення УДМС у Чернігівській області про примусове повернення, тривалий час нелегально перебуває на території України, порушуючи міграційне законодавство України, а тому суд знаходить підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 90, 241-246, 271, 289, 371 КАС України,
Позов Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 51-а, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 37804450) до громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 (місце перебування: АДРЕСА_3 ) про затримання особи з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - задовольнити.
Затримати громадянина Турецької Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 15 жовтня 2025 року.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.
Суддя