Справа № 750/3595/25
Провадження № 2-а/750/93/25
17 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 750/3595/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
14.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови від 05.03.2025 серії ЕНА № 4203206. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.03.2025 позивача було зупинено працівниками поліції та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) за порушення пункту 8.7.3.ґ Правил дорожнього руху (далі за текстом - ПДР) у зв'язку з керуванням транспортним засобом та проїздом перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора. Позивач, не погоджуючись із даною постановою, зазначає, що не був водієм транспортного засобу «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Попри це, поліцейським Саверським К.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Крім цього, інспектором порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки не надано для ознайомлення та дослідження запис з відеореєстратора за фактом вчинення адміністративного правопорушення та проігноровано клопотання про залучення фахівця у галузі права. Таким чином, оскаржувана постанова винесена інспектором патрульної поліції незаконно та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
У встановлений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) строк відповідачем подано відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови. Зазначає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовано відеореєстратором службового транспортного засобу. Із відеозапису вбачається, що поліцейськими було виявлено транспортний засіб «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, що є порушенням пункту 8.7.3.ґ ПДР. Виявивши адміністративне правопорушення, поліцейські подали вимогу про зупинку указаного транспортного засобу. ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося ознайомитися із відеозаписом правопорушення, який скористався своїм правом, після чого заявив, що він не вбачає з відеозапису того, що саме він в цей момент керував транспортним засобом та проїхав на заборонений сигнал світлофора. Указані обставини підтверджуються безперервним відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського. Крім того, поліцейський Саверський К.О. ніяким чином не обмежував право ОСОБА_1 на отримання правової допомоги, зокрема неодноразово пропонував позивачу поспілкуватися із його представником засобами телефонного зв'язку та надав час на прибуття представника на місце події. Отже, оскаржувана постанова є правомірною. Зауважує, що під час розгляду справи поліцейським було дотримано вимоги щодо процедури і порядку її розгляду, а тому аргументи позивача вказують лише на його намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.03.2025 відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4203206, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 122 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с. 3).
Постановою встановлено, що 05.03.2025 о 14 год 54 хв. по проспекту Левка Лук'яненка, 22А у місті Чернігові водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 », проїхав перехрестя вулиці Соборності та проспекту Левка Лук'яненка на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3.ґ ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП (а.с. 3).
Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).
За пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з положеннями пункту 2.3 розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Пунктом 1.9 розділу 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (пункт 8.1 ПДР).
Пунктом 8.7 ПДР визначено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально.
За приписами пункту 8.7.3 в) та ґ) ПДР сигнали світлофора мають такі значення: зелений миготливий - дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; жовтий - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до пункту 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Пунктом 7.30 ДСТУ 4092-2002 «Безпека дорожнього руху. Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосовування та вимоги безпеки» передбачено, що режим роботи світлофорної сигналізації з використовуванням транспортних світлофорів і пішохідних світлофорів повинен передбачати миготіння зеленого сигналу протягом 3 секунд безпосередньо перед вимкненням; частота миготіння сигналів - 1 секунда.
Отже, миготіння сигналу світлофора, яке триває протягом 3 секунд, попереджає водіїв про те, що враховуючи дорожню обстановку, вони мають вжити заходів для зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, оскільки буде ввімкнено жовтий сигнал світлофора, який забороняє рух.
Згідно з частиною другою статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно з положеннями частини першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями частини другої статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Разом з цим, за приписами частин другої та третьої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до частини п'ятої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, то протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
За положеннями частини другої статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина перша статті 78 КАС України).
Як убачається з постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4203206 від 05.03.2025, винесеної капралом поліції Саверським К.О., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 122 КУпАП, із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн за те, що 05.03.2025 о 14 год 54 хв. по проспекту Левка Лук'яненка, 22А у місті Чернігові водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 », проїхав перехрестя вулиці Соборності та проспекту Левка Лук'яненка на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив пункт 8.7.3.ґ ПДР (а.с. 3).
Позивач, зазначає, що не був водієм транспортного засобу «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 », у момент проїзду на заборонений сигнал світлофора. Крім цього, інспектором порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки не надано для ознайомлення та дослідження запис з відеореєстратора за фактом вчинення адміністративного правопорушення та проігноровано клопотання про залучення фахівця у галузі права.
Із дослідженого безперервного відеозапису, наданого відповідачем до відзиву, встановлено, що поліцейськими по проспекту Левка Лук'яненка, 22А у місті Чернігові було виявлено транспортний засіб «Renault Duster», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який проїхав перехрестя вулиці Соборності та проспекту Левка Лук'яненка на заборонений жовтий сигнал світлофора, що є порушенням пункту 8.7.3.ґ ПДР. Виявивши адміністративне правопорушення, поліцейські подали вимогу про зупинку указаного транспортного засобу, водієм якого був позивач ОСОБА_1 .
Також із відеозапису вбачається, що жовтий сигнал світлофору увімкнувся до того моменту як ОСОБА_1 здійснив рух через перехрестя, якому передував зелений миготливий сигнал світлофора. У водія було достатньо часу, щоб відреагувати на зміну дорожньої обстановки та зупинитися у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування.
Отже, зазначені відомості підтверджують установлені поліцейським під час розгляду справи обставини щодо проїзду ОСОБА_1 перехрестя вулиці Соборності та проспекту Левка Лук'яненка на заборонений жовтий сигнал світлофора.
Стосовно доводів позову про порушення процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема передбачені частиною першою статті 121 КУпАП.
Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені, у тому числі частиною першою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395).
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Як убачається з відеозапису, наданого відповідачем, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення права позивача порушено не було. Так, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося ознайомитися із відеозаписом правопорушення, який скористався своїм правом. Крім того, поліцейський Саверський К.О. ніяким чином не обмежував право позивача на отримання правової допомоги, зокрема неодноразово пропонував ОСОБА_1 поспілкуватися із його представником засобами телефонного зв'язку та надав час на прибуття представника на місце події, який був присутній під час розгляду справи.
Таким чином, суд не знаходить правових підстав для скасування оскаржуваної постанови через порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 05.03.2025 серії ЕНА № 4203206, винесену капралом поліції Саверським Кирилом Олександровичем, слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 05.03.2025 серії ЕНА № 4203206, винесену капралом поліції Саверським Кирилом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення складене 17.04.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3,
м. Київ, код ЄДРПОУ: 40108646.
Суддя