16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №757/49331/23-ц
Провадження № 2/730/117/2025
"17" квітня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Данько О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.
представника відповідача - адвоката Каплі А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзна в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
ПАТ «НАСК«ОРАНТА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача на їх користь суму страхового відшкодування в розмірі 71 331,00 грн.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 05.10.2022 між позивачем та відповідачем укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №211396336), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «ЗАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 . 24.03.2023 о 16 год. 40 хв. в м. Києві сталася автопригода за участю транспортного засобу «ЗАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Вольво ХС60», д.н. НОМЕР_2 . У результаті ДТП автомобілям було завдано пошкоджень. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року по справі № 757/13147/23-п відповідача було визнано винним у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою встановлено, що « ОСОБА_1 24.03.2023 о 16:40 год. в м. Києві по Дарницькому мосту, керуючи автомобілем «ЗАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан автомобіля та його комплектність, правильність розміщення та кріплення вантажу, внаслідок чого під час руху злетів лист фанери та пошкодив автомобіль «Вольво» НОМЕР_2 , який рухався позаду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3 «а», 22.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП». Власнику автомобіля «Вольво» було завдано матеріального збитку у розмірі 71331,00 грн., який був виплачений страховою компанією. Вважає, що саме через незабезпечення відповідачем належного технічно справного стану його автомобіля (окрім порушення водієм ще й правил перевезення вантажу та його кріплення), як наслідок, було пошкоджено т.з. «Вольво ХС60». Посилаючись на пп. «г» п. 38.1.1.ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(далі-Закон) просить стягнути вищевказану суму у порядку регресу.
Відповідач через свого представника подав відзив на позовну заяву, де просив відмовити у задоволенні позову, оскільки, позивачем до позовної заяви не додано повідомлення потерпілої ОСОБА_2 про дорожньо-транспортну пригоду та заяви на виплату страхового відшкодування. При здійсненні виплати страхового відшкодування на користь власника автомобіля ««Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 71 331,00 грн., ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснила розрахунок відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням ПДВ, що не грунтується на вимогах закону. Всі операції з надання послуг зі страхування, в тому числі пов'язаних з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ. Постановою суду від 12.04.2023 констатовано вину водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, шляхом відсутності контролю за правильністю розміщення та кріплення вантажу, що спричинило його падіння та пошкодження іншого транспортного засобу. Однак, не встановлювалось, що ДТП сталася у зв'язку з невідповідністю технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам ПДР, оскільки, ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення п.2.3 «а» ПДР України, який покладає на водія обов'язок перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу. Тобто відповідач притягнутий до відповідальності за порушення правил ПДР, які не регулюють вимоги до технічного стану транспортного засобу. До відповідальності за ст. 121 КУпАП за порушення п. 31 ПДР України ОСОБА_1 не притягувався. Постанова суду від 05.04.2023 року є достовірним та єдиним (належним) доказом обставин ДТП, не містить жодної інформації про відпалу перемичку багажника, на яку позивач посилається в позові, окрім того «перемичка багажника» не може вважатися безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу, що знаходилося в причинному зв'язку з виникненням ДТП. Єдиним доказом, яким позивач обґрунтовує вищевказані обставини, є пояснення ОСОБА_1 щодо несправності перемички багажника, які містяться у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 29.03.2023. Проте, саме лише посилання відповідача щодо цих обставин не може встановлювати факт такої несправності транспортного засобу, та те, що безпосередньо технічний стан автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , призвів до ДТП. Зазначає, що посилання позивача на висновки Верховного Суду у постанові №921/283/17-г/7 від 16.04.2018 є помилковими, оскільки, у справах інші фактичні обставини, тому правовідносини у цих справах не є подібними, оскільки, ДТП настала через відмову гальм та не стосувалися кріплення вантажу. Матеріали справи не містять доказів того, що ДТП за участю відповідача є безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу відповідача існуючим вимогам Правил дорожнього руху, за відсутності доказів причини технічної несправності автомобіля ОСОБА_1 , яка стала наслідком ДТП, відсутні правові підстави для застосував норми підпункту «г» пункту 38.1.1 статті 38 Закону.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що у додатках до позовної заяви додані повідомлення потерпілої про дорожньо-транспортну пригоду та заява на виплату страхового відшкодування, які містяться в одному документі. Виплата страхового відшкодування була здійснена відповідно до незалежного звіту №83-D/12/70, де розраховано матеріальний збиток з урахуванням ПДВ, оскільки, потерпіла провела ремонт автомобіля. Посилаючись на п. 3 розділу 4 Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550, який визначає, що додаткові елементи конструкції (наприклад багажники), що встановлюються на даху КТЗ (рекламні та маршрутні панно, вивіски, обладнання таксі), не повинні мати складників з гострими кутами або крайками (радіус закруглення зовнішніх елементів та їх кріпильних деталей повинен бути не менше 2,5 мм) та мають бути міцно закріплені на КТЗ, зазначив, що у порушення вказаних вмиог багажник на даху КТЗ не був закріплений та злетів, пошкодивши автомобіль, що рухався позаду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, вказала, що страховик неправильно визначив підстави для регресу. У діях відповідача не встановлено порушення положень Розділу 31 Правил дорожнього руху. Неналежний технічний стан забезпеченого транспортного засобу повинен бути встановлений висновком експерта та постановою суду. Пояснення ОСОБА_1 та водія автомобіля «Вольво» ОСОБА_2 , щодо відокремлення перемички багажника, не є належними доказами на підтвердження неналежного технічного стану автомобіля, оскільки, останні не були допитані судом. Крім того, вказана обставина не встановлена постановою суду. Також, зазначила, що стороною відповідача протягом встановленого законом строку буде подана заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі, призначене перше судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 20.02.2025 задоволене клопотання представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні для надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву у встановлений строк.
Ухвалою суду від 06.03.2025 задоволене клопотання позивача про витребування доказів.
Протокольною ухвалою суду від 27.03.2025 оголошено перерву у судовому засіданні, оскільки, витребувані докази до суду не надійшли.
Протокольною ухвалою суду від 10.04.2025 оголошено перерву у судовому засіданні на підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд установив, що 05.10.2022 між ОСОБА_1 та HACK «ОРАНТА» був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №211396336), яким було застраховано цивільну відповідальність володільця забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії договору по 05.10.2023 включно.(а.с. 7).
24.03.2023 о 16 год.40 хв. в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу «ВАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Вольво ХС60», д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . У результаті ДТП автомобіль «Вольво ХС60» зазнав механічних пошкоджень.(а.с 6)
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року у справі № 757/13147/23-п ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 24.03.2023 о 16:40 год. в м. Києві по Дарницькому мосту, керуючи автомобілем «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_1 , перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан автомобіля та його комплектність, правильність розміщення та кріплення вантажу, внаслідок чого під час руху злетів лист фанери та пошкодив автомобіль «Вольво», НОМЕР_2 , який рухався позаду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.п. 2.3а, 22.2 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.». У постанові зазначено, що вказані висновки суду грунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи: протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП, поясненнях водіїв.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення №757/13147/23-п містяться пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка зазначає, що із автомобіля який рухався попереду раптово піднявся лист фанери разом з іншими предметами полетів у її автомобіль та пошкодив його.
Із письмових пояснень ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах вказаної справи, слідує, що на його автомобілі відпало кріплення багажника на якому був лист фанери, що разом із кріпленням пошкодив автомобіль потерпілої. (а.с. 136-162)
29.03.2023 ОСОБА_2 звернулася до позивача із Повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування, у якій зокрема зазначила, що з автомобіля відповідача, який рухався попереду злетів лист фанери та перемичка багажника залізна та пошкодили її автомобіль.(а.с. 11).
Потерпіла провела ремонт автомобіля у ТОВ «Вікінг Моторз», загальна вартість якого становить 149493 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та квитанціями. Вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу склала 71331,00 грн. із урахуванням ПДВ. Сума страхового відшкодування виплачена ОСОБА_2 25.04.2023 у сумі 51844,97 грн. та 11.07.2023 у сумі 19486,03 грн. (а.с. 8-10; 12-22, 26; 100-103)
Позивач звертався до відповідача у порядку досудового урегулювання вказаного спору, із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, однак, той відмовився виконати регресну вимогу у добровільному порядку. (а.с. 23-25)
Згідно з пунктом 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту «г» підпункту 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Предметом позову у цій справі є відшкодування страхової виплати позивачу - особі яка здійснила страхову виплату, страхувальником в порядку регресу на підставі пп. "г" п. 38.1.1 ст. 38 Закону.
Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обовязковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із п.2.3 «а» Правил дорожнього руху, водій перед виїздом зобов'язаний перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Відповідно до п. 22.2 Правил дорожнього руху, водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 «а», 22.2 Правил дорожнього руху України, що перебувають у прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у виді спричинення пошкоджень транспортного засобу «Вольво ХС60», д.н. НОМЕР_2 , відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП
Відповідач не був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи про адмініправопорушення, однак, надав заяву, де зазначив про визнання ним своєї вини, постанову суду не оскаржував.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 від 24.03.2024, на які суд послався у постанові як на докази його вини, зазначив, що злетіло кріплення багажника на якому була фанера, яка разом із кріпленням пошкодила автомобіль. Крім того, потерпіла у повідомленні про ДТП від 29.03.2023 вказує, що її автомобіль був пошкоджений, оскільки, з автомобіля відповідача злетів лист фанери та перемичка багажника залізна.
Відповідно до зазначених вище положень до положень ЦПК України, постанова Печерського районного суду м. Києва від 12.04.2023, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якого ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача та була безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Вказані висновки суду узгоджують із правовими висновками щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного суду у справах №357/11181/17 від 20.11.2019 та №921/283/17-г/7 від 16.04.2018 щодо подібних правовідносин. Твердження представника позивача, що правовідносини у справі №921/283/17-г/7 не є подібними є небгрунтованими, оскільки, у вказаній справі подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і фактичні обставини справи, а також, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Різниця саме у виді несправності конкретних елементів транспортного через які настала ДТП не свідчить про протилежне.
Також, сторона відповідача посилається на те, що при виплаті страхового відшкодування на користь власника автомобіля ««Volvo» д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 71 331,00 грн., ПАТ НАСК «ОРАНТА» здійснила розрахунок відновлювального ремонту вказаного автомобіля з урахуванням ПДВ. Виплата страхового відшкодування була здійснена відповідно до незалежного звіту №83-D/12/70, де розраховано матеріальний збиток з урахуванням ПДВ, оскільки потерпіла особа провела ремонт автомобіля
Відповідно до ч. 1 ст. 36.2 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
У постанові від 19 вересня 2018 року у справ № 523/5890/15-ц Верховний Суд висловив такі правові висновки: всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ. В зв'язку з цим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36.4 статті 36 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове ПДВ не нараховується, окремим рядком не виділяється і страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, що мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. У випадку непроведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов'язання не виникають.
Оскільки, потерпіла провела ремонт автомобіля, то виплата страхового відшкодування у сумі 71331 грн. із урахуванням ПДВ є таким, що грунтується на законі.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі понесені позивачем щодо сплати судового збору слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1191 ЦК України , ст.2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» суму страхового відшкодування у розмірі 71331,00 (сімдесят одну тисячу триста тридцять одну гривню) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА» 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.В. Данько