Справа №766/270/25
н/п 1-кп/766/3075/25
про призначення судового розгляду
та продовження строку дії запобіжного заходу
17.04.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинувачених: (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
захисників: ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
ОСОБА_11
під час відкритого підготовчого судового засідання в залі суду м. Херсона, проведеного в режимі відеоконференції з Державною установою «Миколаївський слідчий ізолятор», з розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 17.10.2023 за №12023230000001892 від 17.10.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України -
(обвинувальний акт з додатками відносно яких до суду надійшов 08.01.2025 з Херсонської обласної прокуратури,
відносно ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», востаннє продовжений строком до 02.05.2025
відносно ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», змінений на заставу у зв'язку з внесенням грошових коштів, який востаннє в частині покладених обов'язків продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2025 строком до 05.03.2025,
відносно ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», змінений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.11.2024 на «домашній арешт», який востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.01.2025 строком до 05.03.2025,
відносно ОСОБА_12 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2024 застосовано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», змінений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.09.2024 на «домашній арешт», востаннє продовжений ухвалою суджу до 04.05.2025), -
На розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а також ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 та ч. 3 ст. 307 КК України.
І. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду
Обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження відсутні. Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області, а тому підстави для прийняття рішення згідно пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
Сторони вважають за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, отже провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підлягає призначенню до судового розгляду.
ІІ. Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
Клопотань у зв'язку із призначенням справи до судового розгляду від сторін кримінального провадження не надходило.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Оскільки кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів за клопотанням обвинуваченого (ч. 2 ст. 31 КПК України), проте відповідне клопотання, не зважаючи на роз'яснення зазначеного права, обвинуваченими заявлено не було, тому підстав для здійснення колегіального розгляду не вбачається.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачені, захисники, свідки.
ІІІ. Вирішення питання щодо запобіжного заходу
1. Доводи клопотання сторони обвинувачення
Прокурором під час підготовчого судового засідання було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , на обґрунтування якого зазначено про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, а також можливість впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки їх допит не розпочато. Крім того вважає, що обвинувачений у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «домашнього арешту» стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , в обґрунтування якого зазначено, що обвинувачений може ухилитись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, також може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні або може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Клопотання щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 судом не вирішувалось у зв'язку з тим, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 2 ст. 184 КПК України), проте відповідна вимога стороною обвинувачення дотримана не була, відповідні докази суду не надано.
2. Доводи сторони захисту
Захисник ОСОБА_9 заперечила проти клопотання прокурора, зазначивши про відсутність доказів щодо ризиків, на які посилається прокурор. Вважає, що сама по собі тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може слугувати передумовою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу. Також зауважила, що з моменту затримання ОСОБА_4 , ризики заявлені стороною обвинувачення значно зменшились. Ризик впливу на свідків є надуманим, оскільки переважна їх більшість є залегендованими. Та обставина, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності не може бути причиною для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 позицію захисника підтримав.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 не заперечували проти продовження строку дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
3. Оцінка та висновки суду
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_7 терміну раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2024 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було востаннє продовжено ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2025 строком до 05.03.2025, у подальшому продовжено судом строком до 02.05.2025.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.06.2024 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.09.2024 змінено на домашній арешт, який востаннє було продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2025 строком до 05.03.2025, у подальшому продовжено судом строком до 04.05.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК України).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачуються серед іншого і у вчиненні особливо тяжких злочинів за санкцією якого можливе призначення покарання безальтернативно у вигляді «позбавлення волі» строком до 12 років з конфіскацією майна.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування обвинувачених від суду;
- ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку «тримання під вартою» обвинуваченому ОСОБА_4 , а також «домашнього арешту» щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинувачених 1) переховування від суду. Так, останні обвинувачуються у вчиненні ряду злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, а саме: ч. 3 ст. 307 КК України, який є особливо тяжким злочином, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення такого характеру злочинів КК України виключає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. При оцінці наявності ризику переховування суд також враховує ту обставину, що матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей щодо наявності міцних соціальних зв'язків всіх обвинувачених, що могло би гарантувати присутність обвинувачених в межах м. Херсона. Наведене створює обґрунтовані побоювання, що обвинувачений ОСОБА_4 у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією, зможе переховуватись від суду, оскільки достатні стримуючі фактори відсутні; 2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Оцінюючи наявність цього ризику суд бере до уваги той факт, що судовий розгляд перебуває на початковому етапі, тому суду потрібно буде допитати ряд свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Анкетні дані допитаних під час досудового розслідування свідків обвинуваченим відомі, що не виключає можливість їх подальшого спілкування, за наслідками якого останні можуть змінити свої покази на користь обвинувачених. При оцінці існування цього ризику суд також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України); 3) ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Обґрунтованим вважає суд і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені офіційно не працевлаштовані, офіційних джерел доходу не мають. Причинами протиправних дій стало бажання отримати матеріальну вигоду, що викликає обґрунтовані побоювання щодо продовження вчинення протиправних дій в майбутньому. З урахуванням характеру інкримінованих їм кримінальних правопорушень суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо відсутності жодних стримуючих факторів, які б могли у достатній мірі запобігти продовженню протиправної діяльності, однією з цілей якої було отримання прибутку.
При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_4 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі і вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, протягом тривалого часу займався збутом особливо небезпечних психотропних речовин. Крім того, обвинувачений перебуває на обліку у лікаря-нарколога як наркозалежна особа; відсутні жодні відомості про міцність соціальних зв?язків, що ставить під сумнів можливість належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим; судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_6 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває. У свою чергу відомості про місці соціальні зв'язки ОСОБА_6 в матеріалах кримінального провадження відсутні, що у своїй сукупності хоча і свідчить про відсутність підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу, тоді як достатньою мірою впливу є застосування домашнього арешту.
Обставини, на які посилається захисник ОСОБА_9 не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Саме продовження строків запобіжних заходів до обвинувачених, на думку суду відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинувачених ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання ним процесуальних рішень, суд вбачає підстав для задоволення клопотань прокурора, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраних запобіжних заходів щодо кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 176-178, 181-183, 193, 194, 199, 314-317, 331, 369, 372 п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України -
у відкритому судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Володимира Примаченка, 6/29)
на «11» годину «11» хвилин «24» квітня 2025 року.
Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, обвинувачених, захисників, свідків.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - задовольнити.
* Продовжити строк «тримання під вартою» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, на 60 днів до «15» червня 2025 року включно.
* Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «домашнього арешту» відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, на 2 (два) місяці до «17» червня 2025 року включно.
Заборонити ОСОБА_6 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21:00 години до 05:00 години, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до суду.
Покласти на ОСОБА_6 наступні процесуальні обов'язки:
- не відлучатися з м. Херсона без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватись суддею ОСОБА_1 одноособово.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за наявності відповідного клопотання.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суддя: ОСОБА_13