Справа № 766/754/23
н/п 1-кп/766/720/25
16.04.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022230000003907 від 27.09.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене і визнане судом доведеним.
ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше кінця серпня 2022 року, знаходячись у с. Станіслав, Херсонського району, Херсонської області, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що вказаний населений пункт перебуває під окупацією збройних сил російської федерації та створення на території Херсонської області незаконних органів влади, діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, сповідуючи проросійські погляди, добровільно погодилася на пропозицію зайняти посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади створеному на тимчасово окупованій території, а саме так званого (російською мовою - «секретаря Военно-гражданской администрации Станиславской сельской территориальной громады»).
У подальшому, в період приблизно з кінця серпня 2022 року по 09.11.2022, більш точний час під час досудового розслідування встановлений не був, ОСОБА_5 перебувала на посаді так званого секретаря сільської територіальної громади у незаконному органі влади створеному на тимчасово окупованій території так званої «Военно-гражданской администрации Станиславской сельской территориальной громады», де організовувала роботу даного органу та виконувала всі необхідні повноваження пов'язані з перебуванням на займаній посаді, зокрема вирішувала питання з приводу роботи комунальних підприємств громади, працевлаштування робітників, виплата заробітної плати, проводила роботу з місцевими підприємцями щодо реєстрації їхньої господарської діяльності за законодавством російської федерації, як представник незаконної влади, активно займалась питаннями підготовки та проведення незаконного референдуму в с. Станіслав Херсонського району Херсонської області, проводила прийом громадян під приводом вирішення гуманітарних проблем населення.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи обізнаною про організацію проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, керуючись корисливим мотивом за грошову винагороду, прийняла пропозицію так званої голови ДВК №427 щодо участі у проведенні у с. Станіслав Херсонського району Херсонської області незаконного референдуму щодо входження Херсонської області до складу російської федерації.
ОСОБА_5 у період з 23.09.2022 по 27.09.2022, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування у іншому кримінальному провадженні), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняла участь у проведенні незаконного референдуму, добровільно взявши на себе повноваження так званого «члена ДВК №427», та у період з 23-27 вересня 2022 з урною для бюлетенів та наданими їй бюлетенями, у супроводі озброєних військових рф здійснила по-дворовий обхід жителів с. Станіслав, Херсонського району Херсонської області з метою їх залучення до голосування щодо входження Херсонської області у склад рф. Під час проведення референдуму ОСОБА_5 активно пропонувала мешканцям с. Станіслав проголосувати шляхом поставлення відповідних відміток у бюлетені, вела облік громадян по списку, які проголосували під час проведення незаконного референдуму, а також активно закликала осіб, які не хотіли приймати участь у голосуванні шляхом висловлювання закликів про позитивні зміни у їх житті під керівництвом російської влади.
Наслідком таких незаконних та неправомірних дій ОСОБА_5 стало визнання російською федерацією незаконного референдуму таким, що відбувся та незаконного приєднання територій Херсонської області до її складу, всупереч Конституції та законів України.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з урахуванням та дотриманням загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду.
У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, при цьому обвинувачена викликалася до суду як за місцем своєї реєстрації, так і через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, однак у судове засідання не з'явилася.
Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Так, за змістом ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Судом у судові засідання ОСОБА_5 викликалася шляхом направлення повістки на останню відому адресу проживання, зазначену в обвинувальному акті, яка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Водночас за змістом ч. 8 ст. 135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
Вказані положення кримінально-процесуального закону судом були дотримані.
Так, у газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик до суду ОСОБА_5 у підготовчі судові засідання на 19.07.2023 о 10:00 годині, 03.08.2023 об 11:00 годині, 06.09.2023 об 11:00 годині, 04.10.2023 об 11:00 годині, 20.11.2023 об 11:00 годині, 05.01.2024 о 10:00 годині та судові засіданні, призначені на 15.01.2024 о 13:30 годині, 15.02.2024 о 13:30 годині, 20.02.2024 о 13:30 годині, 19.03.2024 о 13:30 годині, 10.04.2024 о 13:30 годині, 07.05.2024 о 10:00 годині, 04.06.2024 об 11:30 годині, 03.07.2024 о 10:00 годині, 25.07.2024 о 13:10 годині, 01.10.2024 об 11:00 годині, 21.10.2024 о 13:00 годині, 13.11.2024 о 09:30 годині, 18.11.2024 об 11:00 годині, 03.12.2024 о 14:30 годині, 09.12.2024 о 14:30 годині, 06.01.2025 об 11:00 годині, 12.02.2025 о 13:00 годині, 18.02.2025 о 14:00 годині, 12.03.2025 о 13:00 годині, 02.04.2025 о 09:30 годині та 16.04.2025 о 13:00 годині до Херсонського міського суду Херсонської області. Також повістки про виклик в судові засідання були направлені для опублікування на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також були направлені захиснику обвинуваченої - адвокату ОСОБА_4 .
Крім того, повідомлення про виклик до суду обвинуваченої ОСОБА_5 були опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Зважаючи на правила ст. ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов'язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022230000003907.
Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 15.05.2023 ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, серед іншого, щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України).
Стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов'язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, відповідно до постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України у Волинській області від 11.04.2023 постановлено про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях.
Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях від 11.04.2023 №014-001121ч захисником ОСОБА_5 було призначено адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю від 24.05.2005 №365).
На підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 19.07.2023 для здійснення захисту ОСОБА_5 залучено захисника ОСОБА_4 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №319 від 26.02.2004).
Також, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.11.2023 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 .
На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись захиснику, яка крім того була обізнана з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
Захисник обвинуваченої, яка була забезпечена державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області не заперечувала щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження та здійснювала активні дії, спрямовані на захист ОСОБА_5 : приймала участь у дослідженні доказів, виступала у дебатах та просила ухвалити законне рішення.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом.
ІІІ. Позиція учасників кримінального провадження.
Прокурор під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень згідно пред'явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 та ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також посади, що пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, наданням публічних послуг, строком на 15 (п'ятнадцять) років із конфіскацією усього особистого майна. За ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов'язана із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 15 (п'ятнадцять) років із конфіскацією усього особистого майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 10 років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування, а також посади, що пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, наданням публічних послуг та займатися діяльністю, яка пов'язана із виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 15 (п'ятнадцять) років із конфіскацією усього особистого майна. Обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання після набрання вироком законної сили. Стягнути з обвинуваченої витрати на залучення експерта, речові докази знищити.
Захисник зазначила, що будь-яких належних доказів на підтвердження вини ОСОБА_5 у зайнятті посади секретаря сільради та участі у референдумі стороною обвинувачення суду не надано, підстав для ухвалення обвинувального вироку немає. Долучені стороною обвинувачення протокол огляду від 17.01.2023, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2023 та висновок експерта від 02.02.2023 не містять достовірних відомостей про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, вказані докази містять ознаки припущення, що на відео зображена саме ОСОБА_5 та які покладені в основу обвинувачення. Більшість свідків, які були зазначені в протоколах пред'явлення особи для впізнання не було допитано, що позбавляє можливості перевірити їхні покази. Жоден із допитаних під час судового розгляду свідків не підтвердив факт зайняття ОСОБА_5 посади секретаря та виконання відповідних функцій. Якщо свідки і підтверджували той факт, що ОСОБА_5 ходила по вулицях з урною для голосування, то як зазначали самі свідки, робила вона це в супроводі озброєних російських військових, що може свідчити про те, що такі дії вона могла вчиняти під примусом. Крім того, стороною обвинувачення не надано обґрунтованих доказів щодо долучення матеріалів з іншого кримінального провадження. Вважає, що відсутні достатні підстави для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_5 .
IV. Докази, досліджені судом на підтвердження обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставлених їй у провину кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується наступними показами свідків, допитаними в ході судового засідання.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що обвинувачену ОСОБА_5 знала з дитинства, колишня однокласниця. Після 24.02.2022, в період окупації свідок перебувала до березня 2022 року в м. Херсоні, а з березня 2022 року - в с. Станіслав. Під час окупації бачила ОСОБА_5 , зустрілися в м. Херсоні в магазині, обвинувачена хвалилася новим отриманим паспортом від рф. Це була перша зустріч. Друга зустріч з обвинуваченою була вже в с. Станіслав в сільській раді, під прапором рф, де ОСОБА_5 займала посаду секретаря. Свідок прийшла за особистими речами та документами, оскільки до окупації там працювала, та особисто бачила ОСОБА_5 в кабінеті. Це було у вересні - жовтні 2022 року. ОСОБА_5 займала посаду секретаря при окупаційній владі, була помічником ОСОБА_9 , яка була начальником від окупаційної влади в с. Станіслав, вже на той час на сільською радою висів прапор рф. Займаючи посаду секретаря, ОСОБА_5 займалася оформленням документів на дитячу допомогу, робила ксерокопії паспортів, ідентифікаційних кодів, формувала особові справи для здачі на отримання допомоги по зруйнованому майну і гуманітарної допомоги від рф. Також ОСОБА_5 розповідала про виплати чотирьох тисяч рублів та якщо дитина відвідує школу при російській владі - десяти тисяч рублів, повідомляла, що вся грошова допомога від російської влади. ОСОБА_5 займала кабінет в будівлі сільської ради, який раніше був кабінетом служби у справах дітей. Щодо референдуму свідок зазначила, що їй було відомо про бюлетені, але про те, чи ходила ОСОБА_5 з урнами по дворам, свідок не бачила.
Також свідок зазначила, що на її думку, ОСОБА_5 добровільно зайняла посаду, оскільки вона завжди була з проросійськими настроями, її ніхто не примушував, була позитивно настроєна. Свідок бачила в Інтернеті відео, де ОСОБА_5 була присутня на присязі в Білозерці при окупаційні владі. Будь-яких пропозицій від ОСОБА_5 щодо участі в заходах, референдумі свідок не отримувала. Свідку була пропозиція від ОСОБА_9 щодо роботи, а від ОСОБА_10 була лише пропозиція щодо оформлення допомоги на дитину. Також свідок повідомила, що вона була особисто присутня при тому, як один з мешканців села звернувся до ОСОБА_5 з пакетом документів з приводу зруйнованого житла.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що під час окупації перебувала в с. Станіслав. Під час окупації проводився референдум в кінці вересня 2022 року щодо приєднання Херсонської області до рф. Людей для організації референдуму зібрала ОСОБА_12 , серед людей, які безпосередньо проводили референдум були: ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , це всі місцеві мешканці. ОСОБА_5 свідок знає з народження, були сусідами по одній вулиці. Про те, що проводиться референдум свідку стало відомо, коли вона їхала на велосипеда додому та по дорозі побачила особистий автомобіль ОСОБА_5 . Коли свідок підійшла ближче, ОСОБА_5 повідомила, що проводиться закритий референдум, з машини дістали списки, які віддали ОСОБА_16 , ОСОБА_17 стояла за машиною, урну з бюлетенями тримав син ОСОБА_17 , ще стояли двоє російських військових, один - в 15 метрах, другий - в трьох метрах від людей. Свідок зазначила, що їй дали бюлетень по якому вона проголосувала проти та поїхала додому. Такий процес проведення референдуму зі сторони осіб, які його проводили був добровільний, військові за ними не наглядали. При новоствореній окупаційні селищній раді ОСОБА_9 стала головою, а ОСОБА_5 - секретарем селищної ради. Також свідок пояснила, що мала можливість відмовитися від голосування, але боялася військових, які були зі зброєю, і тому взяла участь.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що з обвинуваченою ОСОБА_5 були співмешканками одного села. Свідок є фізичною особою-підприємцем, має магазин в с. Станіслав. ОСОБА_5 разом зі своєю подружкою ОСОБА_19 заїжджали скуплятися, так і познайомилися. Потім свідок офіційно спілкувалася зі ОСОБА_5 вже в окупаційній сільраді для того, щоб оформити вугілля для опалення будинку. ОСОБА_20 оформляла документи, взяла паспорт, зробила ксерокопію і внесла в якийсь список. Другий раз свідок бачила ОСОБА_5 в день виборів, референдуму, у вересні 2022 року, коли ОСОБА_5 їздила по їхній вулиці Свободи в с. Станіслав, зі скринькою для голосування, у супроводі двох російських військових. ОСОБА_21 казала, що потрібно голосувати. Свідок зазначила, що участі у референдумі вона не приймала, оскільки не зареєстрована в с. Станіслав. Зазначила, що це були фейкові вибори, оскільки ті, хто ходив по дворах, самі вписували голоси. У ОСОБА_22 був список людей виборців, навпроти яких в клітинках були проставлені підписи, хрестики замість підписів, галочки.
Також зазначила, що до того, як зайняти посаду в сільради, ОСОБА_5 працювала перукарем. До окупації свідок ОСОБА_5 в сільраді не бачила. Під час окупації, ОСОБА_5 представлялася помічницею голови селищної ради, документів ніяких вона не показувала. Пізніше, зі слухів свідку відомо, що ОСОБА_10 зайняла посаду секретаря селищної ради. Під час окупації до селищної ради не кожен міг зайти, оскільки при вході знаходилися російські військові, які впускали тільки з конкретних питань. Також свідок зазначила, що ОСОБА_5 була горда, що знаходиться при владі, у свідка не склалося враження, що дії ОСОБА_5 були під примусом.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_23 надав покази про те, що з обвинуваченою ОСОБА_24 жив в одному селі, вона до окупації працювала перукарем, ходив до неї стригтися. За три дні до початку військової агресії свідок прийшов до КП «Надія» трактористом та оскільки попередній директор відмовився від посади, голова селищної громади в с. Станіслав ОСОБА_25 призначив свідка в.о. директора КП «Надія», яке займалося забезпеченням водопостачання сіл Широка Балка, Соф'ївки, Станіславу. Під час окупації, коли росіяни поставили ОСОБА_26 правою рукою нової голови сільради, вона пропонувала перейти співпрацювати на російську сторону, після того як свідок відмовився, погрожувала. Пізніше до свідка дійшла інформація про те, що Карась, який є співмешканцем Сміюхи, буде новим директором КП «Надія». Зранку Карась приїхав разом зі ОСОБА_24 , російськими солдатами, на підприємство, де свідок віддав ключі та показав, де знаходяться свердловини. ОСОБА_21 погрожувала затриманням та поміщенням до СІЗО на Перекопській, 10 за те, що свідок відмовлявся від співпраці. Свідок зазначив, що новим головою сільради в с. Станіслав призначили ОСОБА_9 , яка до цього була вчителем, а Сміюху - секретарем. Сміюха говорила, щоб свідок підготував списки для забезпечення водопостачанням і отримував російський паспорт. Після того, як з'явився новий директор, КП «Надія» здійснювало свою діяльність, збирали гроші, які ніяк по документації не проходили. Вказівки про передачу підприємства новому директору були від Сміюхи, голови сільради та жінки, яка працювала в військовій російській адміністрації. Ніякого документального розпорядження по передачу не було, всі вказівки від усіх трьох були усні. Також свідок зазначив, що за допомогою в сільраду не звертався, проте йому відомо, що у Сміюхи був окремий кабінет в селищній раді, там висіли російські прапори. Бачив Сміюху в будівлі селищної ради, коли приходив туди, вона була секретарем сільради.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_27 надав покази про те, що обвинувачена ОСОБА_21 була його сусідкою, проживали на одній вулиці, через чотири будинки. Під час окупації свідок весь час знаходився в с. Станіслав та йому відомо, що ОСОБА_21 працювала в сільраді. До війни вона була перукарем, депутатом чи секретарем сільради не була. Після того, як будинок свідка було пошкоджено після обстрілу, він звертався до сільради, проте йому було відмовлено. Пізніше, зустрівши ОСОБА_26 , вона сказала прийти до сільради та написати заяву на допомогу на отримання допомоги у зв'язку із зруйнованим майном. Заяву в сільраді писав ОСОБА_28 , ОСОБА_26 там не бачив. Після цього ОСОБА_21 з комендантом села приїжджала до свідка з пропозицією піти працювати в спорткомплекс, комендант наказав прийти в понеділок з документами для працевлаштування, на що свідок відмовився. Спорткомплекс відносився до комунальної власності сільради.
Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_29 пояснила, що події пов'язані з референдумом були два роки назад. Були збори, зібрали на 15-20 хвилин, розповіли як проводити референдум. На наступний день був референдум. Біля сільради посадили в машину, в групі була ОСОБА_21 , поїхали по дільниці і повернулися, о 08:00 годині виїхали, об 11:00 годині повернулися, після цього свідок пішла додому. ОСОБА_19 дала скриньки для голосування, бюлетені, після чого вони поїхали по вулицях. Якщо люди виходили, то давали бюлетень, були ті хто голосував, якщо ні, їхали далі. Супровід був з військових. Були бланки з прізвищами людей та ОСОБА_21 відмічала в бланках тих, хто проголосував. Свідку невідомо чи приймали участь в референдумі і на зборах до референдуму під примусом. Референдум проводили в вересні. Військові, які супроводжували, були на відстані 2-3 метри. Люди голосували вільно. Також свідок зазначила, що приймала участь у проведенні референдуму добровільно та забезпечувала діяльність референдуму, оскільки їй потрібні були гроші. Також пояснила, що їй було страшно через постійні обстріли.
Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_30 пояснила, що в вересні 2022 року в с. Станіслав проходив референдум. За весь час окупації свідок знаходилася в с. Станіслав. Відомо, що ОСОБА_21 приймала участь в референдумі. Свідок зустрілася зі ОСОБА_24 в день виборів на території сільської ради, оскільки там збиралися ті, хто приймав участь в референдумі. ОСОБА_21 ходила по вулицях с. Станіслав, пропонувала взяти участь в референдумі. Ті, хто хотів, давали їм бюлетені, які потім кидали в урну для голосування. По вулицях ходили ОСОБА_21 , Істоміна, були ще місцеві мешканці, прізвища яких свідок не пам'ятає. Також був супровід з російських військових. Свідку невідомо чи був примус відносно ОСОБА_22 щодо вчинення дій щодо референдуму. ОСОБА_26 знає з дитинства, оскільки прожили в одному селі, є добрими знайомими.
Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_5 працювала перукарем. Щодо участі ОСОБА_22 в референдумі, який проходив в с. Станіслав, свідку нічого не відомо. В.о. сільського голови в військово-цивільній адміністрації в с. Станіслав виконувала ОСОБА_9 , секретаря не було.
Окрім показань свідків, винуватість ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
-протоколом огляду від 17.01.2023 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого об'єктом огляду є загальнодоступна сторінка Всесвітньої мережі Інтернет, а саме російського офіційного Інтернет-ресурсу телерадіокомпанії «Таврия ТВ-Херсон» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у загальному доступі розміщено публікацію щодо проведення Форуму в с. Білозерка Херсонської області стосовно підготовки та організації незаконного референдуму щодо виходу Херсонської області зі складу України та про входження Херсонської області до складу російської федерації на правах суб'єкта рф, дата публікації 07.09.2022. На одному зі скріншотів відеозапису зображено особу, за своїми зовнішніми ознаками схожу на ОСОБА_5 ;
-протоколом огляду від 31.01.2023 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого за участі ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 оглянуто мобільний телефон марки «RealMe 5 Pro», IMEI: НОМЕР_2 , який перебуває у власності та користуванні ОСОБА_34 . Об'єктом огляду є галерея вказаного мобільного пристрою з відеофайлом, який містить відеозапис «Форуму в Белозерке 07.09.2022». На одному зі скріншотів відеозапису зображено особу за своїми зовнішніми ознаками схожу на ОСОБА_5 , яка за поясненнями учасників слідчої (розшукової) дії, є палкою прихильницею «русского мира», агітатором проведення незаконного референдуму на території Херсонської області, а також членом виборчої комісії у с. Станіслав Херсонського району Херсонської області;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2023 з доданим до нього описом речей і документів, які були вилучені на підставі постанови прокурора та доданим DVD-R диском, відповідно до якого вилучено оптичний носій інформації формату DVD-R, 4,7GB із відомостями щодо карток Ф1, анкет отримувача паспорта громадянина України, у тому числі у вигляді ID-картки, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, та фотознімків отримувача щодо осіб, визначених у постанові Херсонської обласної прокуратури. Роздруківка відомостей із Державної міграційної служби щодо: ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_5 , ОСОБА_30 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ;
-висновком експерта від 02.02.2023 №СЕ-19/112-23/1104-ФП за результатами проведення судової портретної експертизи, відповідно до якого на стоп-кадрі отриманого з відеозапису із назвою «2022-09-07-forum-belozyorka-telega.mp4» в проміжок часу з 01.29 хв. по 01.35 хв. (вказана особа на даному відеозаписі знаходиться у першому ряду, одягнена у футболку сірого кольору та розміщена третьою справа) та на зображенні, що міститься у файлі «СМИЮХА2.pdf», ймовірно, зображена одна й та сама особа;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_42 впізнав на фото №4 ОСОБА_5 , яка була секретарем виборчої комісії на незаконному референдумі в с. Станіслав;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, з доданим DVD-R диском, відповідно до якого свідок ОСОБА_43 впізнала на фото №2 ОСОБА_5 , як особу, яка була учасником незаконного референдуму, ходила, агітувала голосувати за приєднання Херсонської області до складу росії;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, з доданим DVD-R диском, відповідно до якого свідок ОСОБА_44 впізнала на фото №2 ОСОБА_5 , як особу, яка бігала, закликала людей підходити голосувати на вулиці, без приватності, та яка працювала під час російської окупації секретарем в сільській раді;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, з доданим DVD-R диском, відповідно до якого свідок ОСОБА_45 впізнала на фото №2 ОСОБА_5 , як особу, яка під час заповнення бланку сказала, що ніхто протоколи дивитися та рахувати не буде;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, з доданим DVD-R диском, відповідно до якого свідок ОСОБА_46 впізнала на фото №2 ОСОБА_5 , як особу, яка ходила зі скринькою для голосування для бюлетенів;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, з доданим DVD-R диском, відповідно до якого свідок ОСОБА_47 впізнав на фото №2 ОСОБА_5 , як особу, яка була призначена та обіймала посаду секретаря сільської ради с. Станіслав при голові ОСОБА_48 під час тимчасової окупації. Крім того, ОСОБА_5 була в комісії під час проведення незаконного референдуму;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_49 впізнала на фото №2 ОСОБА_5 , як особу, яка під час тимчасової окупації Херсонської області займала посаду секретаря в с. Станіслав. Крім того, ОСОБА_5 є палким прихильником «русского мира», агітувала з входження Херсону до складу рф. Під час референдуму агітувала мешканців проголосувати за вступ до рф;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_50 впізнала на фото №4 ОСОБА_5 , як особу, яка була членом та заступником голови виборчої комісії під час проведення незаконного референдуму в с. Станіслав;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_51 впізнала на фото №4 ОСОБА_5 , як особу, яка була активним учасником під час проведення незаконного референдуму в с. Станіслав Херсонської області, вона ходила з бланками для голосування;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_52 впізнала на фото №4 ОСОБА_5 , як особу, яка брала участь у проведенні незаконного референдуму в с. Станіслав Херсонської області;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023 з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 впізнала на фото №4 ОСОБА_5 , як особу, яка в період з 23.09.2022 по 27.09.2022 брала участь у проведенні незаконного референдуму на території с. Станіслав Херсонської області, ходила з бланками для голосування;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_29 впізнала на фото №4 ОСОБА_5 , як особу, яка була членом виборчої комісії на незаконному референдумі в с. Станіслав та яка разом з нею ходила роздавала бюлетені, збирала підписи;
-протоколом про проведення пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.01.2023 з фототаблицею та довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_53 впізнала на фото №4 ОСОБА_5 , як особу, яка була членом виборчої комісії в с. Станіслав, брала участь у проведенні незаконного референдуму;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2023 з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_29 у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого слідчий експеримент проводився щодо обставин проведення 23-27.09.2022 референдуму на території с. Станіслав Херсонського району Херсонської області в ДВК №427, шляхом відтворення дій та обстановки пересування та розташування членів ДВК №427, їх розташування, місцезнаходження урн, меблів, дільниці, кабінок для голосування. Слідчим експериментом встановлено, що незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до складу російської федерації відбувався в період 23-27.09.2022 на території актової зали Станіславської сільської ради за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Станіслав, вул. Свободи, 15. Члени виборчої комісії №427 були із числа мешканців с. Станіслав, загалом серед них були наступні особи: ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_15 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , водії ОСОБА_61 та інші. Свідок ОСОБА_62 здійснювала подворовий обхід мешканців під час проведення незаконного референдуму спільно з наступними особами: ОСОБА_55 , ОСОБА_57 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2023 з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_30 у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого слідчий експеримент проводився щодо обставин проведення 23-27.09.2022 референдуму на території с. Станіслав Херсонського району Херсонської області в ДВК №427, шляхом відтворення дій та обстановки пересування та розташування членів ДВК №427, їх розташування, місцезнаходження урн, меблів, дільниці, кабінок для голосування. Слідчим експериментом встановлено, що незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до складу російської федерації відбувався в період 23-27.09.2022 на території актової зали Станіславської сільської ради за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Станіслав, вул. Свободи, 15. Члени виборчої комісії №427 були із числа мешканців с. Станіслав, загалом серед них були наступні особи: ОСОБА_63 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_64 , подруга ОСОБА_65 , ОСОБА_59 , ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , водії син ОСОБА_29 на ім'я ОСОБА_66 , ОСОБА_67 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2023 з доданим DVD-R диском до нього, проведеного за участю свідка ОСОБА_38 у кримінальному провадженні №22022230000000265 від 25.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого слідчий експеримент проводився щодо обставин проведення 23-27.09.2022 референдуму на території с. Станіслав Херсонського району Херсонської області в ДВК №427, шляхом відтворення дій та обстановки пересування та розташування членів ДВК №427, їх розташування, місцезнаходження урн, меблів, дільниці, кабінок для голосування. Слідчим експериментом встановлено, що незаконний референдум щодо приєднання Херсонської області до складу російської федерації відбувався в період 23-27.09.2022 на території актової зали Станіславської сільської ради за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Станіслав, вул. Свободи, 15. Члени виборчої комісії №427 були із числа мешканців с. Станіслав, загалом серед них були наступні особи: ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_15 , ОСОБА_57 , ОСОБА_68 , ОСОБА_59 , ОСОБА_69 , ОСОБА_12 , водій ОСОБА_61 , водій на ім'я ОСОБА_70 ;
-протоколом огляду від 14.02.2023, відповідно до якого предметом огляду є матеріали кримінального провадження №22022230000000497 від 03.11.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України. На момент огляду, серед іншого, перебувають наступні документи: 1) заява ОСОБА_71 від 23.01.2023 №111-вих/2023 щодо дозволу на проведення огляду приміщення Херсонської міської військової адміністрації; 2) протокол огляду приміщень Херсонської міської військової адміністрації від 23.01.2023 за адресою: АДРЕСА_2 з додатками; 3) протокол огляду речей та документів від 02.02.2023, вилучених 23.01.2023 під час проведення огляду місця події, а саме: приміщень Херсонської міської військової адміністрації за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 37 з додатками; 4) постанова про визнання речовими доказами від 02.02.2023 речей та предметів, вилучених під час проведення огляду місця події, а саме: приміщень Херсонської міської військової адміністрації за адресою: м. Херсон, просп. Ушакова, 37. При цьому у Додатку №10 до вказаного протоколу наявний список членів ДВК №427 у кількості 15 (п'ятнадцять) чоловік, серед яких під №9 вказано мовою оригіналу: « ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; должность - член комиссии; паспортные данные - НОМЕР_3 , Белозерским РО УМВД Украины в Херсонской области 17.05.1999; адрес регистрации - АДРЕСА_1 ; место рождения - Херсонская область, Белозерский район, с. Станислав, ИНН - 2934912406; номер телефона НОМЕР_4 »;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2023 з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_73 впізнала на фото №1 жінку, яку знає як ОСОБА_5 , яка під час окупації с. Станіслав співпрацювала з окупаційною владою, обіймала посаду секретаря-спеціаліста та брала участь у незаконному референдумі як член комісії;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.01.2023 з довідкою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_74 впізнав на фото №4 жінку, яку знає як ОСОБА_5 , мешканку с. Станіслав, яка у вересні 2022 року пояснювала йому, що проводиться референдум з приводу того, щоб Херсонська область вийшла зі складу України та увійшла до складу росії. Давала йому бюлетень для голосування та вказувала в якій графі ставити підпис, а саме біля відповіді «Да». До роботи в сільраді при окупаційній владі ОСОБА_21 була перукарем;
-протоколом огляду від 24.11.2022 з доданим DVD-R диском до нього, відповідно до якого у приміщенні кабінету в адміністративній будівлі Станіславської сільської ради за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Станіслав, вул. Свободи, 15 виявлено та вилучено предмети та речі, а саме: 1) пакет, в якому містяться рекламні буклети з написом «Меры поддержки бизнеса. Низкий налог на проф. доходы …» 297 шт.; 2) прапорці маленькі (триколори) - 36 шт. (з кріпленням), 3 шт. (без кріплення); 3) прапори рф (великі) - 5 шт.; 4) «декларация, русский Херсон» - 3 шт.; 5) «конституция российской федерации с гимном россии, новая редакция» - 1 шт.; 6) конституція рф - 1 шт.; 7) зображення ОСОБА_75 - 1 шт.; 8) коробки із написом «кабинка для голосования односекционная» - 4 шт., в якій містяться пластикові деталі кабінок для голосування; 9) мішок білий, в якому містяться пластикові кабінки для голосування на одній з яких наклеєно герб з малюнком двоголового орла. У подальшому згідно постанови про визнання речовими доказами від 24.11.2022 вказані предмети та речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22022230000000265;
-постановою начальника Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури від 17.04.2023, відповідно до якої виділено з матеріалів досудового розслідування за №22022230000000265 згідно реєстру, який додається, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України та зареєстровано їх в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22023230000000197;
-постановою начальника Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури від 29.05.2023, відповідно до якої об'єднано матеріали досудових розслідувань №22023230000000197 від 17.04.2023 за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України та №12022230000003907 від 27.09.2022 за ч. 5 ст. 111-1 КК України в одне кримінальне провадження, яке зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12022230000003907.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, за своїм змістом не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами, а також є матеріалами, що характеризують особу обвинуваченої.
В судовому засіданні 16.04.2025 після дослідження в повному обсязі доказів, наданих суду, учасники кримінального провадження зазначили про відсутність клопотань та доповнень.
V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine») (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» («Avsar v. Turkey»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків, які підтвердили факт зайняття ОСОБА_5 посади секретаря «Военно-гражданской администрации Станиславской сельской территориальной громады», створеною окупаційною владою на тимчасово окупованій території в Херсонській області, а також її безпосередню участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Херсонської області, здійснюючи при цьому дії на підтримку окупаційної влади держави-агресора рф, надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає. Перелічені вище джерела інформації, отримані з Інтернет ресурсів суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв'язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення, на підставі яких суд приймає рішення у справі. Жодної із передбачених законом обставин для визнання зазначених доказів недопустимими судом не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено, як і порушень фундаментальних прав і свобод обвинуваченої ОСОБА_5 , гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування та збиранні і оформленні доказів стороною обвинувачення.
Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні серед іншого підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Відповідно до змісту статті 92 КПК України, обов'язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна встановити об'єктивну істину та на неї покладається обов'язок доказування, доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
Таким чином, під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 була вимушена зайняти посаду секретаря «Военно-гражданской администрации Станиславской сельской территориальной громады», що діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території в с. Станіслав Херсонського району Херсонській області, а також була вимушена забезпечувати проведення референдуму у вересні 2022 року або діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора рф.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_5 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
Досліджені судом покази свідків, які були допитані під час судового розгляду, дають підстави стверджувати, що обвинувачена ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території в с. Станіслав Херсонського району Херсонської області та займаючи посаду секретаря в Станіславській сільській раді, що була пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій при незаконно створеному органі окупаційної влади, а також за попередньою змовою з іншими невстановленими особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) приймаючи участь у проведенні незаконного референдуму, діяла особисто в інтересах окупаційної влади країни-агресора рф. Її діяльність та активні дії на вказаній посаді були спрямовані на запровадження та зміцнення влади окупаційної адміністрації, тобто ОСОБА_5 діяла добровільно, мала вибір та можливість відмовитись від дій, які є кримінально-караними. Суду не надано доказів того, що обвинувачена не мала можливості відмовитися від вказаної посади, а також від вчинення дій, пов'язаних з проведенням незаконного референдуму. Більш того, сама посада, зайняття якої інкриміноване обвинуваченій не пов'язана із задоволенням первинних потреб, а діяльність, яку вона передбачає пов'язана саме із поширенням і укріпленням окупаційної влади, надання їй показової законності та легітимності.
За частиною 5 ст. 111-1 КК, серед іншого, передбачена відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Так, окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України.
Організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки з управління чи розпорядження державним, колективним або приватним майном.
Суд не приймає до уваги зауваження захисника про те, що показами свідків, допитаними під час судового розгляду не доведено факт зайняття ОСОБА_5 посади секретаря в сільській раді та її участь в незаконному референдумі, тоді як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_23 показали, що бачили ОСОБА_5 в будівлі сільської ради в с. Станіслав, де вона займала посаду секретаря, займалася оформленням документів, формувала особові справи для здачі на отримання допомоги по зруйнованому майну і гуманітарної допомоги від рф.
Факт участі ОСОБА_5 у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , які показали, що у вересні 2022 року ОСОБА_5 у супроводі російських військових ходила зі скринькою для голосування по вулицях, будинках та закликала мешканців с. Станіслав взяти участь у референдумі, який проводився окупаційною владою.
Зазначені показання свідків в повній мірі узгоджуються із наявними в матеріалах провадження письмовими доказами, яким суд дав належну оцінку та які у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчать про вчинення ОСОБА_5 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Незважаючи на заперечення захисника щодо недопиту свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_76 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_50 , ОСОБА_77 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , суд вважає належними до допустимими доказами протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вказаними свідками, оскільки останні, будучи допитаними відповідно до вимог ст. ст. 384, 385 КПК України та попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання під час досудового розслідування в ході проведеного впізнання за фотознімками, впізнали ОСОБА_5 як особу, яка була членом виборчої комісії під час проведення незаконного референдуму на території тимчасово окупованого с. Станіслав Херсонської області та яка агітувала голосувати за приєднання Херсонської області до складу росії.
Так, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України в об'ємі пред'явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, ставити їх під сумнів підстав немає та доводять факт вчинення обвинуваченою протиправних дій, а також за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
VI. Призначення покарання.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд ураховує також роз'яснення, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та такі злочини є найбільш суспільно небезпечними посяганнями, дані про особу обвинуваченої, яка на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є громадянкою України, яка під час війни добровільно співпрацювала з окупантами.
Судом також враховано громадську характеристику голови Станіславської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, з якої вбачається, що за період проживання на території Станіславської сільської ради в с. Станіслав ОСОБА_5 зарекомендувала себе з негативної сторони, суспільно-корисною працею не займалася, алкогольні напої не вживала. В період з 24.02.2022 по 10.11.2022 була призначена секретарем с. Станіслав у серпні місяці 2022 року та приступила одразу до співпраці з окупантами, приймала активну участь в організації та проведенні незаконного російського референдуму, попередньо збирала списки проживаючих громадян та проводила обхід по будинкам в с. Станіслав, розселяла російських військових у будинки громадян, мала стійку проросійську позицію, проводила агітацію за «руський мир».
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Також, обставиною, що обтяжує покарання у відповідності до ст. 67 КК України в обвинувальному акті зазначено скоєння кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою. Як вбачається з обвинувального акта дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України, як участь громадянина України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
Згідно ч. 2 ст. 28 КК України, кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 67 КК України, при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28).
Якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує (ч. 4 ст. 67 КК України).
Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання на обставину що обтяжує покарання обвинуваченої вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, є безпідставним.
Також, суд звертає увагу, що ч. 5 ст. 111-1 КК України містить декілька окремих складів кримінальних правопорушень, які є самостійними і не пов'язаними і можуть бути інкриміновані окремо.
З огляду на викладене, навіть якщо дії обвинуваченої були об'єднані єдиним умислом, вони являють собою різні склади кримінальних правопорушень, а тому не можуть бути кваліфіковані лише за одним складом.
Відповідно до ст. ст. 33, 35 КК України, сукупністю кримінальних правопорушень є вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються кримінальні правопорушення, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом. При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Сукупність кримінальних правопорушень враховується при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання.
Аналогічні роз'яснення містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», відповідно до якого зазначено, що згідно ч. 1 ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден із яких її не було засуджено.
Сукупність можуть утворювати також злочини, передбачені однією і тією ж статтею або частиною статті Особливої частини КК України, зокрема, якщо: один чи декілька злочинів особа вчинила самостійно (одноособово) чи була його (їх) виконавцем (співвиконавцем), а інший (інші) вчинила як організатор, підбурювач чи пособник; один злочин особа вчинила як організатор, підбурювач чи пособник, а при вчиненні іншого була іншим співучасником.
З урахуванням вищенаведених положень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 окремо покарання за злочин, який кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України та окремо за злочин, який кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України з огляду на те, що участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вона вчинила як співучасник за попередньою змовою групою осіб, а добровільне зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території (ч. 5 ст. 111-1 КК України) вчинила самостійно, а тому, на думку суду, вказані злочини не є тотожними, відображені в різних діях та потребують окремого призначення покарання за кожний з них.
Крім того, враховуючи, що дії, які кваліфіковано за ч. 5 ст. 111-1 КК України ОСОБА_5 вчинила шляхом добровільного зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, суд не погоджується з позицією прокурора щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов'язана із виборчим процесом та процесом референдуму, оскільки вказане додаткове покарання може бути призначено за ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 КК України, за участь у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
Враховуючи викладене, думку прокурора та захисника, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вигляді позбавлення волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України не вбачається із обов'язковим застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, а також з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарчих функцій,з наданням публічних послуг та займатися діяльністю, пов'язаною із виборчим процесом та процесом референдуму, а також з конфіскацією всього належного їй на майна, що на думку суду буде відповідати принципам та меті призначення покарання, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов'язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини 5 статті 111-1 КК України.
Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 5 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2023 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до затримання обвинуваченої та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.05.2023 накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5 . Підстави для скасування арешту майна відсутні, з огляду на призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченої на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта.
Керуючись ст. ст. 297-1, 323, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 - ч. 5 ст. 111-1, ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити покарання:
-за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої;
-за ч. 2 ст. 28 - ч. 5. ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, пов'язаною виборчим процесом та процесом референдуму на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та процесом референдуму, з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21.06.2023 - залишити без змін до затримання ОСОБА_5 та приведення вироку до виконання.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, пов'язані виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю, пов'язаною з виборчим процесом та процесом референдуму, з наданням публічних послуг, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.
Стягнути зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 1887 (однієї тисячі вісімсот вісімдесяти семи) гривень 80 копійок.
Арешт на майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.05.2023 (справа №490/3211/23, номер провадження 1-кс/490/3432/2023), а саме: 1/1 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 1776794165101), що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного їй на праві власності майна на користь держави.
Речові докази: 1) пакет, в якому містяться рекламні буклети з написом «Меры поддержки бизнеса. Низкий налог на проф. доходы …» 297 шт.; 2) прапорці маленькі (триколори) - 36 шт. (з кріпленням), 3 шт. (без кріплення); 3) прапори рф (великі) - 5 шт.; 4) «декларация, русский Херсон» - 3 шт.; 5) «конституция российской федерации с гимном россии, новая редакция» - 1 шт.; 6) конституція рф - 1 шт.; 7) зображення ОСОБА_75 - 1 шт.; 8) коробки із написом «кабинка для голосования односекционная» - 4 шт., в якій містяться пластикові деталі кабінок для голосування; 9) мішок білий, в якому містяться пластикові кабінки для голосування на одній з яких наклеєно герб з малюнком двоголового орла- знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику обвинуваченої, якій вручались всі процесуальні рішення у цьому провадженні на підставі ч. 2 ст. 297-5 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 46 КПК України про те, що захисник користується процесуальними правами обвинуваченої, захист якої вона здійснює. Також копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати обвинуваченій.
Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, де і здійснювались публікації повісток про виклик обвинуваченої протягом всього судового розгляду.
Суддя: ОСОБА_1