Справа № 317/1514/25
Провадження № 3/317/896/2025
10 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
07.03.2025 року о 10 год. 35 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Express», номерний знак НОМЕР_2 по вул. Центральній, 1 в с. Новоолександрівка, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. На підставі виявлених ознак водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що водій відмовився на місці зупинки авто, тим самим ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився за невідомою суду причиною, при цьому достовірно знаючи, що відносно нього складено протокол, який направлено до суду із зазначенням дати та часу його розгляду, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.3). Крім того, останнього про місце, день та час розгляду справи повідомлено судом шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколу, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.11).
Неявку до суду ОСОБА_1 суд вважає способом захисту ОСОБА_1 з метою ухилення від притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальні - адвокатом Левшаковою О.І. 08.04.2025 р. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслано на електронну адресу суду письмову заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та просила розглядати справу без її участі. Як на підставу звернення із заявою про закриття провадження у справі адвокат посилається на наступне. Всупереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування, про що свідчить відсутність в матеріалах справи Акту огляду та тимчасово затримання транспортного засобу, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. При складанні працівником патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення порушені вимоги КУпАП та Інструкції. Відповідно до п.2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння. Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння як: «виражене тремтіння пальців рук» та «поведінка, що не відповідає обстановці», не підтверджуються відеозаписами ID-реєстратора 474952, оскільки в ході спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими зазначені ознаки не спостерігаються, дії ОСОБА_1 є адекватними та такими, що відповідають обстановці, при цьому поліцейський не повідомляє про зазначені ознаки під час огляду. Озвучені в подальшому, під час складання протоколу, ОСОБА_1 поліцейським ознаки наркотичного сп'яніння, на підставі яких було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога - не мали місце і були лише приводом незаконного складання відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адвокат вважає, що вимога поліцейського щодо проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога була безпідставною та незаконною. Крім того, адвокат у своїй заяві послалась на порушення працівниками поліції ЗУ «Про національну поліцію», оскільки при огляді транспортного засобу на місці зупинки, працівниками поліції було проведено обшук автомобіля без ухвали суду. Отже, у зв'язку з тим, що при складанні адміністративного матеріалу працівниками патрульної поліції допущений ряд порушень, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.18-19).
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення адвоката, що викладені нею у поданій письмовій заяві, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов'язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, провина ОСОБА_1 у вчиненому ним адміністративному правопорушенні підтверджується дослідженими судом доказами:
- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 264619 від 07.03.2025, складеним відносно ОСОБА_1 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3);
Даний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 07.03.2025 р. в якій чітко викладені конкретні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв'язку з виявленням ознаків наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, що не відповідає обстановці, відповідно до якого ОСОБА_1 огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія (а.с.5);
- рапортом інспектора поліції УПП в Запорізькій області, в якому викладені фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема поліцейським зазначено про те, 07.03.2025 р. під час несення служби на блок-посту З-07, за адресою с. Новоолександрівка, вул. Центральна, 1, було зупинено транспортний засіб «Renault Express», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм, у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. На підставі виявлених ознак водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відмовився. Подія зафіксована на БК 474952 (а.с.6);
- довідкою сектору адмінпрактики УПП в Запорізькій області ДПП щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, згідно якої за базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має. Під час оформлення протоколу встановлено, що згідно бази даних «ГСЦ- посвідчення водія» ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 (а.с.7);
- архівом вчинених ОСОБА_1 правопорушень (а.с.8);
- відеозаписом, який міститься на DVD- диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані наркотичного сп'яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі (а.с.9).
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 р. №1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані події правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справах докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначає, що суб'єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Так, порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Згідно зі ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 4 розділу І вказаної Інструкції № 1452/735 зазначено, що ознаками наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 не було дотримано. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.
Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку від 17.12.2008 №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я.
Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
При цьому, суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що було повідомлено водія.
Слід відмітити, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейського щодо обставин, за якими складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у зв'язку з виявленням поліцейським таких ознаків. Об'єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 будучи водієм, будучи обізнаним з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.5, яким визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом враховано, що ОСОБА_1 надав поліцейським чітку та зрозумілу відповідь, що він відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, яку поза розумним сумнівом можна вважати саме відмовою від огляду в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо посилання адвоката на порушення працівниками поліції вимог КУпАП та Інструкції слід зауважити на наступному.
Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, передбачено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.
Слід звернути увагу, що пунктом 5, 6 вищевказаної Інструкції зазначено, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також, пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За таких підстав посилання адвоката на те, що в матеріалах справи відсутній Акт огляду, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки такий Акт огляду складається за результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, складається висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.
Щодо порушення працівниками поліції порядку проведення огляду транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , на чому наголошувала адвокат у заяві, суд відхиляє ці посилання, оскільки вони не є предметом розгляду вказаної справи, у разі порушення працівниками поліції дій, особа має право та звернутися до вищестоящих органів поліції з відповідною скаргою.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З досліджених судом матеріалів справи, зокрема відеозапису наявному в матеріалах справи, встановлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Express», номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений працівниками в с. Новоолександрівка по вул. Центральна,1 де йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, у зв'язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані наркотичного сп'яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, що також не заперечується самим ОСОБА_1 та його представником у поданій нею заяві (а.с.19).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.5 Правил дорожнього руху, який визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тобто, санкції ч. 1 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки, перебуваючи з ознаками наркотичного сп'яніння, при цьому від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився, суд вважає ОСОБА_1 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді штрафу з позбавленням права керування на строк 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП за ЗУ «Про судовий збір», зі ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя Д.О. Каряка