про залишення заяви без руху
Справа № 126/824/25
Провадження № 2/126/712/2025
"17" квітня 2025 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Губко В. І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.
Відповідно до п.4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Відповідно до абз.2 п.24 вказаної Постанови відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) зроблено висновок про те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
У цій справі предметом спору є визнання за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті діда права власності на житловий будинок.
Відповідачем за цим позовом ОСОБА_1 визначив свою матір ОСОБА_2 .
Однак, з долучених до позовної заяви матеріалів вбачається , що відповідачка ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 .
А тому, із позовної заяви неможливо встановити якими діями саме відповідач не визнає, порушує, чи оспорює права на спадкування позивача.
Таким чином, позивачу необхідно вказати належного відповідача у даній справі, обґрунтувавши свої позовні вимоги до нього.
Згідно ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
З наведених підстав вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.
Надати позивачу строк, не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, для виправлення недоліків позовної заяви зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. І. Губко