17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №320/42975/23
адміністративне провадження №К/990/16088/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №320/42975/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Томатті» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 14.04.2024 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №320/42975/23.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Законом України від 29.06.2023 №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які набрали чинності 18.10.2023.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.
1. Відповідно до частин першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №320/42975/23 була прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст постанови виготовлено 26.02.2025.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 28.03.2025, у той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду позивачем подано 14.04.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження спірного в цій справі судового рішення.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.
Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Разом з тим, зі змісту та матеріалів касаційної скарги вбачається, що питання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних у цій справі судових рішень Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не порушено; жодних доказів, які б засвідчували поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №320/42975/23 скаржником до суду касаційної інстанції також не надано.
Таким чином, скаржнику необхідно надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025, ухваленої за результатом апеляційного перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №320/42975/23 із зазначенням підстав та долученням належних доказів, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк визначений законом.
У даному випадку належними доказами можуть бути, наприклад: докази своєчасного звернення (або неможливості звернення) до суду апеляційної інстанції про отримання оскаржуваного рішення, оригінал поштового конверта в якому оскаржувану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №320/42975/23 було направлено рекомендованим листом на адресу скаржника або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення/ненаправлення копії оскаржуваного судового рішення на адресу останнього тощо.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з наведеним, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, для надання скаржнику часу впродовж якого він матиме право заявити клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з доводами, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні обставин.
2. Статтею 330 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту касаційної скарги.
За змістом пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у касаційній скарзі поданій Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України не зазначено жодної з передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження спірних у цій справі судових рішень, а лише процитовано зміст пунктів 1-4 частини четвертої, частину п'яту статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 цього ж Кодексу без належного правового обґрунтування та конкретизації процесуальної норми, яка, на думку скаржника, є підставою для перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №320/42975/23 у касаційному порядку. Крім того, обґрунтування незгоди з судовими рішеннями наводиться безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, що стали підставою для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Томатті».
У цілому в касаційній скарзі лише викладено обставини справи, процитовано висновки акта перевірки та норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Більше того, апеляційний адміністративний суд (врахувавши висновки Верховного Суду, викладені в ряді постанові, мова про якій йдеться безпосередньо у тексті самої постанови від 26.02.2025), за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, зазначив про протиправність проведеної відносно позивача перевірки з огляду на чинність мораторію на проведення податкових перевірок на період карантину, який прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. Як наслідок, суд дійшов висновку, що проведення перевірки на підставі постанови №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. На обґрунтування цього висновку суд послався на низку постанов Верховного Суду, а саме: від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21 та інші.
Однак, касаційна скарга взагалі не містить обґрунтування незгоди з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Вказане свідчить про недотримання скаржником вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України та є недоліком касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України необхідно залишити без руху встановивши строк впродовж якого скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги та надати до суду: 1) обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк визначений статтею 329 КАС України; 2) уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих Верховним Судом.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 у справі №320/42975/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Томатті» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова