про відмову у відкритті касаційного провадження
17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №640/22816/19
адміністративне провадження № К/990/14123/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 640/22816/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправним та скасування доручення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) звернулись до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - перший відповідач, скаржник), комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - другий відповідач, КП «Київблагоустрій»), в якому просили:
визнати протиправними дії працівників КП «Київблагоустрій» щодо проведення демонтажу гаражів, розташованих на АДРЕСА_1 ;
визнати протиправними та скасувати приписи інспектора КП «Київблагоустрій» від 03.05.2019 № 1910712, № 1910711, № 1910708, № 1910707 та доручення від 30.05.2019 за № 064-3037 Департаменту міського благоустрою щодо демонтажу гаражів, розташованих на АДРЕСА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 задоволено; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 скасовано; прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.
Визнано дії працівників комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення демонтажу гаражів, розташованих по вул. Цимбалів Яр (напроти) буд. 61А в м. Києві, протиправними.
Визнано протиправними та скасовано приписи інспектора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.05.2019 № 1910712, № 1910711, № 1910708, № 1910707 щодо демонтажу гаражів, розташованих по вул. Цимбалів Яр (напроти) буд. 61А в м. Києві.
Визнано протиправним та скасовано доручення від 30.05.2019 за № 064-3037 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу гаражів, розташованих по вул. Цимбалів Яр (напроти) буд. 61А в м. Києві.
Постановою Верховного Суду від 26.04.2024 касаційну скаргу комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2021 у справі № 640/22816/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено.
Визнано дії працівників комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення демонтажу гаражів, розташованих по вул. Цимбалів Яр (напроти) буд. 61А в м. Києві протиправними.
Визнано протиправними та скасовано приписи інспектора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.05.2019 № 1910712, № 1910711, № 1910708, № 1910707 щодо демонтажу гаражів, розташованих по вул. Цимбалів Яр (напроти) буд. 61А в м. Києві.
Визнано протиправним та скасовано доручення від 30.05.2019 за № 064-3037 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу гаражів, розташованих по вул. Цимбалів Яр (напроти) буд. 61А в м. Києві.
04.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної ради (Київської міської державної адміністрації), в якій скаржник просить скасувати Постанову Шостого адміністративного апеляційного суду від 27.02.2025 по справі № 640/22816/19 в частині про визнання протиправним та скасування доручення від 30.05.2019 за № 064-3037 щодо демонтажу гаражів, розташованих по вул. Цимбалів Яр (напроти) буд. 61А в м. Києві.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 826/382/18, від 21.03.2023 у справі № 826/6164/16, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Окружний адміністративний суд м. Києва в ухвалі від 27.11.2019 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд не приймає посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.01.2019 у справі № 826/382/18, від 21.03.2023 у справі № 826/6164/16, оскільки такі висновки сформовані за інших обставин у справі, відповідно правовідносини в зазначених справах та справі, що розглядається, не є подібними.
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Суд вказує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Заявник наводить приклад справ, розглянутих Верховним Судом, проте лише викладає загальні правові позиції Суду, висловлені ним, виходячи з обставин, установлених судами саме у тих справах, без належного обґрунтування та взаємозв'язку з обставинами цієї справи.
Суд зауважує, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їхнього застосування.
Отже, формальне посилання на постанови Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 27.02.2025, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2020, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.06.2024, виходив з того, що згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою м. Києва, тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Підставою для видачі доручення від 30.05.2019 № 064-3037 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою були приписи від 03.05.2019 № 1910712, № 1910711, № 1910708, № 1910707.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту зазначених приписів вбачається, що ними було лише зобов'язано невідомого власника ТС (Гараж), місце розташування: «вул. Цимбалів Яр напроти буд. 61-А», - надати дозвільну документацію на розміщення ТС «гараж» у 3-денний термін. Також, у приписах не зазначено характеристики виявлених об'єктів та не зобов'язано власників (користувачів) здійснити самостійно демонтаж вказаних споруд. Разом з тим, відповідно до фотофіксації до приписів вбачається, що виявлені самовільні гаражі є цегляними спорудами, розміщеними на фундаменті. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що гаражі, зазначені в рішенні від 30.05.2019 № 064-3037 про вжиття заходів з демонтажу тимчасових споруд самовільно встановлених елементів благоустрою, не є тимчасовими спорудами малої архітектурної форми.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на неправильну оцінку судом апеляційної інстанції доказів у справі, однак, у силу частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
З огляду на викладене, заявник належним чином не обґрунтував посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди автора касаційної скарги із висновком суду апеляційної інстанції, зазначеним в рішення, яке оскаржується, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської державної ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025 у справі № 640/22816/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправним та скасування доручення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк