17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №520/15484/24
адміністративне провадження №К/990/14848/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі №520/15484/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані у 2021, 2022 та 2023 роках дні щорічної відпустки у кількості 38 календарних днів та не проведенні, в день звільнення, виплати всіх сум, що належали ОСОБА_1 при звільненні.
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані у 2021, 2022 та 2023 роках дні щорічної відпустки у кількості 38 календарних у сумі 102002,20 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з 05.04.2024 по 08.07.2024 у сумі 252321,38 грн.
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 та зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку, індексації грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за невикористані у 2021, 2022 та 2023 роках щорічної відпустки у кількості 38 календарних днів.
Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані у 2021, 2022 та 2023 роках 38 календарних днів щорічної відпустки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково .
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі №520/15484/24 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992.
Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку, індексації грошового забезпечення.
Стягнуто з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.04.2024 по 08.07.2024 в сумі 252321, 38 грн.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 по справі № 520/15484/24 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 09.04.2025 Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві через систему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.
Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, позов у цій справі заявлено у 2024 році фізичною особою, вимоги якої були задоволені судами в частині однієї майнової вимоги (252321,38 грн) і двох вимог немайнового характеру та похідні від них.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 7912,98 грн (3028,00 грн *0,4)*2*200%*0,8 + (252321,38 грн*1% *200% *0,8).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі №520/15484/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду