про залишення касаційної скарги без руху
17 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 160/11219/24
адміністративне провадження №К/990/13462/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року (суддя Турлакова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року (колегія у складів суддів Ясенової Т.І., Головко О.В., Суховарова А.В.)
у справі № 160/11219/24
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Дніпропетровській області (далі також - відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно та відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також щодо не надання позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.09.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Постанова № 45) (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1995 № 1037 (далі - Постанова № 1037), постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» (далі - Постанова № 414), наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.01.2023 №1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв'язку від 18.09.2023 № 507-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у вересні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру пенсії позивача з 01.10.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23 і №160/4803/24;
- зобов'язати відповідача підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлену довідку про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.09.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону №2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016 року), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.01.2023 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв'язку від 18.09.2023 № 507-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у вересні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру пенсії позивачу з 01.10.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно та відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також щодо не надання позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.01.2023 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв'язку від 20.10.2023 № 556-ОС, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв'язку від 13.10.2023 № 552-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у жовтні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру пенсії позивачу з 01.11.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, №160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/14960/22, №160/11731/22, №160/23798/23, №160/24866/23, №160/4803/24;
- зобов'язати відповідача підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також позивачуі повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлену довідку про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.01.2023 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2023 рік», наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.43 наказу Голови Держспецзв'язку від 20.10.2023 № 556-ОС, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв'язку від 13.10.2023 № 552-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у жовтні 2023 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру пенсії позивачу з 01.11.2023 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23 і №160/4803/24;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно та відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також щодо не надання позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновленої довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.01.2024 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2024 рік», наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв'язку від 13.10.2023 № 552-ОС, п. 1.1.42 наказу Голови Держспецзв'язку від 18.01.2024 № 47-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2024 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2024), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру його пенсії з 01.02.2024 з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, №160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23 і №160/4803/24;
- зобов'язати відповідача підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до вимог пенсійного законодавства України, а також позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлену довідку про розмір грошового забезпечення по посаді «Начальник Управління Держспецзв'язку у Дніпропетровській області» ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст. 9 Закону № 2011-XII, абз. 2 п. 3 ч. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021), з врахуванням положень п. 4 Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), абз. 1, 2, 4, 5 п. 5 Постанови № 45 (саме в редакції від 01.01.2016), Постанови № 1037, Постанови № 414, наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 02.01.2024 № 1 «Про основні напрямки бюджетної політики Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на 2024 рік», наказу Адміністрації Держспецзв'язку від 05.03.2022 № 20, п. 1.1.13 наказу Голови Держспецзв'язку від 13.10.2023 № 552-ОС, п. 1.1.42 наказу Голови Держспецзв'язку від 18.01.2024 № 47-ОС, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2024 року, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2024), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 7, 14, 15, 16 до Постанови № 704 (в редакції від 30.08.2017), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.02.2024 року з урахуванням судових рішень, які набрали законної сили, у справах № 160/9865, № 160/6689/19, № 160/15575/21, №160/8391/22, №160/11731/22, №160/14960/22, №160/23798/23, №160/24866/23 і №160/4803/24.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 06.05.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, відмовив у задоволенні позову.
31.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, а натомість прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставами касаційного оскарження судових рішень позивач заявляє п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказуючи при цьому на таке: 1) неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. 6 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», п. 3 розд. ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX), ст. 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX), ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21, від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22, від 31.01.2024 у справі № 400/782/23, від 29.01.2024 у справі № 400/1072/23, від 17.01.2024 у справі № 380/6884/23, від 10.01.2024 у справі № 140/21261/23, від 12.06.2024 у справі № 120/4595/23, від 05.08.2024 у справі № 400/1663/24, від 23.10.2024 у справі № 280/6263/23, від 13.03.2025 у справі № 380/18985/23, від 19.03.2025 у справі № 460/552/24, від 25.03.2025 у справі № 580/12119/23, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23; 2) відсутність висновку Верховного Суду з питання наявності підстав для виготовлення та направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця у зв'язку із підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців Держспецзв'язку у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб після 20.05.2023, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Закону № 2011-ХІІ та з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами № 2710-IX і № 3460-IX, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704.
Крім того, посилається на пп. «а» і «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Щодо обгрунтування заявлених підстав касаційного оскарження.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, за правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Водночас ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Водночас ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. В той же час мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з врахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Обов'язковими ж умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так, позивач, вказавши на застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновків щодо їх правозастосування, викладених у перелічених у скарзі постановах Верховного Суду, не привів аргументів щодо подібності правовідносин у зазначених ним справах та у справі № 160/11219/24.
Разом з тим, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Посилання ж на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу скаржника, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Стосовно ж умотивованості покликання скаржника на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України як іншої підстави касаційного оскарження, то позивач не вказав на конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі. Натомість зміст касаційної скарги зводиться до опису фактичних обставин справи, цитування норм законодавства з наведенням окремих витягів із постанов Верховного Суду (із посиланням, що викладені у таких постановах певні висновки, не були враховані судами під розгляду справи), у поєднанні з незгодою позивача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами заявленого пункту ч. 4 ст. 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстав касаційного оскарження в розумінні п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Одночасно скаржник не обґрунтував наявність у цьому випадку обставин, з якими пп. «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України пов'язує виникнення підстав для розгляду в порядку касаційного провадження рішень судів, ухвалених у справі, призначеній та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов'язок у силу приписів ч. 3 ст. 334 КАС України покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Стосовно сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому у силу приписів абз. 2 ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовна заява у цій справі була подана фізичною особою у 2024 році й містить три основні позовні вимоги немайнового характеру.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У той же час ч. 3 ст. 4 цього Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, становить 5 813,76 грн (тобто, 3 028,00 грн х 0,4 х 3 х 200% х 0,8).
Проте ОСОБА_1 доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги до матеріалів касаційної скарги не долучено.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, та надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 5 813,76 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Також скаржнику слід роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 160/11219/24 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко