17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №440/9841/24
адміністративне провадження № К/990/10714/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №440/9841/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо визначення з 01.01.2020 по 12.08.2024 розмірів мого посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2020 по 12.08.2024, визначивши розміри мого посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що визначені з розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024, та раніше проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 31.12.2020 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021 ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2022 по 31.12.2022 ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 , на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 по 31.05.2023 ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 31.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат
В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі №440/9841/24 змінено, шляхом викладення абзаців восьмого та дев'ятого резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі №440/9841/24 в наступній редакції:
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 ОСОБА_1 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі №440/9841/24 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 13.03.2025 Військова частина НОМЕР_1 через систему "Електронний суд" подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2025 касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання документу про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
26.03.2025 до Верховного Суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2025, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду клопотання, в якому повторно просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Суд зазначає, що доводам, викладеним у зазначеному клопотанні, вже надано оцінку ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 у цій справі.
З огляду на викладене Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Отже, станом на дату постановлення цієї ухвали скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 24.03.2025 про залишення касаційної скарги без руху в частині надання документа про сплату судового збору, а тому касаційна скарга підлягає поверненню.
За правилами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 332 КАС України,
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №440/9841/24 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у спосіб її надсилання до суду.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук Н.М. Мартинюк