про відмову у відкритті касаційного провадження
17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №360/1264/23
адміністративне провадження № К/990/13336/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 360/1264/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років з урахуванням підвищення (індексації), встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500,00 грн;
зобов'язати ГУПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за вислугу років, з урахуванням підвищення (індексації) до пенсії по інвалідності, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», нарахованого із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без обмеження 1500,00 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 пенсії з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», обмеживши розмір суми такої індексації 1500,00 грн.
Зобов'язано ГУПФУ в Луганській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її розміром, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу ГУПФУ в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 360/1264/23 задоволено, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 360/1264/23 скасовано, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
31.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 360/1264/23, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги позивача, зазначені в адміністративному позові, у повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки існує необхідність відступлення від правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2024 по справі № 420/25804/23.
Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктами 3, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі оскаржується бездіяльність територіального органу Пенсійного фонду України щодо нездійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру такої індексації 1500,00 грн.
Луганський окружний адміністративний суд в ухвалі від 01.11.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступити від правового висновку Верховного Суду, який викладений в постанові від 07.06.2024 по справі № 420/25804/23 щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду України застосовувати обмеження при підвищенні з 01.03.2023 пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах граничної суми збільшення 1500,00 грн.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі не навів належних обґрунтувань можливості відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07.06.2024 по справі № 420/25804/23, а фактично висловив незгоду з вказаною правовою позицією, мотивуючи це потребою здійснити правову переоцінку Верховним Судом спірних правовідносин.
Суд звертає увагу на те, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, провадження №11-377апп18).
Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Разом з тим, доводи касаційної скарги в цій частині фактично зводяться до незгоди автора касаційної скарги з ухваленими судовими рішеннями.
Суд указує, що причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, помилковість, незбалансованість, неузгодженість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд має мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід має очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Водночас скаржник лише цитує норми законодавства, які застосовані у постанові Верховного Суду, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у цій справі.
Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 360/1264/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа