17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №280/8788/21
адміністративне провадження № К/990/974/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів: Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/8788/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАК» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. Є. Чередниченко, С. М. Іванов, В. А. Шальєва) від 19 грудня 2024 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАМАК» (далі також - ТОВ «АЛАМАК», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі також - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2021 року:
№ 121030701, яким позивачу було визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 064 146,00 грн,
№ 121050701, яким позивачу було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 957 730,00 грн,
№ 121060701, яким до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію, передбачену абзацом восьмим частини другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в розмірі 500 000,00 грн.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 31 серпня 2021 року № 121030701, № 121050701 та № 121060701.
Стягнуто за рахунок бюджетних відрахувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на отримання ТОВ «АЛАМАК» судового збору на суму 22 700 грн.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року, прийняте у справі нове рішення про відмову ТОВ «АЛАМАК» у задоволенні позову.
4. Надалі постановою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «АЛАМАК» задоволено частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. За результатами нового розгляду цієї справи, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року у справі № 280/8788/21 залишено без змін.
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 29 грудня 2023 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня. 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «АЛАМАК» у задоволенні позову.
При поданні цієї касаційної скарги Товариство сплатило судовий збір у сумі 75 656,29 грн.
7. Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року - без змін.
8. Тим часом 08 лютого 2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАК» про ухвалення додаткового судового рішення в порядку статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат у справі № 280/8788/21, яка обґрунтована тим, що позивачем сплачено 75 656,29 грн судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, яку в подальшому було задоволено, а тому такий судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі частини першої статті 139 КАС України.
9. Розглянувши зазначену заяву Товариства по суті Третій апеляційний адміністративний суд ухвалив додаткову постанову від 19 грудня 2024 року, якою вирішив стягнути з ГУ ДПС у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АЛАМАК» в рахунок відшкодування сплаченої суми судового збору 75 656,29 грн.
10. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткової постанови, відповідач через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви ТОВ «АЛАМАК» відмовити.
11. Ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
12. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
13. Станом на час розгляду справи відзиву на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду у справі.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сплату позивачем судового збору у розмірі 75 656,29 грн підтверджено документально та касаційну скаргу, у зв'язку із поданням якої зазначена сума судового збору була сплачена, задоволено.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 252 КАС України, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, а саме: частину першу статті 4, підпункти 1 і 3 пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та порушено норми процесуального права, а саме, частину другу статті 132, частину сьому статті 139, пункту 2 частини дев'ятої статті 139, пункт 5 частини першої статті 244, частину першу статті 143, пункт 3 частину першу статті 252 КАС України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
16. У взаємозв'язку із наведеним відповідач зазначає, що позивач, звернувшись в лютому 2024 року до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення з вимогами щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 75 656,29 грн, пропустив встановлений в частині сьомої статті 139 КАС України процесуальний строк для подання до суду такого роду заяв. У той же час позивач не клопотав перед судом про поновлення йому вказаного процесуального строку.
17. Також відповідач зауважив, що, виходячи зі змісту норм частини другої статті 132 КАС України, частини першої статті 4, підпунктів 1 і 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та враховуючи той факт, що ставка судового збору при поданні позивачем позовної заяви складала 22 700 грн та саме такий розмір судового збору був оплачений ТОВ «АЛАМАК», то Товариство при поданні касаційної скарги до Верховного Суду мало сплатити судовий збір лише в розмірі 45 400 грн. Тобто у цьому випадку суд апеляційної інстанції присудив на користь позивача відшкодування судових витрат на оплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області у розмірі більшому (75 656,29 грн), ніж належало (45 400 грн).
18. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що у цій справі за результатами нового її розгляду було прийняте остаточне судове рішення - постанова Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року, якою касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. За наведених обставин, на переконання відповідача, розподіл судових витрат щодо сплати судового збору за касаційною скаргою позивача повинен здійснювати суд касаційної інстанції, який 24 жовтня 2024 року прийняв остаточне рішення у справі.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
20. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
21. Згідно з статтею 1 КАС України названий Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
22. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 КАС України).
23. Порядок ухвалення та повноваження суду при прийнятті додаткового судового рішення визначені статтею 252 КАС України. Зазначеною статтею Кодексу передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
24. Предметом розгляду Третього апеляційного адміністративного суду була заява ТОВ «АЛАМАК» з питання ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на оплату судового збору, понесених позивачем у зв'язку з поданням касаційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року.
25. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
26. У силу приписів норми частини другої цієї статті Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
27. За правилами норм частин першої і третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
28. Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
29. Крім того, частиною дев'ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
30. За змістом положень частин першої - п'ятої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
31. При цьому якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України).
32. У випадку ж постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143 КАС України).
33. У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за наслідком розгляду касаційної скарги по суті спору рішення судів попередніх інстанцій не змінив та не ухвалив нового рішення, а лише скасував постанову суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
34. Виходячи зі змісту норм частини шостої статті 139 КАС України можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при остаточному закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Також окремо питання про стягнення судових витрат вирішується в разі, якщо суд не вирішив його при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
35. Оскільки за результатами розгляду касаційної скарги Товариства, Верховний Суд передав справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то саме названий суд після ухвалення судового рішення по суті спору (а саме постанови від 12 грудня 2023 року) мав вирішувати питання про розподіл судових витрат за результатом розгляду касаційної скарги.
36. Стосовно тверджень скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм Закону України «Про судовий збір» при вирішенні питання про розмір судового збору, що міг бути присуджений на користь позивача, Суд дійшов висновку про наступне.
37. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до Запорізького окружного адміністративного суду 21 вересня 2021 року до позовної заяви позивачем було додане платіжне доручення від 08 вересня 2021 року № 722, відповідно до якого позивачем сплачений судовий збір у сумі 37 828,14 грн, що становить 1,5 % від заявленої ціни позову (2 521 876,25 грн).
38. Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, зазначеною нормою встановлений максимальний розмір судового збору за позовом майнового характеру - не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
39. Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року був встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 270 гривень.
40. Відповідно, максимальний розмір судового збору протягом 2021 року становив 22 700 грн.
41. Задовольняючи позов та вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, у рішенні від 12 січня 2022 року суд першої інстанції виходив з приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI про те, що розмір судового збору по цій справі не може перевищувати 22 700 грн.
42. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
43. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 цієї статті зазначеного Закону).
44. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п'ята статті 7 Закону № 3674-VI).
45. За даними наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень таких судових рішень ТОВ «АЛАМАК» скористалося своїм правом на повернення надміру сплаченого при поданні позовної заяви до суду першої інстанції судового збору в розмірі 15 128,14 грн., шляхом подання до Запорізького окружного адміністративного суду відповідної заяви.
46. Вказана заява позивача була вирішена по суті. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року вирішено повернути Товариству надміру сплачений судовий збір у розмірі 15 128,14 грн, сплачений ним за платіжним дорученням від 08 вересня 2021 року № 722 (УІД в Казначействі 280564332).
47. У взаємозв'язку із описаними вище обставинами Суд звертає увагу сторін на приписи норм , якими встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
48. Таким чином, при зверненні до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року Товариство мало сплати судовий збір лише у сумі 45 400,00 грн, а не 75 656,29 грн. Проте Третій апеляційний адміністративний суд ухвалюючи оскаржувану додаткову постанову від 19 грудня 2024 року не дотримався норм Закону № 3674-VI, які визначають розмір ставок судового збору, та не врахував дійсні обставини справи.
49. А тому, присуджуючи на користь ТОВ «АЛАМАК» до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача заявлений позивачем судовий збір у сумі 75 656,29 грн замість 45 400,00 грн, суд апеляційної інстанції неправомірно вирішив стягнути з ГУ ДПС у Запорізькій області заяві суми коштів (а саме 30 256,29 грн), чим порушив як норми матеріального, так і норми процесуального права.
50. На цій основі, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АЛАМАК» в рахунок відшкодування сплаченої суми судового збору в розмірі 45 400 грн 00 коп.
51. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
52. За таких обставин і міркувань касаційну скаргу слід задовольнити частково, додаткову постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати з ухваленням нового рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАК» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат у справі № 280/8788/21 - задовольнити частково.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.
Додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАК» про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат у справі № 280/8788/21 - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАМАК» в рахунок відшкодування сплаченої суми судового збору в сумі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.М. Яковенко
Судді І.В. Дашутін
О.О. Шишов