17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №420/24561/23
адміністративне провадження № К/990/42218/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/24561/23
за адміністративним позовом Акціонерного товариства «ХЕРСОНГАЗ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «ХЕРСОНГАЗ» на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Димерлій О. О., Шляхтицький О. І., Осіпов Ю. В.) від 24 жовтня 2024 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2023 року Акціонерне товариство «ХЕРСОНГАЗ» (далі - АТ «ХЕРСОНГАЗ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №350820411 від 18 травня 2023 року.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що за об'єктивних причин, пов'язаних з окупацією, у нього була відсутня можливість, як у платника податків, виконати свій обов'язок - своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порушення строків реєстрації податкових накладних відбулося по окремим контрагентам, які були захоплені окупантами та не працювали за українським законодавством в період тимчасової окупації м. Херсон та деякий час після - у період проведення правоохоронними органами стабілізаційних заходів, розмінування та поступового відновлення зв'язку та електроенергії по м. Херсону, відновлення зв'язку з такими контрагентами. Проте наведені обставини відповідач проігнорував та прийняв формальне рішення про застосування штрафних санкцій.
Також вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що діяла пряма норма про незастосування штрафних санкцій, встановлена пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» (далі - ПК України). Тобто контролюючим органом протиправно застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період, який охоплює дію карантинних обмежень, що діяли на території України.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 350820411 від 18 травня 2023 року.
Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь АТ «ХЕРСОНГАЗ» судовий збір у сумі 26 840 грн.
4. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «ХЕРСОНГАЗ» відмовлено.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 04 листопада 2024 року АТ «ХЕРСОНГАЗ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року залишити без змін. В касаційній скарзі позивачем також заявлено клопотання про зупинення дії постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/21.
6. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. Цією ж ухвалою відмовлено АТ «ХЕРСОНГАЗ» у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/21.
7. 28 листопада 2024 року до Верховного Суду від АТ «ХЕРСОНГАЗ» надійшло клопотання про зупинення дії постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/21.
8. 02 грудня 2024 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу АТ «ХЕРСОНГАЗ» залишити без задоволення, а постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року залишити без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року клопотання АТ «ХЕРСОНГАЗ» про зупинення дії постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/21 задоволено. Зупинено дію постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/21 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
10. 05 грудня 2024 року до Верховного Суду від АТ «ХЕРСОНГАЗ» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 420/24561/21 до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції у справі № 200/4768/23.
11. 06 грудня 2024 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пунктів 4 та 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки, як стверджує відповідач, скаржником при поданні касаційної скарги не зазначено передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, що свідчить про порушення вимог статті 330 КАС України. До того ж відповідач наголошує, що зважаючи на актуальну практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, позовні вимоги АТ «ХЕРСОНГАЗ» є необґрунтованими.
12. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в задоволенні клопотання АТ «ХЕРСОНГАЗ» про зупинення провадження у справі № 420/24561/21 відмовлено.
13. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій АТ «ХЕРСОНГАЗ» складено податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних № 65 від 07 червня 2022 року, № 1123 від 31 грудня 2022 року, № 1111 від 31 грудня 2022 року, № 1121 від 31 грудня 2022 року, № 1107 від 31 грудня 2022 року, № 1129 від 31 грудня 2022 року, № 1128 від 31 грудня 2022 року, № 1114 від 31 грудня 2022 року, № 1118 від 31 грудня 2022 року, № 1106 від 31 грудня 2022 року, № 1125 від 31 грудня 2022 року, № 1105 від 31 грудня 2022 року, № 1122 від 31 грудня 2022 року, № 1120 від 31 грудня 2022 року, № 1109 від 31 грудня 2022 року, № 1117 від 31 грудня 2022 року, № 1113 від 31 грудня 2022 року, № 1126 від 31 грудня 2022 року, № 1108 від 31 грудня 2022 року, № 1127 від 31 грудня 2022 року, № 1110 від 31 грудня 2022 року, № 1112 від 31 грудня 2022 року, № 1119 від 31 грудня 2022 року, № 1116 від 31 грудня 2022 року, № 1136 від 31 грудня 2022 року, № 1135 від 31 грудня 2022 року, № 1115 від 31 грудня 2022 року.
15. 02 грудня 2022 року позивач звертався до відповідача із заявою від 29 листопада 2022 року з приводу відсутності у Товариства можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок - зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у червні, грудні 2022 року.
16. 29 березня 2023 року відповідач прийняв рішення № 22230/6/26-15-04-04-08 про можливість своєчасного виконання платником податків свого обов'язку у зв'язку з недостатністю документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку.
17. У подальшому АТ «ХЕРСОНГАЗ» направлено на реєстрацію в ЄРПН вище перелічені податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних.
18. 20 квітня 2023 року фахівцем контролюючого органу проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19. За наслідком вказаної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних АТ «ХЕРСОНГАЗ» від 20 квітня 2023 року № 29688/Ж5/26-15-04-11-03/3355353, у висновку якого наголошено, що АТ «ХЕРСОНГАЗ» порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
20. Відповідно до висновку акту, дані камеральної перевірки свідчать про порушення АТ «ХЕРСОНГАЗ» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних (таблиця 1) в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» КАС України.
21. 18 травня 2023 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 350820411 про застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) у сумі 2 962 379,18 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків корегування в ЄРПН (26 штук).
22. Згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, доданого до податкового повідомлення-рішення, до АТ «ХЕРСОНГАЗ» застосовано штраф у розмірі 30% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.
Розрахунок штрафний санкцій викладено окремим документом з розбивкою по колонкам: дата податкової накладної, дата її реєстрації, кількість днів прострочення, сума штрафу за кожну податкову накладну.
23. Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2023 року № 350820411 в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 03 серпня 2023 року № 21288/6/99-00-06-03-01-06 скарга Товариства була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
24. Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
25. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину 30 червня 2023 року, не застосовуються.
26. Водночас починаючи з 27 травня 2022 року у ПК України існує дві протилежні норми з приводу відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виписаних під час дії карантину та починаючи з 24 лютого 2022 року (початку дії воєнного стану).
27. Внаслідок такого правового регулювання платники податків по виписаних податкових накладних починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року зобов'язані забезпечити реєстрацію податкових накладних до 15 липня 2022 року включно, тоді як строки реєстрації цих накладних, виписаних під час карантину, вказаним законом не визначені.
28. З огляду на наведене суд першої інстанції виснував, що норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
29. Тож суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач, ігноруючи принцип презумпції правомірності рішень платника, всупереч статті 56 ПК України, протиправно застосував до позивача штрафні санкції, що становило незаконне втручання у його майнові права.
30. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. З 27 травня 2022 року припинено застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
31. Водночас звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.
32. При цьому як з'ясовано апеляційним судом, спірні податкові накладні складені позивачем в червні та грудні 2022 року. Всі податкові накладні (за виключенням податкової накладної № 65 від 07 червня 2022 року) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано після 15 липня 2022 року, з порушенням строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що в контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
33. Лише податкову накладну № 65 від 07 червня 2022 року зареєстровано 11 липня 2022 року. Водночас згідно наявного у матеріалах справи розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаючи суму штрафу податковий орган не враховував порушення строку реєстрації податкової накладної № 65 від 07 червня 2022 року.
34. З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18 травня 2023 року № 350820411 є цілком обґрунтованим та правомірним.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
35. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
36. Підставою касаційного оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року скаржником зазначено пункти 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
37. Зокрема в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення у цій справі застосував пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 10 лютого 2021 року по справі № 380/671/20, відповідно до якого: «Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею».
38. Не враховано апеляційним судом й висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 01 липня 2020 року по справі № 260/81/19, у пункті 78 якої вказано, що за практикою ЄСПЛ (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43), яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платника податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.
39. На переконання скаржника, є очевидним та беззаперечним, що найбільш сприятливе тлумачення національного законодавства та прийняття рішення на користь платника податків є застосування саме положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, як такого, що передбачає безумовне звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за вчинення порушень (строків реєстрації ПН) протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний місяць (включно), в якому завершується дія карантину, без додаткових умов внесених положеннями підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
40. Не враховано апеляційним судом й висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 грудня 2021 року по справі № 420/10367/20, а саме, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовується.
41. Крім того позивач вважає, що наявні підстави для відступу від позицій Верховного Суду, які застосував суд апеляційної інстанції, а саме постанов Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 і від 12 квітня 2024 року по справі № 620/9720/23, оскільки такі постанови ухвалені всупереч одному з основоположних принципів податкового законодавства України: презумпції правомірності рішень платника податку.
42. Зокрема скаржник зауважує, що дія карантину була припинена 30 червня 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651. Станом на дату реєстрації АТ «ХЕРСОНГАЗ» ПН в ЄРПН (01 березня 2023 року) діяв пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо звільнення від відповідальності та відповідно мав бути застосований з урахуванням пункту 56.21 статті 56 ПК України, статті 4 ПК України (пункт 4.1.4).
43. Однак, Верховний Суд (а також і апеляційний суд, згідно застосованих апеляційним судом висновків Верховного Суду) самостійно та необґрунтовано достроково завершив дію «карантинного мораторію» для податкових питань (звільнення від відповідальності) 26 травня 2022 року, у зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
44. Проте, Законом № 2260-IX не була зупинена чи припинена дія пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України щодо звільнення від відповідальності, як і не виключена така з ПК України.
45. З огляду на вказане, скаржник вважає, що саме по собі незастосування положень чинного законодавства (пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у взаємозв'язку із положеннями підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 ПК України) лише у зв'язку із дією воєнного стану в Україні є необґрунтованим, невиправданим порушенням основних принципів національного податкового законодавства та становить втручання органів державної влади у майнові права заявника.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
46. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
47. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
48. Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
49. Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом
50. Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
51. Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
52. З аналізу вказаних правових норм слідує, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
53. Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
54. Установлено, що позивач порушив терміни реєстрації 26 податкових накладних податкових накладних, складених у грудні 2022 року.
55. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволені позову, визнав правомірним застосування відповідачем пункту 120-1,1 статті 120-1 ПК України.
56. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав у контролюючого органу для застосування до позивача штрафних фінансових санкцій на підставі пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
57. Так, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).
58. Закон від 17 березня 2020 року № 533-ІХ підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнив ПК України пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
59. В подальшому, у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» пункт 52-1 Перехідних положень ПК України викладений у наступній редакції:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
60. Отже, пункт 52-1 Перехідних положень ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчинені відповідні порушення: з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
61. Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у відповідний період.
62. Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
63. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
64. Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
65. З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 07 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
66. Цим Законом (набрав чинності 07 березня 2022) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений абзацом першим пункту 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
67. Крім того, Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений і підпунктами 69.1 та 69.9 пункту 69 такого змісту:
- У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;
- Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
68. З огляду на прийняття Закону України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» у підпункті 69.1 слова «трьох місяців» замінені словами «шести місяців».
69. У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон № 2260-IX, який набрав чинності 27 травня 2022 року.
70. У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
71. Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
72. Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
73. Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
74. Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
75. З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.
76. Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
77. Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 3 січня 2023 року, підпункт 69.1 було викладено в новій редакції. Відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
78. З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
79. Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
80. В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
81. Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
82. З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні/розрахунки коригування складені позивачем в грудні 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН 01 березня 2023 року, а тому у контролюючого органу були підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
83. В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.
84. При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз'яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.
85. Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.
86. Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.
87. Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов'язань.
88. Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав у грудні 2022 року, а зареєстрував в ЄРПН в березні 2023 року, з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
89. Відповідно, доводи позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду. Питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах було предметом ретельного дослідження Верховним Судом у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.
90. Щодо застосування норм права пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо визначення можливості/неможливості в платника податку виконувати свої обов'язки, слід зазначити наступне.
91. Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, зокрема, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
92. З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).
93. Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов'язків тощо.
94. Згідно Порядку № 225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку на підставі відповідної заяви платника податків.
95. Як установлено судом апеляційної інстанції, АТ «ХЕРСОНГАЗ» зверталось до податкового органу з приводу неможливості виконання податкових обов'язків.
96. Однак, за наслідком розгляду такого звернення податковим органом прийнято рішення від 29 березня 2023 року № 22230/6/26-15-04-04-08 про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
97. Підставою прийняття такого індивідуального акту визначено пункт 1 розділу ІІ та розділу ІІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 255. Зазначено, що АТ «ХЕРСОНГАЗ» фактично здійснює фінансово-господарську діяльність, у тому числі, реєструє податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, подає податкову звітність у строки встановлені Законом № 2260-ІХ.
98. При цьому жодних доказів на підтвердження скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві № 22230/6/26-15-04-04-08 матеріали справи не містять.
99. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
100. Як підсумок, ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС України, оскільки при вирішенні спору апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права щодо встановлених у справі обставин і його висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 12 березня 2024 року у справі № 160/13661/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23 щодо вирішення спорів цієї категорії.
101. На підтвердження вище наведених висновків, колегія суддів додатково звертає увагу на правових висновках викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24 (адміністративне провадження № К/990/37075/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Новаагро» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
102. У наведеній справі, що розглядалась складом судової палати сформовані та по суті зроблені аналогічні та детальні правові висновки щодо правозастосування правових норм, які були предметом оцінки в межах цих спірних правовідносин, тому жодних підстав для відступу від позицій Верховного Суду, колегія суддів не вбачає.
103. Суд апеляційної інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.
104. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
105. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
106. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень.
107. Отже, за наведених у цій постанові мотивів, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
108. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
109. В контексті встановлених обставин у цій справі, суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
110. Частиною третьою статті 375 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
111. З огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року було зупинено дію постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/21 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку та з врахуванням положень частини третьої статті 375 КАС України, суд дійшов висновку про поновлення дії рішення суду апеляційної інстанції у даній справі.
112. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
113. Щодо заявленого Головним управлінням ДПС у м. Києві клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «ХЕРСОНГАЗ» у цій справі, то Верховний Суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
114. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.
115. Згідно пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
116. Вирішуючи це клопотання, колегія суддів звертає увагу, що касаційне провадження ухвалою Верховного Суду відкрито, зокрема, з підстав, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні). Колегія суддів зауважує, що касаційний перегляд оскаржуваних судових рішення здійснюється з урахуванням вимог статті 341 КАС України та передбачає здійснення перевірки повноти з'ясування судами попередніх інстанцій встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права.
117. У вказаній ухвалі колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги є такими, що повинні бути перевірені під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій, а тому підстави для закриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про закриття касаційного провадження.
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «ХЕРСОНГАЗ» залишити без задоволення.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/23 залишити без змін.
Поновити дію постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/24561/21.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов