Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/8017/2025
м. Київ Справа № 369/4449/20
17 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Орлова Володимира Валерійовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Пінкевич Н.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та іпотеки,-
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та іпотеки залишено без розгляду.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 квітня 2020 року, шляхом скасування: арешту та заборони відчуження з квартири загальною площею 214,6 кв.м., житловою площею 71,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; арешту та заборони відсуження з земельної ділянки, площею 0.0245 га., кадастровий номер 3222485903:02:004:5017, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд.
Повний текст ухвали виготовлено 23 грудня 2024 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 29 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Орлов Володимир Валерійович через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року визнано наведені представником позивача ОСОБА_1 адвоката Орловим Володимиром Валерійовичем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Орлова Володимира Валерійовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та іпотеки залишено без руху для звернення до апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року, з підтвердженням належними і допустимими доказами обставин пропуску строку.
10 квітня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Орлов Володимир Валерійович подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій, посилаючись на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, вказує, що у прийомні дні в Києво-Святошинському районному суді Київської області для отримання судових рішень середа та п'ятниця. Апелянт 08 січня 2025 року звернувся до цивільної канцелярії суду, де отримав інформацію, що справа до канцелярії не здана "і знаходиться у судді. Кабінет судді був закритий. В наступний прийомний день в середу 15 січня 2025 року апелянт знову звернувся в цивільну канцелярію суду про отримання копії ухвали і знову отримав ту ж відповідь, про те, що справа в канцелярію не здана і знаходиться у судді. Секретар судді Пінкевич Н.С. видала йому копію ухвали.
Подана стороною позивача заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не свідчать про належне виконання ухвали Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на таке.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Орлова Володимира Валерійовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року, суд виходив з того, що у відповідності до вимог статей 122, 123, 124 ЦПК України перебіг строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, на оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року почався з наступного дня після підписання повного судового рішення (23 грудня 2024 року) і закінчився 07 січня 2025 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подана стороною позивача 29 січня 2025 року, тобто поза межами строків апеляційного оскарження згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК України.
Такі строки є процесуальними та можуть бути поновлені судом за наявності поважних для цього підстав за заявою заявника - частина 1 статті 127 ЦПК України.
Із доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слідує, що представник позивача отримав копію ухвали лише 15 січня 2025 року, однак наведені доводи матеріалами справи не підтверджуються, і таких доказів представник позивача не долучає до апеляційної скарги.
Водночас, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, без надання доказів на підтвердження обставин того, що заважало звернутися із апеляційною скаргою у встановлений законом строк, з урахуванням дати складення повного тексту оскаржуваної постанови (23 грудня 2024 року) та забезпечення надання загального доступу (31 грудня 2024 року), може свідчити про штучне збільшення строку на апеляційне оскарження.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
При цьому саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Таким чином, на підтвердження обставин пропуску строку слід надати відповідні докази, про що судом апеляційної інстанції зазначено в ухвалі Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року.
Звертаючись до Київського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, заявник вимог закону, визначених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 10 березня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, у повному обсязі не виконав.
Так, зазначаючи у заяві про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, на їх підтвердження належних та допустимих доказів не надав.
Таким чином заявникові необхідно на підтвердження наведених обставин надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, розписка про отримання судового рішення безпосередньо в суді, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо.
Відповідно до вимог статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, суд відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України продовжує процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, суд,
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Орлова Володимира Валерійовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року, постановлену під головуванням судді Пінкевич Н.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики та іпотеки.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у відкритті апеляційного провадження за скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: