Справа № 11-cc/824/2757/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/9622/25
08 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon» матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2025 року частково задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 діб, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб, у межах строку досудового розслідування, тобто до 06.05.2025 року включно, без визначення розміру застави щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 Збройних Сил України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2025 року є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що інкримінована ОСОБА_7 підозра є необґрунтована, оскільки саме повідомлення про підозру було передчасним, матеріали кримінального провадження містять мінімальну інформацію про те, що відбулося до здійснення ДТП. У той же час, у матеріалах відсутні відеозаписи руху авто, відеозапис свідка, який був на місці події, а також висновки експертиз.
Посилається апелянт і на те, що безпідставно застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, сторона обвинувачення обґрунтовує ризик переховування від органу досудового розслідування чи суду виключно тяжкістю покарання за вчинене правопорушення. Водночас, ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, у останнього міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває малолітня дитина.
Наголошує захисник, що слідчий суддя, в порушення вимог ст. 194 КПК України, належним чином не встановив, що надані стороною обвинувачення докази не доводять обставин, які б дійсно свідчили про обґрунтованість підозри, існування ризиків та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 для їх запобігання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУ НП у місті Києві за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000271 від 08.03.2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням зазанчено, що технік із системного адміністрування 6 відділу інженерів центру розробки технологічних рішень військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України сержант ОСОБА_7 , 07.03.2025 приблизно о 22 год. 35 хв., керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем марки «Infinity QX56», реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався проїзною частиною вулиці Набережно-Хрещатицької у місті Києві, зі сторони Боричевого узвозу, в напрямку Паркового мосту, зі швидкістю, яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці 50 км/год, діючи необережно, у порушення вимог ст. ст. 3, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», п. п. 1.5, 2.3(б), 2.9(а), 12.4, 12.9(б) та 13.1 Правил дорожнього руху, проявляючи особисту неуважність, маючи об'єктивну можливість спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість в межах дозволеної, усвідомлюючи, що на даній ділянці дороги максимально дозволена швидкість руху складає 50 км/год., свідомо порушуючи швидкісний режим та нехтуючи застосуванням безпечних прийомів керування, наражаючи на небезпеку інших учасників дорожнього руху, усвідомлюючи, що своїми односторонніми діями створив умови, в яких позбавлений можливості уважно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, не дотримавшись безпечної дистанції до автомобілю марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався попереду по тій самій смузі, внаслідок чого, поблизу будівлі №2 по Набережному Шосе у місті Києві, здійснив попутне зіткнення із задньою частиною автомобілю марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого автомобіль марки «Infinity QX56», реєстраційний номер НОМЕР_2 в некерованому стані здійснив попутне зіткнення з автомобілем марки «Kia Cerato», реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався попереду в попутному напрямку, внаслідок чого водію автомобілю марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження, внаслідок яких він загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди, а пасажиру автомобілю марки «Infinity QX56», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.
08.03.2025 року о 11 год. 50 хв., співробітниками СУ ГУ НП у м. Києві здійснено затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
08.03.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
10.03.2025 року (клопотання датоване 08.03.2025 року) слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2025 року зазначене клопотання слідчого частково задоволено та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб у межах строку досудового розслідування, тобто до 06.05.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з'ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються орган досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а також доведені прокурором під час апеляційного розгляду. Зокрема, ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Доводи захисника та підозрюваного, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин дає підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою.
Також, слід зазначити, що дане кримінальне провадження стосується злочину, який спричинив загибель людини, тому колегія суддів, керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, погоджується із висновками слідчого судді та не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисника про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення її без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2025 року, якою частково задоволено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 діб, та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до 06.05.2025 року включно, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4