cправа № 991/970/25
провадження № 2/991/5/25
судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. до рішення
від 09 квітня 2025 року у справі № 991/970/25 (провадження 2/991/5/25)
09 квітня 2025 року місто Київ
09 квітня 2025 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої судді Крикливої Т.Г., Ткаченка О.В. та Федорова О.В. (надалі - суд) у цивільній справі за № 991/970/25 (провадження 2/991/5/25) було ухвалене рішення про часткове задоволення позову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також визнання необґрунтованими та стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках в дохід держави, таких активів: автомобіля Lexus LX450D, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 та грошових коштів у розмірі 4.055.657,00 (чотири мільйони п'ятдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) гривень.
З цим рішенням у зазначеній його частині я не згоден з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 ЦПК України: «Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку».
З матеріалів цивільної справи видно, що на обґрунтування вимог позову та обставин, які у ньому зазначені, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (надалі - САП) надала до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС):
- (1) копії матеріалів кримінальних проваджень за № 62024170020000540 від 06.02.2024 року (в одному томі на 39 аркушах) та за № 62022170020000285 від 23.04.2022 року (в одному томі на 50 аркушах);
(2) зібрані Національним антикорупційним бюро України (надалі - НАБУ) матеріали на 49 аркушах і 6 дисків DVD-R;
(3) матеріали моніторингу способу життя відповідача ОСОБА_1 , які були отримані САП від Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК) (на 181 аркуші і 1 диск CD-R).
Копії матеріалів кримінальних проваджень за № 62024170020000540 від 06.02.2024 року (в одному томі на 39 аркушах) та за № 62022170020000285 від 23.04.2022 року (в одному томі на 50 аркушах) складаються з письмових доказів - копій документів, які подані до суду у незасвідчених копіях, і електронних доказів, які подані до суду у паперових копіях, не посвідчених у передбаченому законом порядку.
Матеріали, які зібрані НАБУ, складаються з письмових доказів, а саме копій документів, які подані до суду у незасвідченому вигляді, і електронних доказів, які подані до суду у паперових копіях, не посвідчених у передбаченому законом порядку, а електронні докази, що містяться на 6 DVD-R дисках, не скріплені електронним цифровим підписом.
Матеріали моніторингу способу життя відповідача ОСОБА_1 містять письмові докази у вигляді копій документів, які подані до суду незасвідченими, та електронні докази, які подані до суду у паперових копіях, не посвідчених у передбаченому законом порядку (відтворення щорічних декларацій відповідача за 2019-2023 роки; відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру транспортних засобів; відомості з АІС «Податковий блок» тощо). Електронні докази, які містяться на диску CD-R не підписані електронним цифровим підписом.
Крім того, ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 10 березня 2025 року у цій справі у Головного управління Державної податкової служби у Харківській та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві були витребувані належним чином засвідчені відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів нарахованих фізичній особі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також щодо задекларованих ним сум річних доходів за період з 01.01.2003 року по 01.11.2022 року. Матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Харківській на запит суду, складаються з не посвідчених у визначеному законом порядку паперових копій відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи. Матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на запит суду, також складаються з не посвідчених у визначеному законом порядку паперових копій відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи.
Прокурор, про наявність у нього або інших осіб оригіналів поданих ним до суду письмових та електронних доказів, суду не повідомив.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України: «Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 13 ЦПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 76 ЦПК України: «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 78 ЦПК України: «Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 80 ЦПК України: «Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 81 ЦПК України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 83 ЦПК України: «Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-4 ст. 89 ЦПК України: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України: «Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-4 ст. 100 ЦПК України: «Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України: «Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні».
Нормами ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ДОКУМЕНТАЦІЇ Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020 THE STATE UNIFIED DOCUMENTATION SYSTEM UNIFIED SYSTEM OF MANAGERIAL DOCUMENTATION Requirements for presentation of documents, який чинний від 01 вересня 2021 року, визначено таке: «Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Приклад Згідно з оригіналом Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ Дата Відбиток печатки Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа» (пункт 5.26 ДСТУ 4163:2020).
Нормами постанови КМ України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» визначено, що: «паперова копія оригіналу електронного документа - візуальне подання електронного документа у паперовій формі, яке засвідчене в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства» (пункт 19 постанови).
Нормами Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (затверджена постановою КМ України від 17 січня 2018 року № 55), встановлено таке:
- «Установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, крім випадків створення паперових копій електронних документів, що надійшли до установи через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - система взаємодії), а також у випадках, передбачених цим пунктом» (пункт 70 Тимчасової інструкції);
- «Напис про засвідчення паперової копії документа у паперовій формі складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, власного імені та прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче реквізиту документа "Підпис". У випадках надсилання копій документів через систему електронної взаємодії, надсилання копій документів кільком адресатам (розсилка), інших випадках, передбачених інструкцією з діловодства установи, засвідчення паперових копій документа у паперовій формі здійснюють згідно з вимогами Інструкції з діловодства в електронній формі» (пункт 71 Тимчасової інструкції);
- «Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи» (пункт 72 Тимчасової інструкції);
- «Копія документа повинна відповідати оригіналу» (пункт 75 Тимчасової інструкції).
Нормами Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури (затверджена наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 року за № 27 з наступними змінами) визначено, що:
- «Копія документа виготовляється засобами автоматизованого копіювання (ксерокс) і засвідчується підписом посадової особи на кожному аркуші документа, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Відмітка «Копія» або «Витяг» зазначається у верхній правій частині лицевого боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», скріплених печаткою з найменуванням відповідної прокуратури (негербовою) або її структурного підрозділу, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціала імені і прізвища, дати засвідчення копії та проставляється нижче від реквізиту «Підпис». Засвідчення паперових копій електронного документа здійснюється відповідною печаткою служби діловодства» (пункт 9.31.2 Тимчасової інструкції);
- «Електронна копія оригіналу паперового документа - візуальна репрезентація паперового документа в електронній формі внаслідок сканування (фотографування) такого документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою» (пункт 11 додатку 1 до Тимчасової інструкції).
Наведені вище фактичні обставини і норми законодавства вказують на те, що подані прокурором письмові та електронні докази не відповідають вимогам до них, що встановлені ст. ст. 95 і 100 ЦПК України, у зв'язку з чим вони не можуть братися до уваги та оцінюватися судом, що унеможливлює повне і всебічне з'ясування судом обставин, на які покликається прокурор, як на підставу своїх вимог, які мають підтверджуватися цими доказами.
З огляду на наведене, на моє переконання, прокурор не підтвердив перед судом зв'язок активів, які є предметом позову, з відповідачем ОСОБА_1 , який є уповноваженою на виконання функцій держави, та їх необґрунтованість, а також і не довів існування у відповідача ОСОБА_1 можливості прямо або опосередковано вчиняти щодо цих активів дії, які є тотожними за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Вважаю, що за таких обставин, у суду були відсутні підстави для визнання необґрунтованими активів щодо яких судом було ухвалене рішення, а також і для їх стягнення в дохід держави, а у задоволенні позову слід було відмовити.
суддя Олег ТКАЧЕНКО