Провадження № 11-сс/821/180/25 Справа № 694/743/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 квітня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи: прокурор ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 березня 2025 року про повернення скарги ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
17 березня 2025 року до Звенигородського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_7 зі скаргою на бездіяльність слідчого, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Просила суд зобов'язати уповноважену особу Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР відомості викладені у заяві ОСОБА_7 від 09.12.2024 року про вчинення кримінального правопорушення та доручити проведення досудового розслідування щодо її заяв.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 березня 2025 року скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернуто скаржнику.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що скаржником пропущено строки на звернення зі скаргою до слідчого судді та відсутні докази, що строк на оскарження був пропущений з поважних причин, тому дійшов висновку про повернення скарги.
Не погодившись з ухвалою суду, скаржник ОСОБА_7 через систему «Електронний суд», подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20.03.2025 року та постановити нову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_7 повністю.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що підставою відмови у задоволенні скарги, як зазначено в ухвалі суду є пропуск встановленого строку для її подання.
Проте, скаржник вважає, що слідчий суддя прийшов до помилкового висновку виходячи з наступного.
12.03.2025 року ОСОБА_7 отримала лист Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 06.03.2025 року. В даному листі зазначено, що начальником ОСОБА_8 надано відповідь на звернення від 24.02.2024 року, проте скаржник ОСОБА_7 направляла повідомлення про злочин від 10.12.2024 року.
Таким чином, начальник Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , перевищив свої повноваження та вчинив бездіяльність, і не вніс повідомлення, яке направила ОСОБА_7 , про злочин до ЄРДР.
На даний час скаржниці не надіслано витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження Звенигородським райвідділом поліції у Черкаській області до якого направлено повідомлення про кримінальне правопорушення.
Зазначає, що слідчий суддя здійснює функції контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вважає, що уповноваженою особою органу досудового розслідування вчинена бездіяльність, проігноровано заяви скаржниці, тому скарга є обґрунтована та підлягає задоволенню в частині зобов'язання уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР відомості про злочин на підставі заяв ОСОБА_7 .
Скаржник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, через підсистему «Електронний суд» направила клопотання про розгляд скарги у її відсутність.
Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Участь учасників кримінального провадження в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності скаржника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до положень частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Частиною 1 ст. 304 КПК України встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено цим Кодексом для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, який визначається постановою. В такому випадку строк обчислюється з моменту отримання особою копії оскаржуваної постанови. Разом із цим слід враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлених у ст. 116 КПК України, згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти або подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи, скаржник обґрунтовує підстави звернення зі скаргою до слідчого судді, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України тим, що вона 10.12.2024 року на електронну пошту Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області направила в порядку ст. 214 КПК України повідомлення про злочин за фактом підроблення рішення сесії Ватутінської міської ради та крадіжки коштів із місцевого бюджету на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем. Однак відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочате.
Беручи до уваги строки, які передбачені законодавцем для здійснення відповідних дій щодо реєстрації в ЄРДР заяви про вчинення кримінального правопорушення, згідно яких заява підлягає реєстрації невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, строк оскарження бездіяльності уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР, відповідно до вимог ст. 304 КПК України, почав свій перебіг з 11.12.2024 року.
Повертаючи скаргу ОСОБА_7 суд першої інстанції вірно виходив з того, що звернувшись до суду зі скаргою 17.03.2025 року скаржник пропустила визначений законодавцем 10-денний строк для оскарження такого виду бездіяльності. При цьому, клопотання щодо поновлення строку на оскарження такого виду бездіяльності, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, ним не було подано.
Приходячи до такого висновку слідчий суддя врахував, що виходячи із змісту скарги, ОСОБА_7 обізнана із приписами Кримінального процесуального кодексу України, а тому проявивши зацікавленість, скаржник мала можливість звернутися зі скаргою у встановлений КПК України десятиденний строк.
Ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку та клопотання про його поновлення. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження бездіяльності слідчого до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
В зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя прийшов до висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що скарга подана до суду після закінчення десятиденного строку, встановленого для її подання. Отже, відсутність клопотання про поновлення строку, давало підстави слідчому судді для повернення скарги ОСОБА_7 .
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог скаржника щодо скасування процесуального рішення слідчого судді про повернення скарги, оскільки слідчий суддя, постановляючи таке рішення, діяв у чіткій відповідності до вимог, зазначених в п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, у відповідності до яких, скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, підлягає поверненню.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про повернення скарги ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, у зв'язку з пропуском скаржником строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України та відсутністю клопотання про поновлення строку.
З наведених підстав, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
При цьому, скаржникам належить роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 412, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 20 березня 2025 року про повернення скарги - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: