Справа № 351/32/25
Провадження № 33/4808/292/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Мартинюк В. І.
Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.
16 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Петрички О.Є. на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 , -
Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 09 січня 2025 року о 15:12 год. у с. Іллінці по вул. Лесі Українки керував транспортним засобом скутером марки «Міо» без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер 6810», результат огляду становить 0,57 % проміле, тест № 8379 від 09.01.2025.
В апеляційній скарзі захисник Петричка О.Є. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події. Зазначає, що всупереч ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений незаконно. Так, у матеріалах справи є постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕНА №3823757 за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, але цей факт порушення ПДР України був виявлений уже після зупинки ОСОБА_1 , що судом не було взято до уваги. Тому на думку апелянта у поліцейських були відсутні будь-які правові підстави для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , а тому, всі отримані докази «за доктриною плодів отруєного дерева» є недопустимими, що в свою чергу ставить під сумнів подальшу процедуру оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, права ОСОБА_1 були роз'яснені уже після складання та оголошення йому протоколу. Тобто, фактично скористуватись своїми правами він не мав змоги, що відповідно до ст. 62 Конституції України, повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити його дії, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник Петричка О.Є. подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , при цьому апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №216616 від 09.01.2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); роздруківкою приладу Драгер з результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 (а.с.4); актом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (а.с.5); копією постанови про порушення ОСОБА_1 ПДР України (а.с.9); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.12); копією свідоцтва про повірку газоаналізатора Драгер 6810 (а.с. 16).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків про винуватість ОСОБА_2 .
З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Доводи апелянта про безпідставну зупинку транспортного засобу та недотримання поліцейськими процедури огляду на стан сп'яніння не знаходять свого підтвердження та спростовуються відеозаписом події.
Так, з переглянутого відеозапису з нагрудної камери працівників поліції (а.с. 12), отриманих ними під час виконання службових обов'язків, вбачається, рух транспортного засобу - скутера марки «Міо» без номерного знаку під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки даного транспортного засобу під час спілкування з поліцейськими, було встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія та були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. При цьому, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер 6810» на що ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту - 0,57 ‰. ОСОБА_1 вказував, що перед цим пив вино, з результатом погодився і на пропозицію поліцейських пройти огляд в медичному закладі відмовився. В подальшому на відеозаписі зафіксовано роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обставини складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відмову ОСОБА_1 в отриманні копій матеріалів в даній справі та підпису в протоколі.
Таким чином, всі обставини вчинення правопорушення зафіксовані на відеозаписах, які містяться в матеріалах справи є повними і будь-яких зауважень в апеляційного суду не викликають.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків, що ОСОБА_1 був «водієм» в розумінні п.1.10 ПДР. Законодавець у ст.130 КУпАП чітко відмежовує поняття «водій» від «інших осіб, які керують транспортними засобами» за видом адміністративних стягнень.
Визначення поняття «водій» є чітким та однозначним у зазначеному пункті ПДР - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Транспортний засіб скутер «Міо» у разі його державної реєстрації, за потужністю електродвигуна підпадає під категорію «мопедів», що для керування передбачає наявність посвідчення водія категорії А1.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису з камер поліцейського, ОСОБА_1 посвідчення водія не мав та не має, а тому не може вважатись водієм та підлягає притягненню до відповідальності передбаченої санкцією ст.130 ч.1 КУпАП, як «інша особа яка керує транспортним засобом» у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, постанова підлягає зміні в частині визнання ОСОБА_1 водієм та виду накладеного стягнення.
В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, оскільки є законною та містить спростування всіх доводів на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Петрички О.Є. задовольнити частково.
Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - змінити.
Виключити з мотивувальної частини постанови вказівку, що ОСОБА_1 є водієм.
Вважати ОСОБА_1 таким, на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.С. Шигірт