Житомирський апеляційний суд
Справа №287/1979/24 Головуючий у 1-й інст. Винар Л. В.
Номер провадження №33/4805/259/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
16 квітня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - Кравчука Василя Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Олевського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 12.09.2024 о 03 год 26 хв, в с Кам'янка, по вул Центральна, керував автомобілем «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому водія було відсторонено від права керування транспортним засобом.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях, посилаючись на незаконність постанови, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. На його думку, судовий розгляд відбувся формально, за відсутності її учасників, судове рішення є необґрунтованим, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з критерієм доведеності вини поза розумним сумнівом. Зокрема, стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом, а наявна у справі постанова про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП не може підтверджувати такий факт. Також, зазначив, що фабула обвинувачення не відображає всіх істотних кваліфікуючих ознак складу даного правопорушення. Зауважив, що відеозапис з бодікамери поліцейського не є безперервним, таким не зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу. Вказав, що йому не були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не оголошено зміст протоколу, а акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складався одночасно з направленням на огляд в медичному закладі, яке йому не вручалось. У апеляційній скарзі апелянт послався на правові висновки викладені в постановах судів у справах № 296/8742/22, №291/635/22, №295/3474/22, №153/621/22 та правову позицію Верховного Суду.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Розглянувши клопотання про поновлення строку, враховуючи зазначені у клопотанні обставини, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 756008 від 12.09.2024, згідно якого ОСОБА_1 12.09.2024 о 03 год 26 хв, в с Кам'янка, по вул Центральна, керував автомобілем «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за шо відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому водія було відсторонено від права керування транспортним засобом (а.с.2); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12.09.2024 (а.с.3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.09.2024 (а.с.4); розписку про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 12.09.2024 (а.с.5); розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 12.09.2024 (а.с.6); копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3031181 від 12.09.2024 року (а.с.7); диск з відеозаписом події (а.с.8).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на наступне.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони зазначеного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом. Відсутність такого факту виключає відповідальність особи за вказаною статтею.
Як вбачається з дослідженого апеляційним судом відеозапису обставин події, поліцейські під'їхали до автомобіля «Шкода Октавія», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився на узбіччі дороги біля двору житлового будинку. ОСОБА_1 знаходився поруч з автомобілем з виключеним двигуном. Він не надав жодних пояснень щодо керування автомобілем та заперечував такий факт, пояснивши, що приїхав до своєї дівчини, ще до початку комендантської години та після цього не керував транспортним засобом. Об'єктивно, у поліцейських були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Водночас матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 в такому стані здійснював керування транспортним засобом. Наявність в справі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР (зокрема, за непред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса обов'язкового цивільного страхування), не усуває існуючих суперечностей і не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, з відеозапису вбачається, що на вимогу ОСОБА_1 надати йому докази керування транспортним засобом, поліцейський повідомив, що відповідне відео буде надано суду. Проте таких доказів в матеріалах справи немає.
Таким чином, відеозаписом обставин події у повній мірі підтверджуються доводи ОСОБА_1 про відсутність належних доказів керування автомобілем за обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Олевського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич