Житомирський апеляційний суд
Справа №286/5257/23 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я. В.
Номер провадження №33/4805/266/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
16 квітня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 12 грудня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 12 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 16.12.2023 о 17 год 14 хв в м. Овруч, вул. Т. Шевченка, керував ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, порушення судом норм процесуального права. Зокрема, зазначив, що не міг бути присутнім в судовому засіданні, коли виносилась постанова, так як він є військовослужбовцем та подав клопотання про відкладення розгляду справи з відповідними доказами поважності причин неявки. Звернув увагу, що повідомляв працівників поліції та суд, що на час зупинки транспортного засобу він приймав певні ліки, які, можливо, мали незначний вміст спирту, через що й здалось працівникам поліції, що в нього є запах алкоголю. Насправді алкоголю він не вживав, а не пройшов процедуру огляду на стан сп'яніння, так як не мав на це часу. Також, вказав на безпідставну зупинку транспортного засобу, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 та ст.125 КУпАП при ньому не складалась та не виносилась.
Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Левківський С.В. до суду апеляційної інстанції не з'явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли.
За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №171473 від 16.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 16.12.2023 о 17 год 14 хв в м. Овруч, вул. Т. Шевченка, керував ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у медичному закладі.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №171473 від 16.12.2023 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання технічним засобів (а.с.3); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст.55,56,59,63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 16.12.2023 (а.с.7); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №949316 від 16.12.2023, відповідно до якої на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122, ст.125 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн (а.с.6); відеозаписом події (а.с.10).
Протокол про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та інші адміністративні матеріали, ОСОБА_1 підписані без зауважень.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано. Матеріалами справи об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .
З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від законної вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Слід зазначити, що після зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 були надані відповідні пояснення щодо мотивів зупинки, та повідомлено про наявність ознак алкогольного сп'яніння, а тому подальші дії водія регламентувалися нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.
Суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права судом першої інстанції щодо розгляду справи у відсутність особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Матеріалами справи підтверджено, що судом вжито усіх заходів з метою додержання прав учасників судового процесу, передбачених ст.268 КУпАП. Положення даної норми не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і присутність такої особи у вказаній категорії справ не є обов'язковою. Окрім того, ОСОБА_1 реалізував своє право на захист шляхом укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Левківським С.В., який був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції. Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 не був позбавлений права апеляційного оскарження судового рішення, яке реалізував. Під час апеляційного розгляду були враховані та оцінені всі доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , які він не зміг висловити в суді першої інстанції, а також оцінені докази, наявні в матеріалах справи.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 12 грудня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич