Справа № 539/2801/22
Провадження № 4-с/539/4/2025
про задоволення скарги
15.04.2025
місто Лубни Полтавської області
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.,
за участю секретаря судового засідання Коваль Ю. А., представника боржника ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу:
ОСОБА_2 - боржник (заявник по справі про оскарження дій державного виконавця), до
Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління юстиції - орган державної виконавчої служби,
ОСОБА_3 - стягувач,
на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна, та
постановив цю ухвалу про задоволення скарги про таке:
І. Виклад позицій учасників справи:
1.27.03.2025 представник боржника ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з земельної ділянки, яка належить боржнику у виконавчому провадженні № 70622917.
1.1. Обґрунтування вимог: 28.12.2022 державний виконавець відкрив виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на двох дітей у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно із 13.10.2022 до досягнення дітьми повноліття.
1.2.04.10.2023 державний виконавець прийняв постанову про арешт всього рухомого й нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні № 70622917, оскільки у виконавця були відсутні відомості про самостійне виконання боржником рішення суду та була наявна заборгованість по аліментах в сумі 29210,86 грн. 14.12.2023 боржник сплатив заборгованість та продовжує сплачувати поточні платежі вчасно, проте державний виконавець не зняв арешт з його рухомого та нерухомого майна на підставі пункту 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», що є протиправною бездіяльністю державного виконавця.
1.3.На звернення до державного виконавця про зняття арешту з належної боржнику земельної ділянки, він отримав відмову.
1.4.Боржник отримує регулярний дохід у виді пенсії по інвалідності безстроково в сумі 8606,83 грн щомісячно та крім земельної ділянки має у власності квартиру, тому виконання рішення суду про стягнення аліментів може бути забезпечено в інший спосіб, ніж накладення арешту на земельну ділянку, яка йому належить.
1.5.Наявність арешту порушує право боржника на розпорядження власною земельною ділянкою.
2.Стягувач та державний виконавець не висловили позиції щодо суті скарги.
ІІ. Заяви та клопотання учасників справи
3.07.04.2025 державний виконавець надала до суду копію виконавчого провадження № 70622917 та заяву про розгляд справи без її участі на наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
4.31.03.2025 суд постановив ухвалу про прийняття до розгляду скарги та призначив судове засідання, в яке викликав учасників справи.
4.1.Суд повідомив сторін про час та місце розгляду скарги належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
4.2.Стягувач у виконавчому провадженні та державний виконавець не скористалися своїм правом брати участь у судовому засіданні, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги за частиною другою статті 450 ЦПК України.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
5. 27.12.2022 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у справі № 539/2801/22 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на двох дітей ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно із 13.10.2022 до досягнення дітьми повноліття (а. с. 31 зворот, 32).
6.28.12.2022 державний виконавець відкрив виконавче провадження № 70622917 з примусового виконання цього судового наказу (а. с. 33).
6.1.28.12.2022 державний виконавець виніс постанову, якою звернув стягнення на доходи боржника, які він у вигляді заробітної плати отримував у ГУНП в Полтавській області. Утримання аліментів проводити з 13.10.2022 з фактичної заробітної плати боржника в розмірі 50% щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повного погашення боргу, а після сплати заборгованості утримання проводити у розмірі 1/3 частини доходу щомісячно (а. с. 34).
6.2.26.09.2023 державний виконавець виніс постанову, якою звернув стягнення на доходи боржника, які він у вигляді доходу від паю отримував від ТОВ «Сервіс-Агро-Полтава-Плюс». Здійснювати відрахування із суми доходів боржника, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% доходів до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає станом на 01.10.2023 32620,46 грн (а. с. 38).
6.3.04.10.2023 державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника, в якій зазначив, що станом на 04.10.2023 в ВДВС відсутні відомості щодо самостійного виконання боржником рішення суду, заборгованість по аліментах складає станом на 04.10.2023 29210,86 грн, з урахуванням цього на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наклав арешт на майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 26210,86 грн (а. с. 39).
6.4.14.12.2023 державний виконавець виніс постанову про скасування заходів примусового виконання, в якій зазначив, що станом на 14.12.2023 заборгованість зі сплати аліментів боржник погасив в повному обсязі, тому скасував заходи примусового виконання, застосовані при примусовому виконанні, виключив відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників (а. с. 40).
6.5.14.12.2023 державний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на доходи боржника, які він у вигляді пенсії отримує в ГУПФ України в Полтавській області. Утримання аліментів проводити з 01.01.2024 із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 1/3 доходів щомісяця, але не але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а. с. 42).
6.6.22.04.2024 державний виконавець виніс постанову, якою звернув стягнення на доходи боржника, які він у вигляді доходу від оренди в ТОВ «Сервіс-Агро-Полтава-Плюс». Здійснювати відрахування із суми доходів боржника, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 1/3 частини доходу (а. с. 43).
6.7.В звітах про здійснення відрахування з доходів боржника зазначені суми відрахувань заборгованості з аліментів та поточних аліментів, наразі з пенсії боржника щомісячно утримуються аліменти в сумі 2879,50 грн (а. с. 35, 37, 46).
7.22.11.2024 представник боржника звернулася до державного виконавця з заявою про зняття арешту з нерухомого майна боржника (а. с. 44).
7.1.29.11.2024 державний виконавець направив представнику боржника лист, в якому повідомила, що підставою зняття арешту з майна відповідно до п. 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в іншій спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Боржник не надав державному виконавцю документів, що підтверджують забезпечення сплати аліментів в інший спосіб до повноліття дітей, тому відсутня можливість зняття арешту з майна (а. с. 44 зворот).
8.19.03.2025 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області закрив провадження з підстав пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України в цивільній справі № 539/5774/24 за позовом ОСОБА_2 до Лубенського відділу державної виконавчої служби, третя особа ОСОБА_3 , про зняття арешту з майна. Ухвала набрала законної сили 19.03.2025 (а. с. 47 - 52).
9.Згідно з розрахунками державного виконавця, станом на 01.04.2025 заборгованість зі сплати аліментів у боржника відсутня (а. с. 57).
10. Боржнику належить таке майно: 1) земельна ділянка площею 3,9585 га з кадастровим номером 5322887000:07:004:0073, яка розташована на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.2012 (а. с. 5 - 6); 2) двокімнатна квартира загальною площею 53,8 кв м у АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 23.06.2011 (а. с. 7 зворот).
11. Боржник має пенсійне посвідчення особи з інвалідністю, національна поліція, довічно (а. с. 17).
11.1. Згідно листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 16.11.2023, ОСОБА_2 з 20.04.2023 призначена пенсія по інвалідності з 20.04.2024 у розмірі 8606,83 грн (а. с. 18).
11.2. Згідно із звітом ГУ ПФУ в Полтавській області розмір пенсії боржника у 2024 та 2025 роках становить 9393,34 грн (а. с. 46).
V. Норми права, які застосував суд
12. Конституція України:
Частина друга статті 19 - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 129-1 - суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
13. Закон України «Про виконавче провадження»:
Стаття 10 - заходами примусового виконання рішень є:
1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник полодіє ними спільно з іншими особами;
2)звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5)інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частини перша та друга статті 15 - сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частина перша статті 18 - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина друга статті 18, зокрема - виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частина третя статті 18, зокрема - виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 6) накласти арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; … 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
Частини перша - четверта статті 56, зокрема - арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого для після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Частини друга - четверта статті 59, зокрема - у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Частини перша, третя статті 68 - стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємстві, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Частина перша статті 69, зокрема - підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Стаття 70 - розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Частини перша, друга статті 71, зокрема - порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітку плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Частина перша статті 74 - рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
14.Цивільний процесуальний кодекс України:
Стаття 447 - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Стаття 449, зокрема - скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Стаття 451 - за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
VІ. Мотивована оцінка суду
15.Суд встановив, що боржник у виконавчому провадженні № 70622917 ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність державного виконавця, яка виявилася у не скасуванні арешту майна боржника, який був накладений державним виконавцем постановою від 04.10.2023.
15.1. Підставою для скасування арешту представник боржника зазначив пункт 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
16. Суд погоджується з доводом представника боржника, що державний виконавець допустив неправомірну бездіяльність з таких мотивів:
16.1. З постанови про арешт майна боржника від 04.10.2023 випливає, що в порядку статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника був застосований виконавцем у межах суми звернення стягнення 26210,86 грн для забезпечення реального виконання судового рішення, в зв'язку з відсутністю відомостей щодо самостійного виконання боржником судового рішення та існуючою заборгованістю по аліментах у сумі 29210,86 грн.
16.2. За п. 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в іншій спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
16.3. Аналіз цих норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що арешт коштів боржника застосовується виконавцем для: 1) забезпечення реального виконання судового рішення та 2) погашення заборгованості з періодичних платежів за відсутності можливості виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно.
16.4. В цій справі, державний виконавець застосував арешт майна боржника за наявності двох обставин: 1) відсутність відомостей щодо самостійного виконання судового рішення боржником та наявність заборгованості по аліментах у сумі 29210,86 грн та 2) відсутність можливості виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно.
16.5. Суд встановив, що на час звернення боржника з цією скаргою, заборгованість з аліментів сплачена, проте відповідно до п. 7 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» лише погашення заборгованості не є достатнім для зняття арешту з майна.
16.6. Цією нормою закону передбачена ще додаткова умова - можливість забезпечення виконання судового рішення в іншій спосіб.
16.7. Суд вважає, що 29.11.2024 державний виконавець, надаючи представнику боржника відповідь про неможливість зняття арешту, не перевірив цієї можливості забезпечення виконання судового рішення в іншій спосіб.
17. Суд встановив, що боржнику з 20.04.2024 пожиттєво призначена пенсія, на яку виконавець звернув стягнення, боржник має у приватній власності двокімнатну квартиру та земельну ділянку, які виконавець арештував. Також боржник отримує щорічно дохід від здачі в оренду цієї ділянки, на який також звернув стягнення виконавець.
18. Державний виконавець прийняв такі рішення про відрахування з доходів боржника: 1) 14.12.2023 з пенсії 1/3 частки, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; 2) 22.04.2024 з доходу за здачу землі в оренду 1/3 його частки.
19. Суд встановив, що сумарний мінімальний розмір аліментів для дітей боржника 50% прожиткового мінімуму становить 2879,50 грн: 1598 грн для дочки ОСОБА_6 , 2014 року народження; 1281,50 грн для сина ОСОБА_7 , 2020 року народження.
20. Згідно із звітом ГУ ПФУ в Полтавській області розмір пенсії боржника у 2024 та 2025 роках становить 9393,34 грн, на яку звернено стягнення у розмірі 1/3 частки, що забезпечує виконання судового рішення більш, ніж в мінімальному розмірі, встановленому законом.
21. Суд вважає, що крім постійного доходу боржника у вигляді пожиттєвої пенсії, додатковою гарантією виконання судового рішення, є наявність нерухомого майна у власності боржника та одержання ним щорічно доходу від оренди землі.
22. На думку суду, державний виконавець мав врахувати ці обставини при вирішенні питання щодо арешту майна боржника, чого ним зроблено не було. Тому суд вважає, що державний виконавець допустив неправомірну бездіяльність.
23. За встановлених обставин, суд вважає, що скасування арешту лише з земельної ділянки боржника, не вплине на можливість виконання судового рішення про стягнення з боржника аліментів, зокрема шляхом звернення стягнення на пенсію боржника в розмірі, встановленому у статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» - від 20 до 50 відсотків її розміру або в інший спосіб, передбачений цим Законом.
24. З цих підстав суд задовольняє скаргу боржника.
Суд вирішив:
1.Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні № 70622917.
2.Зобов'язати державного виконавця Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління юстиції зняти арешт з частини майна, що належить боржнику ОСОБА_2 - земельної ділянки на території Тарандинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, кадастровий номер 5322887000:07:004:0073, площею 3,9585 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить боржнику на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.2020 за реєстром № 254, накладений постановою про арешт майна боржника від 04.10.2023 у виконавчому провадженні № 70622917.
3.Копію ухвали направити учасникам справи.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
5.Суддя підписала повну ухвалу 17.04.2025.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Мирошникова О. Ш.