Справа №534/910/25
Провадження №3/534/234/25
17 квітня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Морозов В'ячеслав Юрійович, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 284881, 29.03.2025 об 10 год. 25 хв. в м. Горішні Плавні по вул. Будівельників 16, водій ОСОБА_1 рухаючись та транспортному засобі Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_1 по другорядній дорозі та не дав дорогу транспортному засобу який рухався по головній дорозі у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_2 , автомобілі отримали механічні пошкодження завдано матеріальної шкоди, чим порушив п.16.11. ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 будучи повідомлений у встановленому законом порядку не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, вину визнав та підтвердив обставини зазначені у протоколі.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Його дії підлягають кваліфікації за ст.124 КУпАП, оскільки він, будучи учасником дорожнього руху, допустив порушення вимог п.16.11. ПДР України, у результаті чого сталась дорожньо-транспортна пригода.
Винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: даними схеми місця ДТП з фототаблицями транспортних засобів та письмовими поясненнями учасників ДТП.
Виходячи із змісту Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (пунктами 1.4, 1.5).
Згідно із п. п.16.11. ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Із змісту частини другої згаданої статті вбачається, що при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не враховуються.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.124 КУпАП України у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки саме таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 283, 294 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ