Київський районний суд м. Полтави
Справа № 755/9402/24
Провадження № 2/522/834/25
іменем україни
08.04.2025 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їх представники:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Яресько Наталія Володимирівна,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків у відповідності до ст. 625 ЦК України,
Позивач ТОВ «Дебт Форс» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків у відповідності до ст. 625 ЦК України в розмірі 55153,71 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ВАТ «Укргазпромбанк» 10 вересня 2007 було укладено кредитний договір №162-Ф-КЛ/07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 500000 грн зі сплатою 23% річних.
22.10.2010 рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у справі №6-305/11 стягнуто 524271,68 гривень заборгованості за Кредитним договором та судовий збір. У зв'язку з невиконанням рішення у позивача виникло право на застосування ст. 625 ЦК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 лютого 2020 року стягувача у справі №6-305/11 було змінено на ТОВ «Вердикт Капітал».
За договором №07-02/23 про відступлення прав вимоги від 07 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за договором №162-Ф-КЛ/07 на користь ТОВ «Кампсіс Лігал».
За договором №25-05/23 про відступлення прав вимоги від 25 травня 2023 року ТОВ «Кампсіс Лігал» відступило право вимоги за договором №162-Ф-КЛ/07 на користь ТОВ «Дебт Форс».
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначив, що загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 30 квітня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості становить 55153,71 гривень, з яких нараховані 3% річних 12884,15 гривень та втрати від інфляції 42269,56 гривень.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2024 справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 24 липня 2024 року відкрито провадження по справі, яку вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні.
12 листопада 2024 року у справі судом будо ухвалено заочне рішення.
Ухвалою суду від 08 січня 2025 року за заявою відповідача про перегляд заочного рішення скасовано заочне рішення від 12 листопада 2024 року, розгляд справи вирішено продовжувати у спрощеному позовному провадженні (а.с. 107).
Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відзиву на позов відповідач не надав.
За клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 05 березня 2025 року судом витребувано у Дніпровського районного суду м.Києва копію ухвали від 11 лютого 2011 року у справі №6-305/11, якою задоволено вимоги заяви ПАТ «Укргазпромбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22 жовтня 2010 року (а.с. 115).
Цією ж ухвалою витребувано у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції докази, а саме: інформацію щодо виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-305/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазпромбанк» заборгованості у розмірі 524271,78 грн. та витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 5642,72 грн.: чи виконано рішення, в якому розмірі стягнуто заборгованість, якщо виконавче провадження завершено, з яких підстав.
Інших заяв або клопотань сторони суду не подавали.
В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності. У заяві також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, уповноваживши адвоката Яресько Н.В. представляти його інтереси в суді.
Представник відповідача Яресько Н.В. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, в їх задоволенні просила відмовити. При цьому посилалась на те, що рішення про стягнення з відповідача заборгованості перебувало на примусовому виконанні. Стягнення було звернуто на нерухоме майно відповідача, а рішення було виконано. Тому в задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з'явились.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 11 лютого 2011 року у справі №6-305/11 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» до ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду (а.с. 122).
Як встановлено зазначеною ухвалою суду, 22 жовтня 2010 року постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків прийнято рішення стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» заборгованість по кредиту в сумі 524271 грн. 78 коп. та третейський збір в сумі 5642 грн. 72 коп.
11.04.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 6-305/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазпромбанк» заборгованості за договором №162-Ф-КЛ/07 від 10.09.2007 року у розмірі 529914,50 грн. на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазпромбанк» заборгованості (а.с. 5, зворот).
Також судом встановлено, що вказаний виконавчий лист № 6-305/11 від 11 квітня 2011 року перебував на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Як підтверджується інформацією, наданою Відділом примусового виконання рішень на виконання ухвали суду про витребування доказів, згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 26627025 з примусового виконання виконавчого листа № 6-305/11, виданого 11.04.2011 Дніпровським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» заборгованості за Договором споживчого кредиту № 162-Ф-КЛ-07 від 10.09.2007 у розмірі 524 271,78 грн та 5 642.72 грн витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом (а.с. 119).
Постановою та актом від 25.10.2012 нежитлове приміщення підвалу, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Артема, 5, загальною площею 51,9 кв.м. передано в рахунок погашення боргу вартістю 295000,00 грн стягувачу.
Постановою від 27.12.2013 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.
Виконавче провадження №26627025 знищено за закінченням терміну зберігання, у зв'язку з чим надати більш детальну інформацію відділ не може (а.с. 119).
Таким чином судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача за договором кредиту № 162-Ф-КЛ/07 не становить суму 524271,68 гривень, як вказав позивач, а може бути значно меншою зокрема на 295000,00 грн чи іншу суму.
При цьому, за відсутністю більш детальної інформації на даний час неможливо встановити точний розмір заборгованості.
05 грудня 2018 року між ПАТ «Укргазпромбанк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 64 відповідно до умов якого ПАТ «Укргазпромбанк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 162-Ф-КЛ/07.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 лютого 2020 року у справі №6-305/11 замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача у виконавчому листі №6-305/11, виданому Дніпровським районним судом м. Києва, з ПАТ «Укргазпромбанк» на ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 6).
З матеріалів справи, судом встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал» скористалось своїм правом згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України та відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс» згідно Договору № 07-02/23 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги від 07.02.2023 року право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 162-Ф-КЛ/07 (а.с. 7-12).
При цьому ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло статусу кредитора по відношенню до боржників.
25 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено Договір № 25-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 162-Ф-КЛ/07, при цьому ТОВ «Дебт Форс» набуло статусу Кредитора по відношенню до Боржників (а.с.13-19).
У зв'язку з цим стягувачем за кредитним договором № 162-Ф-КЛ/07 від 10.09.2007 року є ТОВ «Дебт Форс».
У відповідності до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Як вже встановлено судом, частково заборгованість відповідача за кредитним договором була погашена, зокрема на 290000 грн.
Наведеним спростовуються твердження позивача про розмір заборгованості відповідача в сумі 524271,78 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому позивачем 3% річних та інфляційні втрати обраховано з розміру заборгованості 524271,78 грн., що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки заборгованість є значно меншою, зокрема на 290000 грн.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позивачем 3% річних та інфляційні втрати обраховано від неправильної, значно більшої, принаймні на 290000 грн., суми, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено позовні вимоги щодо розміру зазначених сум, які відповідач мав сплатити згідно ч. 2 ст. 625 ЦПК України.
Крім того, суд бере до уваги, що згідно інформації, наданої Відділом примусового виконання рішень, виконавче провадження № 26627025 завершене, постановою від 27.12.2013 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV.
Як вбачається з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, які перебувають у загальному доступі, ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 19 травня 2017 року у справі №6-305/11 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК». Поновлено Публічному акціонерному товариству «УКРГАЗПРОМБАНК» строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 6-305/11 виданого Дніпровським районним судом м. Києва 11 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗПРОМБАНК» заборгованості у розмірі 524 271 грн. 78 коп. та витрат пов'язаних з вирішенням спору третейським судом у розмірі 5 642 грн. 72 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 14 травня 2021 року у справі №6-305/11 відмовлено задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Після того в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про ухвалення судом, який видав виконавчий документ, судових рішень щодо поновлення строку пред'явлення зазначеного вище виконавчого документа на примусове виконання.
Тобто на даний час виконавчий документ не може бути подано на примусове виконання.
Будь-які докази, з яких би вбачалось, що стягувачу поновлено строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, в матеріалах справи відсутні.
З наведеного вбачається, що право стягувача у даних правовідносинах не може бути захищено в примусовому порядку.
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №752/10864/19 за змістом наведеної норми закону (в контексті - ст. 625 ЦК України) нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18) зроблено висновок, що «натуральним є зобов'язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку».
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 55153,71 гривень, з яких 3% річних - 12884,15 гривень та втрати від інфляції - 42269,56 гривень задоволенню не підлягають.
Тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем витрати на сплату судового збору та на оплату професійної правничої допомоги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних та інфляційних збитків у відповідності до ст. 625 ЦК України - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2А, оф. 602:
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення виготовлено 11.04.2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова