КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/1588/25
Провадження № 2-о/552/96/25
16.04.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт, що вона є єдиним законним представником (опікуном) своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви вказує, що запис про батька дитини здійснено відповідно до ст.135 СК України зі слів матері. 20 листопада 2024 року заявниця уклала шлюб із ОСОБА_3 , громадянином держави Ізраїль, у місті Прово, штат Юта, США. У зв'язку з цим заявниця разом із донькою переїхала за місцем проживання чоловіка до країни Ізраїль. Після в'їзду на територію Держави Ізраїль необхідно надати в Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю документи, що підтверджують, що заявниця є єдиним законним представником дитини. Відповідно до законодавства Ізраїлю, витягу з реєстру актів цивільного стану недостатньо, і вимагається офіційне судове рішення про встановлення юридичного факту.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06 березня 2025 року у справі відкрито провадження.
У судове засідання представник заявника не з'явився , надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, заяву підтримує та просить задовольнити.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома, клопотань про відкладення не надходило.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .
Згідно витягу витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статі 135 Сімейного кодексу України № 00014394990 від 02 вересня 2014 року, відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
20 листопада 2024 року заявниця уклала шлюб із ОСОБА_3 , громадянином держави Ізраїль, у місті Прово, штат Юта, США.
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 49 ЦК України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо (частина друга статті 49 ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України від 1 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» .
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Стаття 315 ЦПК України називає окремі категорії справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Поряд з цим, такий перелік не є вичерпним та відповідно до частини другої вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Цим же пунктом визначено, що суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав (наприклад, для вирішення питання про наявність права на спадщину у особи, яка законодавством України не віднесена до кола спадкоємців за законом).
Нормами статті 135 СК України визначений порядок запису про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлено.
Згідно частини 1 цієї статті передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народження провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
З урахуванням викладеного, належними доказами підтвердження того, що відомості про батька дитини записані зі слів матері, є свідоцтво про народження дитини, Витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 135 СК України.
Згідно ч.1 ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.
Судом може бути встановлено факт, що матір ОСОБА_1 , з урахуванням того, що відомості про батька дитини до актового запису про народження дитини внесені відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 135 СК України, є єдиним законним представником своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Питання відсутності у ОСОБА_2 , на час народження батька, особа якого записана зі слів матері відповідно до норм ст. 135 СК України, врегульовано нормами Сімейного кодексу і не потребує додаткового встановлення в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України та Конвенцією про права дитини.
Статті 3, 11 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 покладають на Держави - учасниці цієї Конвенції зобов'язання забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, також вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону.
Вимога Конвенції ООН про права дитини обумовлена потребою забезпечити вирішення питань, що стосуються виховання і піклування про дитину, у легітимний спосіб і таким чином гарантувати стабільне життя дитини і впорядкованість її відносин з батьками чи іншими піклувальниками.
Багатостороннім міжнародним договором, спрямованим на захист дитини від незаконного переміщення чи утримання, є Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року, до якої приєдналися Україна та Ізраїль.
У Гаазькій Конвенції вживаються поняття «право піклування» і «право доступу», тлумачення яких обмежено виключно цілями Конвенції. Так, «право піклування» охоплює права, пов'язані з піклуванням будь-якої особи про дитину, і зокрема, право визначати місце проживання дитини, а «право доступу» включає право спілкуватися з дитиною, у тому числі переміщувати дитину на обмежений час у місце інше, ніж місце її постійного проживання (стаття 5 Конвенції).
Право піклування в контексті Конвенції охоплює не лише визначення місця проживання дитини, а й вирішення питань про тимчасовий чи постійний виїзд дитини за кордон. Тобто, наявність документа, що визначає місце проживання дитини з одним із батьків, не є підставою для зміни дитиною держави проживання цим з батьків одноособово. Зміна країни проживання дитини вимагає окремого узгодження з тим з батьків, який проживає окремо (а за відсутності - потрібен дозвіл суду), адже такий переїзд, як правило, спричиняє зміну режиму спілкування дитини з другим з батьків, порядку участі у вихованні дитини, а також зміну звичного соціального, культурного, мовного середовища дитини, тобто впливає на питання, пов'язані з її подальшим життям, розвитком і вихованням.
На території держави Ізраїль недостатньо витягу з державного реєстру актів цивільного стану та письмового підтвердження факту запису даних про батька зі слів матері, оскільки Ізраїль та Україна входять до числа держав, які зв'язані Гаазькою Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (далі Конвенція), статтею 3 якої встановлено, що права піклування, згадані в пункті a, можуть виникнути, зокрема, на підставі будь-якого законодавчого акта, або в силу рішення судової або адміністративної влади, або внаслідок угоди, що спричиняє юридичні наслідки відповідно до законодавства такої держави. Статтею 5 цієї Конвенції Для цілей цієї Конвенції визначено: a) "права піклування" включають права, пов'язані з піклуванням будь-якої особи про дитину, і зокрема, право визначати місце проживання дитини.
Для настання правових наслідків для отримання громадянства дитиною, згідно законодавства Ізраїль необхідно рішення суду України про встановлення факту, що вона є єдиним законним представником (опікуном) дитини, тобта одна має права піклування про дитину - свою дочку ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що факти, викладені в заяві знайшли своє повне підтвердження дослідженими по справі доказами, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,12,81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , є єдиним законним представником своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Заінтересовані особи:
Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження м. Полтава, вул.. Української Повстанської Армії, 29, ідентифікаційний код 24824272.
Служба у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, місце знаходження м. Полтава, вул.. Решетилівська,1/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05384703.
Головуючий Ж.В.Кузіна