єдиний унікальний номер справи 531/199/25
номер провадження 2/531/315/25
17 квітня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», за участі представника позивача Юхименка Юрія Юрійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Карлівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №10200752559 від 02.04.2020 у розмірі 22 606,16 грн. та судових витрат.
Позов обґрунтований тим, що 02.04.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний факторинг» укладено кредитний договір № 10200752559, згідно з умовами якого сума кредиту складає 15 199,00 грн. Сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються позичальникові на умовах строковості, а саме: терміном на 24 календарних місяців та платності - 4,5% щомісячної комісії за управління кредитом та 0,01% за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 47,19 % річних від загальної суми кредиту. Перший внесок за товар склав 2 600,00 грн та був сплачений покупцем продавцю в момент придбання товару. Факт отримання товару та послуги підтверджується особистим підписом покупця у видатковій накладній та/або відповідному правочині на отримання послуги. Кредит надавався на придбання товарів/послуг, що визначаються клієнтом в заяві на отримання кредиту. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 23.12.2024 року виникла заборгованість в розмірі 22 606,16 грн, в тому числі: загальна заборгованість за тілом кредиту - 10 286,01 грн, загальна заборгованість за сумою комісії - 12 320,15 грн. Станом на 23.12.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена, за викладених обставин позивач і вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04.02.2025 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 07.03.2025 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін на розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи була повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом подання оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов, від відповідача до суду не надходили.
Тому суд, за згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 02.04.2020 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №10200752559, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язується надати кредит покупцю на умовах, визначених розділом 2 кредитного договору, а покупець зобов'язується повернути кредит та внести плату за користування кредитом в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором. Згідно розділу 3 кредитного договору сторони дійшли згоди, що сума кредиту складає 15 199,00 грн, строк користування кредитом складає 24 календарних місяці, плата за користування кредитом складається з річний відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % від суми кредиту (реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 47,19 % річних від загальної суми кредиту) та щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 4,5% від суми кредиту. Перший внесок за товар склав 2 600,00 грн та був сплачений покупцем продавцю в момент придбання товару (п. 3.3). Пункт 3.5 договору передбачає, що перелік товарів та послуг, які придбаваються за рахунок кредитних коштів, визначено покупцем в заяві на отримання споживчого кредиту. Факт отримання товарів та послуг підтверджується особистим підписом покупця у листі зобов'язання та/або відповідному правочині на тримання послуг. Відповідно до п. 3.9 та п. 3.10 кредитного договору розмір щомісячного платежу по погашенню тіла кредиту та плати за користування кредитом становить 633,32 грн з моменту укладення кредитного договору до 02.07.2020 включно, з 03.07.2020 розмір щомісячного платежу становить 1 317,28 грн, а щомісячний платіж повинен сплачуватись до 2 числа кожного місяця. Кредит надається для придбання товарів/послуг, що визначаються клієнтом в заяві на отримання кредиту (а.с.14 зв.с.-16). Договір підписано власноручно відповідачем ОСОБА_1 .
Сторонами погоджено графік платежів та основні умови кредитування, який містить інформацію про дату платежу, річні відсотки за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом, реальну процентну ставку та штраф при простроченні сплати чергового платежу, комісію РКО (а.с. 16 зв.б.).
Крім того, 02.04.2020 року відповідач підписав заяву на отримання споживчого кредиту, в якій зазначені його особисті відомості/персональні дані як клієнта, інформацію про товар/товари, який клієнт має на меті придбати за рахунок кредитних коштів, інформація про трудову діяльність клієнта, відомості про фінансовий стан клієнта/витрати клієнта та дружини/чоловіка, контактна інформація, використання аналога підпису та печатки ТОВ «Сучасний Факторинг» (а.с. 18).
У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем 02.04.2020 (а.с. 17) зазначено, зокрема: інформацію та контактні дані кредитодавця, інформацію та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти.
Кредитні кошти були надані ТОВ «Сучасний Факторинг» відповідачу для придбання товару, що підтверджується видатковою накладною №БРОФТ-0739-36641446 від 02.04.2020, актом приймання-передачі товару/послуг від 02.04.2020 (а.с. 19).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №10200752559 від 02.04.2020, ОСОБА_1 надано кредит згідно з кредитним договором №10200752559 від 02.04.2020 на суму 15 199,00 грн. Заборгованість перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за кредитним договором №10200752559 від 02.04.2020 станом на 23.12.2024 складає 22 606,16 грн, у тому числі: загальна заборгованість за тілом кредиту 10 286,01 грнь, загальна заборгованість за сумою комісії становить 12 320,15 грн, отримано оплат на суму 6 147,00 грн (а.с 13-14).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем ТОВ «Сучасний Факторинг» за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України ).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 23.12.2024 утворилась заборгованість в розмірі 22 606,16 грн, у тому числі: загальна заборгованість за тілом кредиту становить 10 286,01 грн, загальна заборгованість за сумою комісії становить 12 320,15 грн
Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по кредиту є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
На підтвердження надання правничої позивачем надано до суду копію договору про надання правничої допомоги від 28.08.2024 №28/08/24, укладеного між ТОВ «Сучасний факторинг» та адвокатським об'єднанням «Деналі», додаткову угоду № 5 до договору про надання правничої допомоги № 28/08/24 від 28.08.2024 №28/08/24, акт №168 прийому-передачі до договору про надання правничої допомоги від 28 серпня 2024 року № 28/08/24, згідно з якого вартість послуг складає 6 500,00 грн., а також платіжні інструкції.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі №717/1699/22).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України , суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», за участі представника позивача Юхименка Юрія Юрійовича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044, юридична адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 39, літера А, м. Київ) суму заборгованості за кредитним договором №10200752559 від 02.04.2020 року у розмірі 22 606,16 (двадцять дві тисячі шістсот шість гривень шістнадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044, юридична адреса: вул. Велика Васильківська, буд. 39, літера А, м. Київ) судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: сплачену суму судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень нуль копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Попов