Зіньківський районний суд Полтавської області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 554/6767/24
Номер провадження 1-кс/530/185/25
17.04.2025 р. м. Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 прокурора , обвинуваченого у справі , розглянувши в судовому засіданні, в залі суду міста Зіньків, Полтавської області, заяву прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12023170000000744 від 17.10.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 332 КК України про відвід судді ОСОБА_5 , -
В провадженні судді Зіньківського районного суд Полтавської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 332 КК України.
09.04.2025 року від прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 надійшла заява про відвід по справі судді ОСОБА_5 , мотивуючи відвід тим, що є підстави , які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 .
09.04.2025 року заяву прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 відвід судді ОСОБА_5 передано на розгляд судді ОСОБА_1 для вирішення питання стосовно відводу.
В судове засідання з'явилися обвинувачений ОСОБА_4 , інші учасники повідомлені належним чином , надали заяви про розгляд заяви у їх відсутність .
Прокурор підтримує своє клопотання про відвід , суддя ОСОБА_5 прохав розглянути за його відсутності , адвокат ОСОБА_6 надав до суду заяву про розгляд за його відсутності. заперечує щодо задоволення відводу, обвинувачений ОСОБА_4 вказав що підтримує свого захисника , але йому без різниці хто буде розглядати справу , поклався на розсуд суду .
Вивчивши заяву про відвід, суд вважає, що заява про відвід судді ОСОБА_5 є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.
Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий - суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні : якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Заявляючи відвід судді, прокурор Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 посилається на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12023170000000744 від 17.10.2023 слідчим проведено тимчасовий доступ до матеріалів цивільної справи №530/1879/23 за позовною заявою ОСОБА_8 про стягнення з ПрАТ «Автотрансопртне підприємство-15339» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати за період з 04.04.2022 по 01.11.2023 в сумі 155810,14 грн. Представником ПрАТ «Автотрансопртне підприємство-15339» під час судового розгляду цієї цивільної справи був директор ОСОБА_4 , який є обвинуваченим у кримінальному провадженні №12023170000000744. Установлено, що рішенням судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 від 20.12.2023 вказана позовна заява задоволена. Встановлені під час судового розгляду обставини щодо наявності ПрАТ «Автотрансопртне підприємство-15339» заборгованості по виплаті заробітної плати ОСОБА_8 та її розміру мають суттєве значення для прийняття судового рішення у кримінальному провадженні №12023170000000744 та на думку сторони обвинувачення спростовуються оригіналами відомостей про нарахування заробітної плати працівникам ПрАТ «Автотрансопртне підприємство-15339», які вилучені та оглянуті слідчим під час досудового розслідування, а також відповідною інформацією з ГУ ДПС у Полтавській області, що на його думку дає підстави вважати що у судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 є наперед сформована думка щодо суттєвих обставин у кримінальному провадженні №12023170000000744 та викликає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 ..
Статтею 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Заява про відвід повинна бути мотивована, а відтак має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст.ст. 75, 76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Відповідно до ст. 321 КПК України, виключно головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Як вбачається з заявленого відводу, у прокурора виникли сумніви в неупередженості та об'єктивності діяльності судді, а саме посилається на те, що суддею ОСОБА_5 було розглянуто цивільну справу №530/1879/23 за позовною заявою ОСОБА_8 про стягнення з ПрАТ «Автотрансопртне підприємство-15339» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати.
Водночас, заявлений відвід не може обґрунтовуватися незгодою сторони з рішеннями судді, оскільки вказане саме по собі не свідчить про легітимні сумніви в неупередженості.
Однак, ані незгода з процесуальними діями слідчої судді, ані судові рішення постановлені таким суддею, не можуть бути підставою для його відводу. Протилежне трактування принципу неупередженості суду та інституту відводу суперечить засадам судочинства та незалежності судді, а також містить потенційні ризики з точки зору наслідків для судової практики.
У випадку наявності незгоди з рішеннями судді, КПК України встановлює засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності
Аналізуючи вказані твердження прокурора, суддя виходить з того, що неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
При цьому, наявність безсторонності для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за суб'єктивним критерієм, який передбачає оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
З вказаного вбачається, що заява про відвід має бути вмотивованою, тобто не формальною і не такою, що містить загальні чи абстрактні припущення про можливу упередженість поведінки та/або рішень судді в майбутньому. Така заява повинна містити посилання на достатні фактичні дані, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді при розгляді конкретної судової справи.
Разом з тим, на думку суді, заявлений прокурором відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 332 КК України, та відповідно до норм КПК України не є підставою для його відводу.
Враховуючи, що суду не надано доказів наявності підстав, які б викликали сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 , оскільки не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді при розгляді даного кримінального провадження, а отже підстави для задоволення відводу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.75, 76, 80, 81, 107, 369-372,392 КПК України, суд,-
В задоволенні заяви прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12023170000000744 від 17.10.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 332 КК України про відвід судді ОСОБА_5 - відмовити.
Матеріали кримінального провадження №554/6767/24 щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 332 України передати до канцелярії суду для передання раніше визначеному судді згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1