Справа № 527/3119/24
провадження 2/527/99/25
16 квітня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,
з участю секретаря судових засідань - Бородіної Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/3119/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», який подано представником позивача - Тараненком Артемом Ігоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
28 жовтня 2024 року представник позивача звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві представник зазначив, що 30 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 596613415 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV73D3Y. Зокрема 30.09.2021 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Відразу після вчинених дій відповідача, 30.09.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 8000,00 грн, на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в своє чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Зокрема, на підтвердження даної інформації позивачем також долучено документ, виданий АТ «ТАСКОМБАНК», з якого вбачається, що операція по перерахуванню коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено в новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишилися без змін. 30.09.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №3009/24 відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38015,06 грн. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №596613415 від 30.09.2021, становить - 38015,06 грн., яка складається з наступного: 7999,20 грн. - заборгованість по кредиту; 30015,86 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
На підставі викладеного представник позивача прохав суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 596613415 від 30.09.2021 року у розмірі 38015,06 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
18 грудня 2024 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказав, що проценти та неустойка нараховані після спливу строку повернення кредитних коштів суперечать судовій практиці ВП Верховного суду.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника банку, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 596613415, який підписано одноразовим ідентифікатором MNV73D3Y та відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с. 15 зворотна сторона - 18).
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 30.09.2021 року о 13:57:06 годині отримала одноразовий ідентифікатор MNV73D3Y на вказаний нею номер телефону НОМЕР_2 , який нею було введено/відправлено Товариству 30.09.2021 року о 14:00:55 годині, після чого 30.09.2021 року о 14:01:07 годині було перерахування грошових коштів позичальнику на його картковий рахунок (а.с. 27).
Вказані кошти 30.09.2021 року в сумі 8000 грн було перераховано на платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 37).
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 (а.с. 40-43).
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 46).
31 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 47-50).
31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 52).
31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 53).
31 грудня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 54).
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01 (а.с. 57-59).
03 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. 62).
30 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року (а.с. 63).
30 вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 3009/24 (а.с. 66-69).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №3009/24 від 30 вересня 2024 року заборгованість боржника ОСОБА_1 складає 38015,06 грн, з яких: 7999,20 грн - прострочене тіло, 30015,86 грн - прострочені відсотки (а.с. 71-73).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості не спростовано.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0110/24 від 01 жовтня 2024 року, копію додаткової угоди №13 до договору про надання правничої допомоги №0110/24 від 01 жовтня 2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2024 року.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про задоволення витрат на професійну правничу допомогу заявлену позивачем.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.4,13,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», який подано представником позивача - Тараненком Артемом Ігоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 596613415 від 30.09.2021 року у розмірі 38015,06 грн, яка складається з: 7999,20 грн - заборгованості по кредиту, 30015,86 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ: 43541163);
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович (адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс 21).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Представник відповідача: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік