Справа № 524/4369/25
Провадження № 2/524/4063/25
про залишення позовної заяви без руху
17.04.2025 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Предоляк О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
До суду надійшла вказана позовна заява, яка складена з порушеннями вимог, передбачених ст. 177 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просить суд звільнити її від сплати судового збору.
Згідно ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Тобто підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат або звільнення від їх сплати є майновий стан особи, яка звертається з відповідним клопотанням. Така особа, відповідно до ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що не працює і за віком не може влаштуватись на роботу, є малозабезпеченою, не має коштів на сплату судового збору та додає довідку видану Кременчуцькою філією Полтавського обласного центру зайнятості про реєстрацію як безробітна з 04.09.2024 року
Однак зазначена довідка не є належним доказом, що підтверджує відсутність у позивача доходу та свідчить про її скрутне матеріальне становище, оскільки містить відомості про реєстрацію як безробітної з 04.09.2024 року, в той час як на підтвердження обставин, на які посилається позивач, вона мала надати довідку про доходи за попередній календарний рік, який передував зверненню з позовом.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини, викладені в ньому не підтверджені належними доказами.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Поділ майна подружжя є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його поділ.
Вирішуючи питання про поділ майна, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Крім того, у ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що звіт про оцінку майна є документом, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Позивачем визначена вартість спірної квартири 227 000 грн., а спірного будинку 127 000 грн. на підтвердження чого надає звіти про незалежну оцінку майна складені ТОВ «Ан Діон Вест», який містить висновок про вартість майна.
Разом з тим, вказані звіти проводилися з метою визначення вартості об'єкта оцінки для оподаткування, а не ринкової вартості майна, та у них не зазначено про виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
Між тим, з огляду на розташування спірної квартири, виходячи з загально доступних цін на нерухомість в м. Кременчуці, вбачається, що мінімальна вартість квартир за адресою: АДРЕСА_1 становить 660 000 грн., вартість будинку у с. Манжелія Полтавської області становить 412 000 грн., що підтверджується інформацією з сайту оголошень купівлі-продажу нерухомого майна мережі інтернет.
Крім того, на підтвердження вартості земельних ділянок площею 0,16 га та 0,25 га в с.Манжелія Полтавської області позивачем надано звіти про незалежну оцінку майна складені ФОП ОСОБА_3 30.09.2024 року, з моменту складення яких сплинуло 6 місяців, а отже вказані звіти не є належним доказом вартості земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
За таких обставин, оскільки вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна та позивачем не надано належних доказів на підтвердження дійсної (ринкової) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості визначитись з підсудністю вказаної справи та вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, виходячи з дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна на момент звернення до суду, яка повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи, ін.) з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, якою має бути дійсна вартість майна, щодо якого заявлено вимоги про його поділ.
За приписами ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175-177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов необхідно залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Дійсну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків тривалістю 5 днів з дня отримання позивачем даної ухвали, попередивши, що у супротивному випадку позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена Предоляк