Справа №403/290/21 провадження № 2/403/2/25
про повернення позовної заяви
17 квітня 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з останнього на її користь аліментів на утримання трьох дітей - дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини.
Ухвалою судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху для усунення її недоліків, а саме: для виконання вимог п.п.3, 4, 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Одночасно позивачу були роз'яснені наслідки не усунення нею у встановлений судом строк зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви шляхом повернення її позивачу.
Суддею встановлено, що копія ухвали суду від 22 травня 2024 року, направлена 23 травня 2024 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місця проживання позивача ОСОБА_6 , вказану нею в позовній заяві: АДРЕСА_1 , була повернута до суду з проставленням на поштовому повідомленні відмітки про відсутність позивача за цією адресою.
Повторно направлена позивачу 20 червня 2024 року копія ухвали суду від 22 травня 2024 року на адресу встановленого судом її зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ), була вручена позивачу особисто 04 липня 2024 року.
Отже, зазначивши у позовній заяві адресу свого місця проживання, позивач, як учасник справи, визначила її як засіб комунікації, що може використовуватись судом, тобто проінформувала суд у встановлений процесуальний спосіб про адресу для листування з нею, чим поклала на себе як ризики щодо її актуальності, так і обов'язок отримувати судові рішення, направлені на вказану адресу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для повернення позивачу ОСОБА_1 поданої нею позовної заяви, суддя керується наступними правовими нормами.
Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно положень ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені в ній вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За змістом ч.6 ст.128 ЦПК України копії відповідних документів, у випадку відсутності у відповідного учасника справи офіційної електронної адреси, можуть надсилатися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом п.4 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року №265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Суддею встановлено, що станом на 17 квітня 2025 року позивачем ОСОБА_1 недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 22 травня 2024 року, не усунуті.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, враховуючи, що направлення копії ухвали від 22 травня 2024 року про залишення позовної заяви без руху було здійснено судом на повідомлену позивачем ОСОБА_1 адресу її місця проживання та отримання зазначеної ухвали нею особисто за адресою її зареєстрованого місця проживання, що свідчить про «презумпцію обізнаності» позивача , як учасника справи, про адресоване їй судове рішення, приходжу до висновку про належність повідомлення позивача про наявні недоліки поданої нею позовної заяви.
Заява про продовження процесуального строку в порядку ч.2 ст.127 ЦПК України від позивача ОСОБА_1 та (або) її представника до суду не надходила.
Про наявність об'єктивних причин (обставин), що унеможливили виконання ухвали суду від 22 травня 2024 року позивач суд також не повідомив.
Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що позивачем по справі ОСОБА_1 у встановлений судом строк не були виконані вимоги ухвали від 22 травня 2024 року щодо усунення недоліків поданої нею позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, приходжу до висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про повернення вказаної позовної заяви, що не обмежує права позивача ОСОБА_1 на повторне звернення до суду за захистом після усунення умов, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260, 353, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 ..
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя С.Ю.Атаманова