Справа №403/602/24 провадження № 2/403/171/25
08 квітня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Муляві В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Трутень Олександр Якович, про звільнення майна з-під арешту,
В листопаді 2024 року представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Нетреба К.О. звернулася до суду з позовом до відповідача Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі по тексту рішення - Долинський ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області) про зняття арешту з нерухомого майна, належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який був накладений 21 червня 2010 року на підставі виконавчого листа Устинівського районного суду №2-92 від 14 квітня 2009 року відділом державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції у межах виконавчого провадження №14063524. Позовна вимога обгрунтована тим, що померлий ОСОБА_3 є батьком позивачів по справі та рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2009 року був позбавлений батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із стягненням на їх утримання аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 березня 2009 року до їх повноліття. Розпорядженням голови Устинівської РДА Кіровоградської області від 05 травня 2009 року №186-р над неповнолітніми дітьми було встановлено піклування та призначено їх піклувальником бабу ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивачі по справі є спадкоємцями за заповітом ОСОБА_5 , яка була стягувачем по аліментах у виконавчому провадженні №14063524. Після смерті батька позивачів залишилась спадщина у вигляді нерухомого майна - 1/2 земельної ділянки для ведення товарного виробництва з кадастровим номером 3525855100:02:001:0387 площею 6,1301, у видачі свідоцтва про право на яку позивачам було відмовлено постановою приватного нотаріуса від 30 вересня 2024 року з огляду на наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформації про накладення арешту на все нерухоме майно спадкодавця на підставі виконавчого листа №2-92 від 14 квітня 2009 року, реєстраційний номер обтяження 9958295. Враховуючи закінчення виконавчого провадження 23 грудня 2011 року та сплату батьком позивачів заборгованості по аліментах, про що сторони виконавчого провадження не повідомляли районний відділ державної виконавчої служби, смерть стягувача та боржника за виконавчим провадженням, спадкоємцями яких є позивачі по справі, подальше застосування арешту на належне ОСОБА_3 майно, на думку позивачів, є недоцільним та порушує їх право на спадщину, позбавляючи можливості оформити свої спадкові права.
В судове засідання по розгляду справи по суті позивачі та їх представник не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст.ст.128, 130 ЦПК України (а.с.154, 157, 160, 161). Згідно з поданим до суду клопотанням від 07 квітня 2025 представник позивачів прохала провести судове засідання по розгляду справи без її участі та участі позивачів, а також задоволити позов в повному обсязі (а.с.164).
В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача Долинського ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.ст.14, 128 ЦПК України (а.с.155, 158). Згідно поданої заяви, представник відповідача прохав суд розглянути справу без його участі, на розсуд суду, відповідно до наявних матеріалів, зазначивши про відсутність заперечень та зауважень щодо розгляду справи (а.с.124).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Трутень О.Я. в судове засідання по розгляду справи по суті не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України (а.с.14, 128). Письмових пояснень третьої особи щодо позову до суду не направив. Заяв та клопотань, пов'язаних із розглядом справи суду не подав.
З огляду на неявку в судове засідання позивачів, їх представника, відповідача та третьої особи, як учасників справи, суд, відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті в даному судовому засіданні без їх участі.
На виконання вимог п.п.2, 3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи, та процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року позовна заява була прийнята до розгляду з відкриттям провадження у справі та визначенням здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.46-47).
Ухвалою суду від 14 січня 2025 року витребувано від приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Трутня О.Я. копію спадкової справи за номером у Спадковому реєстрі: 64611792, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.74-75).
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року на підставі п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України закрито підготовче провадження у цивільній справі з призначенням судового засідання по розгляду справи по суті (а.с.146).
Безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що батьком позивачів по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження та копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 з гр-ном ОСОБА_6 , внаслідок якого її прізвище було змінено на « ОСОБА_7 » (а.с.15, 17, 18).
Родинні відносини позивачів з ОСОБА_3 , як батьком, підтверджуються також інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та про шлюб (а.с.106-107, 107-108, 109-110).
Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2009 року , ухваленого у цивільній справі №2-92/2009, ОСОБА_3 було позбавлено батьківських прав по відношенню до його неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і передано їх під опіку органу опіки та піклування Устинівської РДА. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь особи чи установи, що здійснюватиме догляд за дітьми, аліменти на утримання дітей у розмірі 1/4 частини заробітку(доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 березня 2009 року до повноліття (а.с.19).
Розпорядженням голови Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області №186-р від 05 травня 2009 року над неповнолітнім ОСОБА_1 встановлено піклування та призначено його піклувальником ОСОБА_5 (а.с.20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у віці 50 років в с.Седнівка Устинівського району Кіровоградської області (а.с.21).
За життя ОСОБА_3 06 березня 2017 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 6,1301 га, кадастровий номер: 3525855100:02:001:0387, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Устинівської селищної ради Кіровоградської області (а.с.63).
Державна реєстрація права спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/2 частку зазначеної вище земельної ділянки було проведена 06 березня 2017 року, номер запису про право власності: 19324391 (а.с.113).
Згідно з наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформацією, 21 червня 2010 року на підставі виконавчого листа №2-92, виданого 14 квітня 2009 року Устинівським районним судом, було зареєстроване обтяження: тип - арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження - невизначене майно, все майно, власника ОСОБА_3 .. Обтяжувачем зазначено відділ державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції (а.с.28).
Відомості про ОСОБА_3 , як боржника, в Єдиному реєстрі боржників станом на 25 жовтня 2024 року відсутня (а.с.29).
Постановами приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Трутня О.Я. від 30 вересня 2024 року за вих.№271-02-14 та №272-02-14 позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 6,1301 га, кадастровий номер: 3525855100:02:001:0387 у зв?язку з накладенням арешту на спадкове майно, внаслідок чого видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту (а.с.121-123).
Зі змісту витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі судом встановлено, що спадкова справа після смерті гр-на ОСОБА_3 , як спадкодавця, була заведена 15 серпня 2019 року приватним нотаріусом Трутнем О.Я., номер у Спадковому реєстрі: 64611792, номер у нотаріуса: 134-2019 (а.с.94-123).
Інформація про заповіти, спадкові договори стосовно спадкодавця ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.100).
Відомостей про інших спадкоємців померлого ОСОБА_3 , які б належали до першої черги спадкоємців за законом, та які протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку звернулись із заявами про прийняття спадщини після його смерті та (або) відмову від її прийняття матеріали спадкової справи не містять.
Листом Долинського ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області №39619 від 02 жовтня 2024 року позивача ОСОБА_1 повідомлено про те, що виконавче провадження №14063524 з примусового виконання виконавчого листа №2-92 від 14 квітня 2009 року, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів, закінчено 23 грудня 2011 року та відповідно до п.2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями знищено через закінчення строк зберігання (а.с.27).
ІНФОРМАЦІЯ_4 гр-нка ОСОБА_5 померла у віці 86 років (а.с.30).
Спадкоємцями за заповітом майна померлої ОСОБА_5 є її онук ОСОБА_1 та онука ОСОБА_2 , що підтверджується виданими їм свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 26 вересня 2024 року (а.с.31, 32).
Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним представником позивачів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право, за захистом якого позивачі звернулися до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За змістом ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1219 ЦК України). Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов?язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного орган місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України), а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
За відсутності підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, передбачених ч.4 ст.59 Закону, арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч.5 ст.15 Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Отже, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на дату досягнення позивачем ОСОБА_1 повноліття) виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення.
У постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №522/8685/13 зазначено, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження.
У постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20 та від 22 грудня 2021 року у справі №645/6694/15 зазначено, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що: виконавче провадження №14063524 з примусового виконання виконавчого листа №2-92 від 14 квітня 2009 року, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання двох його дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було завершене у зв'язку із закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення (по досягненню дитиною повноліття) та знищено через закінчення строку зберігання, що унеможливлює вирішення державним виконавцем питання про зняття арешту з майна, належного за життя спадкодавцеві ОСОБА_3 в порядку ч.4 ст.59 Закону; позивачі по справі, які не є боржниками у виконавчому провадженні в порядку правонаступництва з огляду на його закінчення, є одночасно спадкоємцями стягувача ОСОБА_5 та боржника ОСОБА_3 , які померли вже після завершення виконавчого провадження; доказів наявності майнових претензій стягувача ОСОБА_5 до боржника ОСОБА_3 з приводу сплати ним заборгованості по аліментах, за наявності заперечень позивачів, як осіб, на утримання яких вони стягувались, щодо наявності такої заборгованості, під час судового розгляду справи не здобуто; відомості про спадкодавця ОСОБА_3 в Єдиному реєстрі божників відсутні; тривалість накладеного арешту (більше 23 років) у межах виконавчого провадження, яке не здійснюється з 23 грудня 2011 року, не відповідає засадам розумності строків виконавчого провадження та обмежує право позивачів на реалізацію ними правомочностей власника щодо спадкового майна, яке належить їм з часу відкриття спадщини, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на викладене, за фактичних обставин справи, встановлених на підставі досліджених судом письмових доказів, іншим шляхом відновити порушені права позивачів, як спадкоємців, неможливо, внаслідок чого наявні підстави для задоволення позову та зняття арешту з майна, належного за життя ОСОБА_3 ..
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Представником позивача у прохальній частині позовної заяви зазначено про відсутність наміру позивачів стягувати з відповідача судові витрати (а.с.8). З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів судового збору, що становить по 1211 грн. 20 коп..
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Трутень Олександр Якович, про звільнення майна з-під арешту задоволити повністю.
Зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Седнівка Устинівського району Кіровоградської області, який був накладений 21 червня 2010 року в межах виконавчого провадження №14063524 відділом державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції на підставі виконавчого листа №2-92, виданого 14 квітня 2009 року Устинівським районним судом Кіровоградської області, реєстраційний номер обтяження: 9958295.
Повне ім'я та найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання, вказана в позовній заяві: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання, вказана в позовній заяві: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Долинський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: вул.Тесленка, буд.№59 м.Долинська Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28500, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34753676.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Трутень Олександр Якович, адреса місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 с-ще Устинівка Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28600.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повне рішення суду складено 17 квітня 2025 року.
Суддя С.Ю.Атаманова