справа № 399/634/24
провадження № 2-а/399/16/2024
Рішення
Іменем України
16 квітня 2025 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, Сектора поліцейської діяльності № 1 (смт Онуфріївка) відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант Пришиба Олександр Юрійович про визнання неправомірною та скасування постанови,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив постанову серії ЕНА №2913581 про притягнення ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовані позовні вимоги тим, що 26.08.2024 він їхав до м. Кременчук, приблизно о 08:30 год. він зупинився у смт Павлиш за автобусною зупинкою, з'їхавши з асфальтної дороги на землю і припаркувався максимально прийнявши вправо. Через декілька хвилин під'їхав наряд поліції, які заявили, що він порушує правила дорожнього руху, а саме, що стоїть ближче 30 м від зупинки. Він пояснив, що він нічого не порушує, що з'їхав з асфальтної дороги і не заважає та не може заважати ні автобусам, ні маршрутним таксі, бо не стоїть на проїжджій частині, а стоїть на землі і не створює нікому проблем і, тим паче, аварійної ситуації. Однак, він не був почутий і йому видали якийсь шматок паперової стрічки заявивши, що він повинен сплатити штраф. Не було ніякого протоколу, він не міг ніде написати свої пояснення і незгоду. Зазначив, що йому 66 р., він практично усе доросле життя за кермом, добре знає ПДР, акуратний водій і не має жодного правопорушення дорожнього руху. Є особою з інвалідністю ІІ групи Збройних сил і не така у нього висока пенсія, щоб він не думаючи роздавав подібні надумані штрафи. Просив з розумінням віднестися до даної ситуації, захистити його права, як громадянина, пенсіонера та інваліда. Додав, що він стояв не на проїжджій частині, а стояв на землі максимально прийнявши вправо і нікому не міг заважати і не заважав від слова зовсім, що підтверджує доданими фото. Претензії поліції незаконні, необґрунтовані і не відповідають дійсності, у зв'язку з чим постанова винесена неправомірно та підлягає скасуванню. Посилався на норми КАС та КУпАП.
Ухвалою від 23.09.2024 позов залишено без руху.
Ухвалою від 16.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Ухвалою від 06.11.2024 залучено до участі в справі, як другого відповідача ГУНП у Кіровоградській області.
21.11.2024 від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним - чином.
Позивач у позовній заяві та його представник у клопотанні від 24.10.2024 просили розгляд справи здійснювати у відсутність позивача та його представника.
Ознайомившись із заявами по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Із копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2913581 (а.с.6, 27-28) судом встановлено, що остання винесена відносно позивача про те, що 26.08.2024 водій здійснив зупинку ТЗ ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних тз, чим порушив п. 15.9.е ПДР України - порушення зупинки ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних тз, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340 грн.
Із роздрукованих фото (а.с.7-8, 29-33) судом встановлено, що транспортний засіб НОМЕР_1 припаркований у безпосередній близькості за посадковим майданчиком (зупинкою маршрутних тз).
Відповідно до п.15.9.е ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за, зокрема, порушення правил зупинки.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу (ч.5 ст. 258 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. З огляду на положення наведеної норми, з урахуванням приписів статті 258 КУпАП, слідує, що в даному випадку при вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного з безпекою руху, чітко визначена правова можливість для інспектора патрульної поліції винесення постанови на місці вчинення цього порушення.
За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справ і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має змогу спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі 537/6068/16-а від 20.08.2020 року.
Позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною та необґрунтованою, вказана постанова винесена без будь-яких доказів його вини.
Проте, такі твердження позивача спростовуються доданими до матеріалів справи фото, з яких чітко видно, як транспортний засіб позивача НОМЕР_1 припаркований у безпосередній близькості за посадковим майданчиком (зупинкою маршрутних тз).
За таких обставин, доводи позивача суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються фото з місця події, наданими самим позивачем. Окрім того, з фотознімків можливо візуально встановити, що транспортний засіб позивача розташований значно ближче 30 метрів від посадкового майданчика.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи позивача, суд дійшов висновку, що вони не спростовують правомірність оскаржуваної постанови та не є безумовними підставами для її скасування.
Зважаючи на вказане, позивачем не наведені достатні обґрунтування того, що він не порушував Правил дорожнього руху і притягнення його до адміністративної відповідальності є неправомірним, а наведені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою у відповідності до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідачі не заявляли про понесені судові витрати.
Керуючись ст. 6-10, 121, 122, 241-246, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко