Справа №: 398/6435/24
провадження №: 2/398/818/25
Іменем України
"17" квітня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участю секретаря судового засідання Буличової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних,
29.11.2024 року позивач ОКВП «Дніпро-Кіровоград» уклало договір приєднання, відповідно до індивідуального публічного договору розміщеного на веб-сайті ОКВП «»Дніпро-Кіровоград» https://dnipro-kirovograd.com.ua/ за формою визначеною Постановою КМУ №690 від 05.07.2019 (зі змінами від 02.02.2022) за особовим рахунком № НОМЕР_1 з боржником ОСОБА_1 про надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаним договором, підприємство взяло обов'язок надавати послугу з водопостачання та водовідведення та нараховувати розмір плати за отримані послуги, а боржник за п.29 Договору зобов'язався вносити однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року №690 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розмірів, затверджених уповноваженим органом тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановленого вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетів Міністрів України. Жодних заяв про відмову від користування послугами з водопостачання та водовідведення на адресу підприємства від боржника не надходило. Боржник не в повному обсязі та не своєчасно сплачував за послуги водопостачання та водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості за період 01.11.2020 року до 01.11.2024 року становить 10 117,34 грн. На суму боргу позивачем також нараховано 3% річних в сумі 214,53 грн та інфляційні нарахування в сумі 724,26 грн, нарахування яких розділено на два періоди з урахуванням Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року, якою заборонено нарахування розміру штрафу/пені інфляційних нарахувань, та Постанови КМУ №1405 від 29.12.2023 року, якою таке право відновлено, а саме за період з 01.12.2021 року до 01.02.2022 року та за період з 01.01.2024 року до 01.11.2024 року. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 056,13 грн. Своїми діями боржник завдає шкоди інтересам ОКВП «Дніпро-Кіровоград», що призводить до неможливості виконання господарської діяльності, своєчасно розраховуватись за електроенергію та інші обов'язкові платежі, сплачувати податки.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь зазначену суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних та сплачений судовий збір.
Ухвалою від 24.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.
14.04.2025 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначила, що у позовній заяві було допущено описку у написанні прізвища відповідача, а саме ОСОБА_2 замість правильного ОСОБА_3 . Крім того, пояснила, що заборгованість утворилася з 01.11.2020 року за показниками розподільного приладу обліку СК-15 №2046489, що встановлений в квартирі відповідача за фактичне водоспоживання. Різниця не балансу за комерційним приладом обліку не нараховувалась оскільки були наявні інші 5 квартир (відображено в графі 14 за довідкою про нарахування плати та розміру платежів), що необладнані розподільними приладами обліку,тобто квартирними водолічильниками, тому небаланс припадав на інші квартири житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_2 , а відповідачу нарахування проводилося до показань розподільного приладу обліку. В період з січня 2021 року до грудня 2024 року відповідачем не передавалися показники (квартирного лічильника) - розподільного приладу обліку, тому нарахування проводилося за середньодобовим водоспоживанням за показниками розподільного приладу обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов'язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі, згідно ч.4 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 31 Правил затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року №690. Передані показники відповідачем власного розподільного приладу обліку були у січні 203 року 673 м3, відповідно до чого було здійснено перерахунок до фактичних показань розподільного приладу обліку води у квартирі відповідача АДРЕСА_1 , що відображено в графі 21 довідки про нарахування, що міститься в матеріалах справи, згідно ч. 4 останнього абз. ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Крім того, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 оформлено на ОСОБА_4 за договором дарування квартири від 17.12.2011 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї , що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст.1 ч. 1 підпункту 6) Закону України Закону України «Про житлово комунальні послуги» № 2189-VIII визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Договір на послуги з водопостачання було укладено з відповідачем ОСОБА_1 29.09.2020 року, тому вважає підтвердженим користування послугами позивача за вказаною адресою саме відповідачем.
Крім того, вважає, що заборгованість має бути стягнута в повному обсязі без застосування строків позовної давності, оскільки Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки, визначені статтями 257, 258. 362, 559, 681, 728. 786, 1293 цього Кодексу, були продовжені на строк дії такого карантину, а відповідно до згідно з Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» строки позовної давності у зв'язку з введеним воєнним станом взагалі зупинено.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином.
Відповідач у судові засідання, призначені на 17.02.2025 та 17.04.2025, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Так, виклик відповідача в судові засідання було здійснено шляхом направлення на адресу місця його проживання, зареєстровану в установленому порядку, судових повісток засобами поштового зв'язку, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач причини неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не подав, відзив на позов він нього на адресу суду не надходив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У відповідності з нормами ст.280 ЦПК України, справу розглянуто без участі відповідача при заочному розгляді справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, суд приходить до наступних висновків
Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та статуту ОКВП «Дніпро - Кіровоград» - є підприємством з надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно копії договору дарування квартири, посвідченого державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 Глазковим Ю.В. 17.12.2011 року, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
24.09.2020 року між ОКВП «Дніпро - Кіровоград» та ОСОБА_1 було укладено договір №130932 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) в багатоквартирному будинку, згідно якого адресою об'єкта водоспоживання є: АДРЕСА_1 .
Згідно копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб від 26.11.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином власника квартири.
Відповідно до довідки управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 11.12.2024 року №6695/44/16, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованим за адресою:АДРЕСА_1 .
Зі свого боку позивач договірні зобов'язання виконує в повному обсязі, надає відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у відповідності до умов договору та чинного законодавства України. Боржник свої зобов'язання щодо своєчасності плати за отримані послуги належним чином не виконує, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка згідно довідки про нарахування плати та розміри платежів за період з 01.11.2020 року до 01.11.2024 року становить 10 117,34 грн.
Крім того, позивачем на суму боргу за періоди з 01.12.2021 року до 01.02.2022 року та з 01.01.2024 року до 01.11.2024 року також нараховано 3% річних в сумі 214,53 грн та інфляційні нарахування в сумі 724,26 грн.
Доказів про відмову від користування послугами позивача відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання тобто боржник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобов'язання.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 року у справі №6-68цс12 та від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підставі укладеного між сторонами договору до квартири, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає відповідач, надавались послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасності плати за отримані послуги належним чином не виконує, з огляду на що у нього утворилася заборгованість, яка, згідно розрахунку позивача за період з 01.11.2020 року до 01.11.2024 року становить 10 117,34грн.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, а тому боржник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобов'язання. Тобто загальна сума заборгованості складає 11 056,13 грн і включає в себе заборгованість за основним зобов'язанням в розмірі 10 117,34 грн, індекс інфляції в сумі 724,26 грн та 3% річних в сумі 214,53 грн.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості отриманих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 11 056,13 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем контррозрахунку суду не надано, наданий позивачем розрахунок суми основного боргу, інфляційних нарахувань та 3 % річних не спростовано.
Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки, жодна із сторін не звернулась до суду з відповідною заявою - позовна давність судом при вирішення зазначеного спору не застосовується.
Відповідно ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 3028 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 247, 258-259, 206, 263, 265, 280-282ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальному розмірі 11 056 (одинадцять тисяч п'ятдесят шість) гривен 13 копійок, з яких: заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2020 до 01.11.2024 в сумі 10 117,34 грн, 3% річних в сумі 214,53 грн та інфляційні нарахування в сумі 724,26 грн, нараховані за періоди з 01.12.2021 року до 01.02.2022 року та з 01.01.2024 року до 01.11.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.04.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград», адреса місцезнаходження: 25009, Кіровоградська обл. м. Кропивницький, вул. Соборна, 19а; код ЄДРПОУ 03346822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М. ПОДОЛЯК