Рішення від 17.04.2025 по справі 357/1027/25

Єдиний унікальний номер: 357/1027/25

Провадження № 2/378/149/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2025 р.року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Білоцерківського міськрайонного суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «ФК «ЕЙС»» з посиланням на те, що 05.11.2023 між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем, ОСОБА_1 , укладено договір кредитної лінії № 00-10135735 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомилась з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього, добровільно без примусу чи тиску відповідач заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Таким чином, ТОВ «Качай гроші» перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою верифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 52356, відправлено 05.11.2023, 15:42:20 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено нею 05.11.2023 15:43:33, зокрема, дана інформація підтверджується Розділом 8 кредитного договору та довідкою про ідентифікацію боржника. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії у розмірі 5800 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обв'язки, передбачені договором. Відповідно до п. 1.3 строк дії кредитної лінії: 120 днів. Позичальник зобов'язана повернути кредит кредитодавцю 2 вересня 2023 року або достроково. Згідно з п. 2.2.1 договору за надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 290 гривень. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно договору. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 5800 гривень, з вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту. Відразу після вчинених дій відповідача, 05.11.2023 ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-10135735 від 05.11.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № 5366-39хх-хххх-3936, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «Качай гроші». ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за договором виконало, проте відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 22330 гривень, яка складається з: 6090 гривень - заборгованість за кредитом; 16240 гривень - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

22.01.2024 ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» уклали договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором в розмірі

16.08.2024 ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10135735 від 05.11.2023 в розмірі 22330 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-10135735 від 05.11.2023 в розмірі 22330 гривень та судові витрати: судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн..

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.01.2025 матеріали вказаної позовної заяви направлено за підсудністю для розгляду до Ставищенського районного суду Київської області (а.с. 157-159).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 вказану справу розподілено судді Скороход Т.Н. (а.с. 167-169).

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 170-171).

Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ «ФК «ЕЙС»» про розгляд справи повідомлене належним чином (а.с. 175-178), в позовній заяві подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 2-16).

Відповідач в судове засідання не прибула повторно, про час і місце розгляду справи відповідно повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталася. Судові повістки, направлені судом по місцю реєстрації останньої, повернулися до суду з довідками, в яких причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 179, 191).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 5 листопада 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 00-10135735 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а. с. 100-107), який був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Відповідно до п.п. 1.1 кредитного договору ТОВ «Качай гроші» надало ОСОБА_1 кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.

Сума кредитного ліміту складає 5800 грн.; тип кредиту - кредитна лінія (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3. договору встановлено, строк дії кредитної лінії: 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 4 березня 2024 року або достроково. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 5 грудня 2023 протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами (п. 1.3.1 договору).

Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.4. договору).

Знижена процентна ставка становить 1,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п. 1.3.1 даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 30 днів користування кредитом, тобто з 1 по 30 день включно (п. 1.4.1 договору).

Стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 30 дня користування кредитом, починаючи з 31 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

За надання кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00 % від суми кредиту, що складає 290 грн. (п. 1.5 договору). Позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту (п. 1.5.1. договору).

Пунктами 1.7 та 1.8 договору встановлено, що реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить: 5139,92%, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 21315 грн..

Відповідно до п. 2.8 договору датою надання/видачі кредиту є дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 5800 грн. на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яка зазначається у форматі хххххх****хххх, емітовану банком України.

Всі додатки до цього договору є невід'ємною частиною договору (п. 7.6 договору).

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку позичальника та аналог власноручного підпису кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку кредитодавця, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 7.12 договору).

Позивачем до позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту (а.с. 140-142), який підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "Качай гроші" (а.с. 110-139).

На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» надало інформаційну довідку ТОВ "Платежі онлайн" від 09.09.2024 з реєстром транзакцій (а.с. 145-146, 148-150), відповідно до яких через платіжний сервіс "Platon" 05.11.2023, о 15:43:35 було проведено успішну транзакцію на суму 5800 грн., які були переведені на картку відповідача НОМЕР_2 , яку остання зазначила в договорі.

Відповідно до інформації АТ "Таскомбанк" від 03.03.2025 та від 01.04.2025 (а.с. 181, 192), наданої на виконання ухвали судді Ставищенського районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року, грошові кошти в сумі 5800 грн. 05.11.2023 о 15:43:37 були зараховані на рахунок ОСОБА_1 за допомогою банківської платіжної картки НОМЕР_3 хх хххх 3936, повний номер якої НОМЕР_4 , яка належить відповідачу.

Доказів того, що банківська картка з відповідним номером відповідачу не належить, матеріали справи не містять.

Згідно з детальним розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ «Качай гроші», станом на 22.01.2024 (продаж кредиту) складає 17545 грн., з яких: 5800 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 11455 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 290 грн. - заборгованість за нарахованими комісіями (а. с. 27-28).

Відповідно до вказаного розрахунку відповідач ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості.

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним Договором та його припинення відповідач суду не надала та не спростувала доказів, наданих позивачем.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний договір кредитної лінії № 00-10135735 від 05.11.2023 (а. с. 100-107) підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як зазначено вище, позивач на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, а саме, видачі коштів за кредитним договором, надав інформаційну довідку ТОВ "Платежі онлайн" від 09.09.2024 з реєстром транзакцій (а.с. 145-146, 148-150), відповідно до яких через платіжний сервіс "Platon" 05.11.2023, о 15:43:35 було проведено успішну транзакцію на суму 5800 грн., які були переведені на картку відповідача НОМЕР_2 , яку остання зазначила в договорі та яка згідно інформації АТ "Таскомбанк" належить останній.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У частині першій статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №6-979цсі5.

22 січня 2024 року між первісним кредитором ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір факторингу № 22-01/2024 (а.с.30-38), відповідно до п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, клієнт ТОВ «Качай гроші» зобов'язується відступити факторові ТОВ «Макс Кредит» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно розділом 1 вказаного договору під правом вимоги розуміються всі права вимоги клієнта до боржника за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників на дату відступлення прав вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні клієнту якості кредитора, щодо виплати суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав та/або настане в майбутньому згідно умов укладених між клієнтом та боржником договорів.

Фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги та набуття фактором прав вимоги на борг (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору з дати відступлення прав вимоги, клієнт перестає бути стороною за укладеними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників та набуває всіх прав за ним.

Згідно акту приймання-передачі від 22.01.2024 до договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 (а.с. 46), ТОВ "Качай Гроші" передав, а новий кредитор ТОВ "Макс Кредит" прийняв та реєстру боржників від 22.01.2024 складений за формою згідно із додатком №1 до договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 (а.с. 49-51), у вказаному реєстрі ОСОБА_1 під порядковим номером 13647 значиться як боржник за Договором № 00-10135735, сума заборгованості за яким - 17545 грн., з яких: 6090 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11455 грн. - сума заборгованості по відсотках.

Таким чином, відповідно до умов договору факторингу № 22-01/2024 до ТОВ "Макс Кредит" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 00-10135735 від 5 листопада 2023 року, що вбачається з реєстру боржників від 22 січня 2024 року (а.с. 49-52).

Згідно з детальним розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ «Макс Кредит», станом на 16.08.2024 (продаж кредиту) складає 22330 грн., з яких: 5800 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 16240 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 290 грн. - заборгованість за нарахованими комісіями (а. с. 29).

16 серпня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до п. 2.1. якого клієнт ТОВ «Макс Кредит» зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за укладеними кредитними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається у дату відступлення прав вимоги (п. 2.5. договору).

Пунктом 3.3. договору сторонами погоджено, що сума прав вимоги, які відступаються клієнтом фактору за цим договором, визначається станом на дату відступлення прав вимоги, фіксується у реєстрі боржників, складеному за формою, погодженою в додатку № 1 до цього договору.

16.08.2024 між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС (а. с. 71), згідно якого на виконання вимог п. 4.2. Договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників, після чого від клієнта до фактора переходить право вимоги заборгованості від божників в кількості 9192.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 (а. с. 72-74), у вказаному реєстрі ОСОБА_1 під порядковим номером 4842 значиться як боржник за договором 00-10135735 сума заборгованості за яким - 22330 грн., з яких: 6090 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16240 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до виписки з особового рахунка за вказаним кредитним договором, наданим ТОВ "ФК "Ейс"", станом на 25.12.2024 складає 22330 грн., з яких: 5800 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 16240 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 290 грн. - заборгованість за нарахованими комісіями (а. с. 26).

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Як встановлено судом з детальних розрахунків заборгованості (а.с. 27-28, 29) ТОВ "Качай гроші" та ТОВ "Макс Кредит" проценти за вказаним кредитним договором нараховувалися в межах строку кредитування. ТОВ "ФК "Ейс"" жодних нарахувань не здійснювало.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов'язань не виконала належним чином умови кредитного договору та не повернула у визначені строки отримані в кредит кошти, отже з неї слід стягнути 5800 грн. - тіла кредиту, 16240 грн. - відсотків за користування кредитом та 290 грн. - комісій.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 1).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн..

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору № 2211/Е від 22 листопада 2024 року про надання правничої допомоги Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с. 75-77); протоколу погодження вартості послуг до договору по надання правничої допомоги № 2211/Е від 22 листопада 2024 року (а.с 78); додаткової угоди № 11 до договору по надання правничої допомоги № 2211/Е від 22 листопада 2024 року (а.с. 79-81); акту прийому передачі наданих послуг від 22.11.2024, відповідно до якого за надані правові та юридичні послуги сторони погодили гонорар у розмірі 7000 грн., а саме: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2211/Е від 22 листопада 2024 року - 5000 грн., вивчення матеріалів справ про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 2211/Е від 22 листопада 2024 року - 1000 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором - 500 грн. (а.с. 82).

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.06.2021 року (справа №159/5837/19, провадження №61-10459св20) вказав, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, відсутність заперечень відповідача, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 7000 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС»» в розмірі 2422,40 грн..

Керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10135735 від 5 листопада 2023 року у розмірі 22330 (двадцять дві тисячі триста тридцять) гривень, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» (02090, м. Київ, Харківське шосе. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Повне рішення складено 17.04.2025.

Суддя Т. Н. Скороход

Попередній документ
126689584
Наступний документ
126689586
Інформація про рішення:
№ рішення: 126689585
№ справи: 357/1027/25
Дата рішення: 17.04.2025
Дата публікації: 21.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ставищенський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.04.2025)
Дата надходження: 19.02.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
13.03.2025 10:00 Ставищенський районний суд Київської області
17.04.2025 09:40 Ставищенський районний суд Київської області