Головуючий суддя в суді І інстанції
Павленко Р.М.
Єдиний унікальний № 374/264/24
17 квітня 2025 року Ржищівський міський суд Київської області у складі :
головуючого судді - Павленка Р.М.,
за участі:
секретаря - Маламан Я.О.;
позивача - ОСОБА_1 (не з'явилася);
відповідача - ОСОБА_2 (не з'явився);
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Ржищів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06.08.2024 до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Позивач посилалась на те, що 26.04.2016 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ржищівського міського управління юстиції у Київській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 12.
Від шлюбу у подружжя дітей немає.
Однак через різні погляди на життя, втрату почуття любові та поваги один до одного, позивач з відповідачем втратили взаєморозуміння. Сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільне господарство.
Позивач просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Відповідач проти розлучення.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 07.11.2024 відкрито спрощене провадження по справі з повідомленням сторін.
28.11.2024 поштовим відділенням м. Ржищів повернено конверт від 18.11.2024, адресований ОСОБА_2 , з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
05.12.2024 поштовим відділенням м. Ржищів повернено конверт від 24.01.2025, адресований ОСОБА_2 , з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
07.01.2025 Заява від відповідача про примирення.
Ухвалою від 07.01.2025 зупинено провадження у справі. Клопотання відповідача про надання строку для примирення задоволено. Надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю 3 місяці до 07.04.2025.
02.04.2025 надійшла заява від позивача про те, що вона підтримує позовну заяву та просить проводити судові засідання без її участі.
Ухвалою від 07.04.2025 поновлено провадження у справі.
Про проведення судових засідань у справі сторони повідомлялися смс-повідомленнями та викликом на сайті суду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини, встановлені судом.
26.04.2016 зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , який зареєстровано у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ржищівського міського управління юстиції у Київській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 12.
Від шлюбу у подружжя дітей немає.
Сторони неодноразово спробували провести досудове примирення однак безрезультатно.
Відповідач подав Заяву про надання строку для примирення.
Ухвалою суду надано строк на примирення.
Однак примирення не відбулося.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За п. 9 ч. 3 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
За ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ст. 185 ЦПК України Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви:
1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження
розглядаються малозначні справи.
За п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.1,2 ст.89 ЦПК України,
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Частиною 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до статей 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст. 112 СК України шлюб між сторонами може бути розірвано, коли буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Згідно з ч. 2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Як зазначив Пленум ВСУ у п. 10 постанови від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слухання та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Згідно з ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя.
За ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Оцінка суду аргументів сторін, доказів.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи, викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам спільної дитини, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 10, 105, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 2, 4, 12, 19, 81, 82, 175, 177, 185, 206, 223, 247, 254, 263-265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, с. 48, 51, Конституції України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 26.04.2016 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ржищівського міського управління юстиції у Київській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 12.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Р.М. Павленко