Рішення від 17.04.2025 по справі 373/223/25

Справа № 373/223/25

Номер провадження 2/373/360/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хасанової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Шинкаренко А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Киричук Г.М. звернулася до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами № 20114858138 від 12.12.2019 в сумі 78375,24 гривень та № 1001936531401 від 30.07.2021 в сумі 47798,61 грн, всього - 126173,85 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 12.12.2019 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20114858138, відповідно до якого останній надано кредит в розмірі 3000,00 грн строком 12 місяців з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 47,88 % річних.

Також 30.07.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001936531401, відповідно до якого останній надано кредит в розмірі 37000,00 грн строком 24 місяці з реальною процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних, комісією за обслуговування кредиту в розмірі 2,99%.

Відповідач, уклавши з позивачем зазначені договори, взяла на себе обов'язок повернути банку кредити та відсотки за ними у строки та в розмірах, встановлених умовами договорів. Проте, всупереч вимог договорів позичальник не виконала взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснювала щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договорів, погашення кредиту та відсотків за кредитами. Станом на 31.10.2024 заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором № 20114858138 від 12.12.2019 складає 78375,24 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 50109,45 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 28265,79 грн; за кредитним договором № 1001936531401 від 30.07.2021 заборгованість складає 47798,61 грн, що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 32375,38 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 8,97 грн, заборгованість за комісією 15414,26 грн.

Ухвалою суду від 18 лютого 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін в судове засідання на 31.03.2025; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Поштове відправлення, направлене судом на ім'я відповідача із копією ухвали від 18.02.2025 про відкриття провадження та позовною заявою з пакетом документів, повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в зв'язку з чим судове засідання відкладено на 17.04.2025 о 16:30.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Сторони в судове засідання 17.04.2025 не з'явилися. Про розгляд справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення копій процесуальних документів та повідомлень про виклик до суду відповідачу - на поштову адресу, представнику позивача - в його електронний кабінет.

Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася, будь-яких клопотань на адресу суду від неї не надходило.

В позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи без представника позивача.

Згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.12.2019 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 20114858138 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно з вказаною заявою сума кредиту становить 3000,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія.

Підписанням заяви та паспорту кредиту відповідач підтвердила, що нею отримано 3000,00 грн, а також, що з правилами користування кредитом вона ознайомлена та зобов'язується їх дотримуватись.

Відповідно до заяви та Паспорту споживчого кредиту відповідачу надано кредит в розмірі 3000,00 грн строком 12 місяців з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 47,88 % річних, реальною річною процентною ставкою - 47,88 % річних.

Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, надавши кредит в обумовленому розмірі, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на картковому рахунку.

Відповідач своєчасно банку кредитні кошти не повертала, в зв'язку з чим станом на 31.10.2024 банком нараховано заборгованість в сумі 78375,24 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 50109,45 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 28265,79 грн.

На підтвердження виконання умов договору банком до матеріалів справи додано паспорт споживчого кредиту, Графік платежів та розрахунок вартості споживчого кредиту; виписки по рахунку на ім'я ОСОБА_1 за період з 12.12.2019 по 31.10.2024; довідку про збільшення кредитного ліміту за договором № 20114858138 від 12.12.2019 боржника ОСОБА_1 , згідно з якою кредитний ліміт станом на 12.12.2019 становив 3000 грн та, поступово збільшуючись, станом на 16.06.2021 склав 50109,45 грн.

Також, 30.07.2021 року між АТ «ПУМБ» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1001936531401 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на суму 37000,00 грн строком 24 місяці з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних, та комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99% щомісяця.

Відповідно до заяви та Паспорту споживчого кредиту відповідачу надано кредит з лімітом 37000 грн строком на 24 місяці з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних, комісією за обслуговування кредитом - 2,99 %.

Підписанням заяви та паспорту кредиту відповідач підтвердила, що нею отримано 37000,00 грн, а також, що з правилами користування кредитом вона ознайомлена та зобов'язується їх дотримуватись.

Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, надавши кредит в обумовленому розмірі, що підтверджується копією платіжної інструкції № TR.51094710.140289.8810 від 30.07.2021.

До матеріалів справи представник долучив Паспорт споживчого кредиту з Графіком платежів; розрахунок вартості споживчого кредиту; виписки по рахунку на ім'я ОСОБА_1 за період з 30.07.2021 по 31.10.2024.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач своєчасно банку кредитні кошти не повертала, в зв'язку з чим станом на 31.10.2024 включно, банком нараховано заборгованість в сумі 47798,61 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту в розмірі 32375,38 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 8,97 грн; заборгованість по комісії в розмірі 15414,26 грн.

04.11.2024 року за вих. № КНО-44.2.2/683 банком на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про погашення кредиту у повному обсязі за кредитними договорами № 20114858138 від 12.12.2019 в сумі 78375,24 грн; № 1001936531401 від 30.07.2021 в сумі 47798,61 грн, а разом - 126173,85 грн, що є сумою заборгованості станом на 31.10.2021.

Судом також досліджено Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 12.06.2019 та від 15.03.2021.

Відповідно до ст.ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.2.5 Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.

Згідно п.5.1.7. Розділу І публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Відповідно до частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № 20114858138 від 12.12.2019 відповідачу надано кредит в сумі 3000 грн, шляхом підписання нею заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Згідно вказаної заяви сума кредиту становить 3000,00 грн, тип кредиту - кредитна лінія.

Підписанням заяви та паспорту кредиту відповідач підтвердила, що нею отримано 3000,00 грн, а також, що з правилами користування кредитом ознайомлена та зобов'язується їх дотримуватись.

Відповідно до заяви та Паспорту споживчого кредиту відповідачу надано кредит в розмірі 3000,00 грн строком на 12 місяців з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 47,88 % річних, реальною річною процентною ставкою - 47,88 % річних.

Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, надавши кредит в обумовленому розмірі, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на картковому рахунку.

Відповідач своєчасно банку кредитні кошти не повертала, в зв'язку з чим станом на 31.10.2024 банком нараховано заборгованість в сумі 78375,24 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 50109,45 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 28265,79 грн.

Підписана відповідачем заява та паспорт споживчого кредиту від 12.12.2019 містять розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту. Крім того, договір містить умову, за якою зі спливом строку дії кредитного ліміту дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін.

Своїм правом на заперечення продовження дії строку кредитного ліміту, як свідчать матеріали справи, відповідач не скористалася, а тому, укладений між сторонами правочин є чинним і обов'язковим для виконання.

Банк надав відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повернути. Проте, відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 31.10.2024 становить 78375,24 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 50109,45 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 28265,79 грн.

Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості за кредитними договорами суду не надала.

Відтак, розмір заборгованості за кредитним договором № 20114858138 від 12.12.2019, заявлений до стягнення позивачем, а саме 78375,24 грн є обґрунтованим.

Крім того, відповідно до кредитного договору № 1001936531401 від 30.07.2021 відповідачу надано кредит в розмірі 37000 грн з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних та комісією за обслуговування кредиту в розмірі 2,99% щомісяця.

Факт отримання від позивача кредитних коштів відповідачкою не заперечувався та не спростовувався, крім того, підтверджується копією платіжної інструкції № TR.51094710.140289.8810 від 30.07.2021.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1001936531401 від 30.07.2021 вбачається, що відповідач в рахунок сплати тіла кредиту внесла 4624 грн 62 коп., відтак заборгованість за кредитом, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 , становить 32375 грн 38 коп.

З розрахунку заборгованості також вбачається, що станом на 31.10.2024 банком нараховано заборгованість за відсотками в розмірі 8,97 грн за період з 30.07.2021 по 01.10.2024 та заборгованості за комісією в розмірі 15414,26 грн за період з 30.08.2021 по 28.12.2022.

За умовами укладеного між сторонами договору, строк дії договору становить 24 місяці, кінцева дата платіжного періоду - 30.07.2023.

Позивач просив стягнути відсотки за користування кредитними коштами як за період дії строку кредитного договору, так і поза межами строку дії кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як неодноразово зазначав у своїх постановах Верховний Суд (постанови: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору АТ «ПУМБ» надало відповідачу суму кредиту, а остання зобов'язувалася повернути кредит у обумовленому договором обсязі до 30.07.2023 включно.

Отже, АТ «ПУМБ», відповідно до статті 1048 ЦК України, має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 30.07.2023. Після закінчення строку його дії у кредитодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти. Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість по процентах за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 30.07.2021 по 30.07.2023 в розмірі 3,66 грн.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, заявлена АТ «ПУМБ» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентах за користування позикою після 30.07.2023 (дата повернення кредиту) є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Щодо нарахованої суми комісії в розмірі 15414,26 грн суд відзначає наступне. Умовами договору передбачено нарахування комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,99% щомісяця.

Пунктом 5.7.3. Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО) передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості.

Таким чином, як і заборгованість за процентами за користування кредитом, АТ «ПУМБ» має право стягнути заборгованість по комісії у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 30.07.2023, що з урахуванням сплаченої суми (3318,9 грн) складає 15414,26 грн.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за зобов'язанням за кредитним договором № 1001936531401 від 30.07.2021 є доведеною та підлягає задоволенню частково: заборгованість за тілом кредиту - 32375 грн 38 коп., проценти за користування кредитом в межах строку кредитування за період з 30.07.2021 по 30.07.2023 в розмірі 3,66 грн та комісія за користування кредитом в сумі 15414,26 грн.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Враховуючи викладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: за кредитним договором № 20114858138 від 12.12.2019 у розмірі 78375 гривень 24 копійки; за кредитним договором № 1001936531401 від 30.07.2021 у розмірі 47793 гривень 30 копійок, а всього - 126168 гривень 54 копійки.

Враховуючи те, що позов АТ «ПУМБ» задоволено частково, суд, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 126168,54 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору)/126173,85 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 2 422,30 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 20114858138 від 12.12.2019 у розмірі 78375 (сімдесят вісім тисяч триста сімдесят п'ять) гривень 24 копійки; за кредитним договором № 1001936531401 від 30.07.2021 у розмірі 47793 (сорок сім тисяч сімсот дев'яносто три) гривні 30 копійок, а всього - 126168 (сто двадцять шість тисяч сто шістдесят вісім) гривень 54 копійки.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 30 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» - місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829;

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В.Хасанова

Попередній документ
126689530
Наступний документ
126689532
Інформація про рішення:
№ рішення: 126689531
№ справи: 373/223/25
Дата рішення: 17.04.2025
Дата публікації: 21.04.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Переяславський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.06.2025)
Дата надходження: 22.01.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості.
Розклад засідань:
31.03.2025 15:00 Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
17.04.2025 16:30 Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області