17.04.2025 Єдиний унікальний № 371/543/25
про арешт майна
17 квітня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/543/25
Провадження № 1-кс/371/142/25
Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000119, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000119, в межах якого встановлюються обставини викрадення чужого майна.
Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що слідчим відділом поліції розслідується кримінальне провадження за фактом таємного викрадення чужого майна у виді грошових коштів в сумі 3309 гривень, які належать ОСОБА_3 , з банківського рахунку НОМЕР_1 . Кримінальне правопорушення вчинене з використанням належної потерпілому банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 .
Майно, що ймовірно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, у виді банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , було передано слідчому 11 квітня 2025 року громадянкою, яка може бути причетна до крадіжки.
За позицією слідчого, переданий матеріальний об'єкт має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки, ймовірно, є зняряддам вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий та власник майна, про арешт якого заявлено клопотання, про розгляд клопотання повідомлені належно, в судове засідання не з'явилися. Їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Оцінка наданих матеріалів вказує на наявність підстав для задоволення клопотання.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 даної норми встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
10 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111220000119 внесені відомості про кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України. Ці обставини підтверджені даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За встановленими в ході досудового розслідування обставинами, 21 березня 2025 року у вечірній час доби стороння особа проникла до будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 . Перебуваючи в приміщенні будинку, вона виявила на підвіконні банківську картку № НОМЕР_3 , відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_3 , якою заволоділа. Згодом з використанням цієї банківської картки вона розрахувалася наявними на рахунку банківської картки коштами в магазинах «Смак» та «Юлія», які розташовані на вулиці Центральна в селі Владиславка Обухівського району Київської області. Загальна сума використаних коштів склала 3309 гривень.
Банківська картка, яка стала знаряддям вчинення правопорушення, окільки була використана при вчиненні крадіжки коштів, на вимогу слідчого, була добровільно видана особою, яка, ймовірно, причетна до викрадення грошових коштів.
Ознаки переданого майна детально зафіксовані в протоколі огляду предмета від 11 квітня 2025 року: банківська картка банку АТ«Ощадбанк» № НОМЕР_2 , строк дії до 11/27, власник - ОСОБА_3 .
Згідно з правилами ч. 1 ст. 104 КПК України результати проведеного огляду зафіксовані у протоколі огляду предмета.
На підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення, слідчим до клопотання додано копії: заяви ОСОБА_3 від 10 квітня 2025 року, протоколу допиту потерпілого від 11 квітня 2025 року, виписки по картковому рахунку від 09 квітня 2025 року, проколу допиту свідка ОСОБА_4 від 11 квітня 2025 року, заяви про добровільну видачу банківської картки від 11 квітня 2025 року, протоколу огляду предмета від 11 квітня 2025 року, пояснень від 11 квітня 2025 року.
Постановою слідчого переданий матеріальний об'єкт долучено до кримінального провадження як речовий доказ та передано на зберігання до камери схову речових доказів Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області.
Такі обставини підтверджені даними постанови слідчого від 11 квітня 2025 року.
Згідно приписів ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Переданий слідчому матеріальний об'єкт є таким, щодо якого існують достатні підстави вважати, що він ймовірно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Вказаний матеріальний об'єкт згідно ст. 98 КПК України,може бути розцінено як речовий доказ вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, оскільки існують відповідні ризики.
Таке втручання не завдасть шкоди правам та інтересам потерпілого як власника банківської картки, оскільки з показань потерпілого вбачається, що картка ним заблокована.
Обставини, які досліджені під час розгляду клопотання та оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України, свідчать про обґрунтованість клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111220000119, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на матеріальний об'єкт:
Банківську картку АТ«Ощадбанк» № НОМЕР_2 , яка дійсна до 11/27.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та виконується слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1