Справа № 369/17637/24
Провадження № 2/369/4038/25
17.04.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвій І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/17637/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -
У жовтні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Свої вимоги мотивувала тим, що позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 2010 року. Від спільного проживання мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , 2011 року народження, ОСОБА_5 , 2011 року народження.
26 вересня 2018 року за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області шлюб між позивачем і відповідачем було розірвано. Неповнолітні діти залишились проживати разом з Позивачем та перебувають на її утриманні.
Згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року по цивільній справі № 369/10212/18, з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
На даний час, як зазначає представник позивача, матеріальний стан позивача змінився, оскільки зросли: витрати на утримання дітей у зв'язку із зростанням цін на продукти та одяг, підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку.
Крім того, під час російських обстрілів і бомбардувань внаслідок окупації Київської області, а саме у березні 2022 року син ОСОБА_5 отримав тяжку травму, перелом великої гомілкової кістки на межі с/3 та н/3 зі зміщенням, рвана рана в/3 правої гомілки, в зв'язку з чим 30.03.2022 року дитина перенесла операцію. 14.03.2023 року, повторно проведено другу операцію, наслідки якої призвели до довготривалої реабілітації та значними додатковими витратами (враховуючи стан роботи лікарень Київської області, дії яких були спрямовані на визволення Київщини та навантаження медичних працівників та обставин негайного хірургічного втручання, позивач самостійно понесла витрати у розмірі біля 25 000 грн/ у 2022 році, та 20000 грн. - у 2023 році). Зазначає, що відповідач будь якої участі у лікуванні сина не приймав.
Відповідно до довідок КНП Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради Рентгенографія від 16.09.2024 р., та консультативним висновком КНП Лікарня інтенсивного лікування Боярської міської ради від 24.09.2024 р., син ОСОБА_5 проходить курси реабілітаційної терапії (згідно плану лікування ), що потребує щорічного огляду та обстеження (витрати на річну реабілітації - 3500 грн.).
Враховуючи військовий стан, а саме те, що діти повинні бути на зв'язку з батьками, 27.02.2024 року Позивачем було придбано два мобільних телефони, сумою за один 11 999 грн., другий телефон був придбаний у кредит, згідно якого з 27.02.2024 - 27.08.2024 р.р. позивач сплачувала 1 499грн. 88 коп.
Звертає увагу суду, що з рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області вбачається, що на утриманні Відповідача перебуває ще один син ОСОБА_8 - 2003 року народження, та станом на день подання позову син ОСОБА_8 вже є повнолітньою особою, інших дітей, непрацездатних батьків, які б не отримували пенсію у відповідача не має.
Крім того, зазначає, що у власності відповідача перебувають житловий будинок та земельні ділянки, які він здає в оренду та отримує з них прибуток.
У зв'язку із викладеним, представник позивача просила суд змінити розмір аліментів, які стягуються із Відповідача - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на підставі рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2018 року на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 , 2011 року народження та ОСОБА_5 , 2011 року народження, з 5000 грн. щомісячно в твердій грошовій сумі на 13 000 щомісячно, до досягнення дітьми повноліття. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
13 лютого 2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовна заява підлягає частковому задоволенню. Зазначив, що позивач не надала жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав для збільшення розміру аліментів. Разом з тим, відповідач згоден на збільшення розміру аліментів до розміру прожиткового мінімуму на одну дитину, визначеного у 2025 року, тобто з 5 000 грн. до 6 500 грн. на обох дітей.
Позивач та її представник в судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без участі сторони позивача, заяву підтримала та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв, клопотань станом на час винесення рішення суду не надано.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 (актовий запис від 04 травня 2011 року № 191) та серії НОМЕР_3 (актовий запис від 04 травня 2011 року № 192), відповідно.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року у справі № 369/10289/18, позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб, зареєстрований 11 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №67 розірвано.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2018 року у справі № 369/10212/18, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено. Суд вирішив: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 грн. (п'ять тисячі грн.) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 серпня 2018 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).»
Відповідно до копії акта від 29 серпня 2024 року, складеного депутатом Боярської міської ради Фастівського району Київської області Арчаковим А.М., ОСОБА_1 та її діти: ОСОБА_6 , 2011 року народження, та ОСОБА_7 , 2011 року народження, проживають за адресою: АДРЕСА_2 , та діти перебувають на утриманні матері.
Згідно довідки № 53 про доходи від 03 вересня 2024 року, виданої КНП «ЛІЛ Боярської міськради», сукупний дохід ОСОБА_1 за мінусом відрахувань за період з січня 2024 року по червень 2024 року становить 99 630,00 грн.
Судом також досліджено медичні довідки та консультаційні висновки, надані позивачем разом з позовною заявою, та консультаційний висновок, наданий відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно положень ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Аналізуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить - 3 196,00 грн.
Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям у розмірі, необхідному для забезпечення належного та достатнього рівня життя дитини та її всебічного розвитку. Водночас, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Позивач обґрунтувала позов також тим, що один із синів сторін має проблеми із здоров'ям, у зв'язку з чим потребує більших коштів на його утримання. Позивач отримує державну соціальну допомогу на дітей як малозабезпечена та багатодітна сім'я. Разом з тим, розміру аліментів не вистачає, щоб забезпечувати дітей усім необхідним та належним чином дбати про їх здоров'я. Ці обставини можуть бути підставою для стягнення з батька додаткових витрат на дитину, викликаних хворобою дитини при умові подачі позову з такими позовними вимогами які позивач не заявляла.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо); розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 ЦПК України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на цей час виникли обставини, які зумовлюють зміну розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення суду з відповідача.
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не доведено у повному обсязі розмір аліментів у сумі саме 13 000 грн., які остання просить стягнути з відповідача.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, суд вважає за необхідне також зазначити, що розмір аліментів має бути розумним та виправданим, не суперечити нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дитини, обов'язком по утриманню, який покладений також і на позивача, а тому вважає за можливе їх визначити у розмірі 8 000 грн.
При цьому суд відхиляє надані позивачем докази понесення додаткових витрат на дитину, оскільки позивач не позбавлена права звернутися до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дитину.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментівпідлягає частковому задоволенню.
Крім того, згідно абз. 4 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином, аліменти в зміненому даним рішенням суду розмірі підлягають стягненню з дня набрання чинності цим рішенням суду.
На підставі п.3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1 211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 51 Конституції України, статтями 1,7, 18-19, 141, 180-184, 192, 194 СК України, ст.ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2013 року у цивільній справі № 369/10212/18.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дітьми повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2013 року у цивільній справі № 369/10212/18, відкликавши виконавчий лист.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА