Справа № 369/14268/24
Провадження № 2-др/369/63/25
17.04.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Фінагеєвій І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербан Ганни Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/14268/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 369/14268/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було задоволено.
29 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Щербан Ганна Анатоліївна через систему «Електронний суд» подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка зареєстрована в суді 31 січня 2025 року за Вх. № 4946/25.
Свої вимоги мотивує тим, що 22 січня 2025 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ухвалила рішення, яким задовільнила позовні вимоги у справі №369/14268/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. Текст рішення було виготовлено та отримано представником Позивача 24 січня 2025 року в приміщенні суду. Разом із позовом Позивачем надавався орієнтовний розрахунок витрат, які Позивач поніс/планує понести у зв'язку із розглядом судової справи у розмірі 15 000,00 грн. В позові зазначалося прохання Позивача судові витрати покласти на Відповідача. Також Позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про надання права подати докази понесених витрат на правову допомогу після ухвалення рішення суду.
У зв'язку із викладеним, представник позивача просить суд проголосити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Сторони у справі, повідомлені належним чином про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Представник позивача надала суду заяву, в якій просила розгляд заяви проводити без участі позивача та його представника. Заяву підтримала та просила задовольнити.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було задоволено. Суд ухвалив:
«Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно, в розмірі 27 000 (двадцять сім тисяч) грн 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду 21 серпня 2024 року і до повноліття дитиною.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 00 коп. в дохід держави.»
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 статті 2 ЦПК України).
Суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі № 285/5547/21, згідно яких, у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу, представником позивача надано наступні докази: ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1685794 від 21 серпня 2024 року, детальний розрахунок суми судових витрат, договір про надання правової допомоги № 58 від 15 серпня 2024 року, акт приймання передачі наданих послуг № 1 від 21 серпня 2024 року до Договору про надання правової допомоги № 58 від 15 серпня 2024 року, акт приймання передачі наданих послуг № 2 від 11 листопада 2024 року до Договору про надання правової допомоги № 58 від 15 серпня 2024 року та роздруківки підтвердження оплати на рахунок Адвокатського Бюро «Щербан та партнери».
Отже, у даній справі докази, якими підтверджується розмір понесених позивачем судових витрат в суді, існували станом на 15 серпня 2024 року та найпізніше - 11 листопада 2024 року, і позивач не була позбавлена об'єктивної можливості подати їх разом з позовною заявою або до винесення рішення судом.
Аналогічні висновки містить постанова Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 754/16607/23 (провадження № 22-з/824/1280/2024).
Крім того, як зазначала представник позивача у заяві про судові витрати, яка була подана разом з позовною заявою, акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору між позивачем та його представником підписується за фактичним результатом надання послуг, однак, як вбачається з наданих представником позивача доказів,акт приймання передачі наданих послуг № 1 було підписано 15 серпня 2024 року та акт приймання передачі наданих послуг № 2 було підписано 11 листопада 2024 року, тобто до винесення рішення судом.
При цьому заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербан Ганни Анатоліївни не містить обґрунтування поважності причин неподання таких доказів суду разом з позовною заявою або до винесення рішення судом, що є підставою для відмови у її задоволенні.
Виходячи з вищевикладеного, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербан Ганни Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/14268/24 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 259, 263-265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербан Ганни Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/14268/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА