Справа № 358/470/25 Провадження № 3/358/236/25
04 квітня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянувши адміністративну справу яка надійшла з ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 ,-
-за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу серії ЕПР1 №278764 від 22.03.2025 вбачається, що 22.03.2025 о 18 год 06 хв в м. Богуслав вул. Ярова, водій ОСОБА_2 керував мопедом Aprilia sr50 д.н.з. НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6810. Результат продуття 0,99 %о. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А ПДР.
Зазначені дії кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та часу судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з урахуванням приписів ст.268 КУпАП.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Суд, дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно із вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дане правопорушення вчинив повторно протягом року, оскільки постановою Богуславського районного суду Київської області №358/2055/24 від 31 січня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до відомостей з ЄДРСР, 04.02.2025 - забезпечено надання загального доступу, 11.02.2025 постанова набрала законної сили.
Отже, ОСОБА_1 вважається таким, що протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є обов'язковою кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки в даному випадку його дії слід було кваліфікувати за ч.2 ст.130 КУпАП. При цьому суд не вправі перекваліфікувати дії ОСОБА_1 і визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за іншою частиною.
У зв'язку з викладеними обставинами, справа підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 2, 4 ст. 266, ст. 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець