Справа № 358/592/25 Провадження № 1-кс/358/131/25
про застосування запобіжного заходу
15 квітня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025111230000744 від 14.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, яке погоджене прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав, Київської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_1 , працюючого водієм ПП «Івахов», раніше не судимого,
підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -
15.04.2025 року слідчий СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025111230000744 від 14.04.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111230000744, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 13 квітня 2025 року близько 20 години 30 хвилин водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Mazda» модель 626 номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пункту 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - Правила дорожнього руху), відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», пункту 2.9 а) відповідно до якого «водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», рухаючись неподалік будівлі № 92 по вулиці Мисайлівській, в м. Богуслав, в межах Обухівського району Київської області в напрямку від центру м. Богуслав до селища Мисайлівка, проявив злочинну самовпевненість, не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, в порушенні пункту 2.10 а) в) відповідно до якого «в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди» та в порушення вимог пункту 10.1 ПДР України, відповідно до якого «перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створити перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», не переконавшись перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїхавши на зустрічну смугу руху у напрямку села Мисайлівка, де допустив зіткнення із моторолером марки «Viper», модель «Vind» без реєстраційного номерного знаку, під керуванням ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який рухався в зустрічному напрямку після чого не зупинив транспортний засіб та залишив місце пригоди.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир моторолера марки «Viper», модель «Vind» без реєстраційного номерного знаку, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому нижньої третини малогомілкової кістки лівої нижньою кінцівки та була доставлена до КНП «Богуславської МР Богуславської ЦЛ».
Порушення водієм ОСОБА_4 , вимог пунктів 2.3 б); 2.9 а); 2.10 а) в); 10.1 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_11 тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець міста Богуслав, Київської обл., українець, громадянин України, працює в ПП «Івахов» водієм, із середньою спеціальною освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
14.04.2025 о 02 годині 20 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
При вирішенні даного клопотання просить суд врахувати наступне.
У кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.04.2025, згідно якого зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, положення транспортного засобу відносно нерухомих елементів проїзної частини, а також виявлені пошкодження на транспортному засобі.
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.04.2025, згідно якого зафіксовано місце виявлення транспортного засобу, а також виявлені пошкодження на транспортному засобі, які характерні для зіткнення з іншим транспортним засобом.
- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій схематично зображено місце події, положення транспортного засобу та накладено заміри положення відповідно до огляду;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 відповідно до якого встановлено обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди та те що ОСОБА_13 перебував за кермом під час ДТП;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 відповідно до якого встановлено обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди та те що ОСОБА_13 перебував за кермом під час ДТП;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 відповідно до якого встановлено обставини та механізм дорожньо-транспортної пригоди та те що ОСОБА_13 перебував за кермом під час ДТП;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість впливом лікарських препаратів, що зо знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2025 року. Відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
- довідкою щодо тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_11 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий поліції просить суд врахувати, що діючий процесуальний Закон не передбачає обов'язку органу досудового розслідування обґрунтовувати підозру особи у вчиненні кримінального правопорушення виключно висновком судової експертизи, оскільки на цій стадії досудового розслідування відсутня тверда переконаність у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак, є докази, які вказують на імовірність вчинення особою кримінального правопорушення.
Слідчий зауважує, що на стадії досудового розслідування, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), слідчий суддя може оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
У рішенні «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90, «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.94. ЄСПЛ навів важливий критерій обґрунтованості підозри та її відмежування від кінцевого обвинувачення. Суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що необхідні для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення свідчать вищезазначені долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які на даній стадії достатньо для висновку про обґрунтованість підозри, яка, по суті, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, за який законом передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Таким чином, запобіжний захід у виді домашнього арешту може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_4 .
В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, а тому під тягарем можливого покарання він може переховуватися від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
На наявність вищевказаного ризику також свідчить те, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який на даний час триває. Тому ОСОБА_4 , користуючись уразливою ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях, непідконтрольних органам державної влади України.
У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
- п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.
Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, ОСОБА_4 , знаючи про фактичне місце проживання потерпілих та свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи їх із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Слідчий поліції просить суд врахувати, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Підозрюваний ОСОБА_4 , має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . У зв'язку з чим слідчий поліції вважає доцільним обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений час доби, заборонивши залишати житло за адресою АДРЕСА_1 .
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній вчинив злочин, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а тому може зникнути від органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування, не забезпечивши належну процесуальну поведінку підозрюваного.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями, до теперішнього часу не надійшли заяви від осіб, що заслуговують на особливу довіру, та які б виявили бажання бути поручителями підозрюваного ОСОБА_15 , що виключає можливість застосування відносно нього такого запобіжного заходу.
Запобіжний захід у виді застави не можу бути застосований до підозрюваного, оскільки він не забезпечить можливість здійснення цілодобового контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому не буде ефективним.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків. Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , окрім як домашнього арешту, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, до підозрюваного ОСОБА_4 , не можливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід ніж домашній арешт, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний на час досудового розслідування.
При цьому, є необхідність у зобов'язанні підозрюваного ОСОБА_4 виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього кодексу.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає за доцільне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- заборонити залишати своє місце проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . у період часу з 22:00 годин до 06:00 годин наступної доби;
- прибувати до Обухівського РУП ГУНП в Київській області за адресою вул. Київська, 22 в м. Обухів Київської області, до старшого слідчого слідчого відділу ОСОБА_16 або до слідчих слідчої групи у даному кримінальному провадженні за першим викликом, здійсненим у відповідності до вимог КПК України, з метою забезпечення можливості проведення із ним слідчих та процесуальних дій, а також до прокурора, суду на визначений ними час;
- не відлучатися за Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_4 задля недопущення ним ухилення від слідства чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Беручи до уваги вищевикладене, орган досудового розслідування у кримінальному провадженні переконаний у тому, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки інший більш м'який запобіжний захід, не дасть змоги контролювати поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам впливати на свідків, потерпілого в кримінальному провадженні, вчинити нове кримінальне правопорушення, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, слідчий поліції просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений час доби, терміном на шістдесят діб в межах строку досудового розслідування. Зобов'язати ОСОБА_4 у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до Обухівського РУП ГУНП в Київській області за адресою вул. Київська, 22 в м. Обухів Київської області, до старшого слідчого слідчого відділу ОСОБА_16 або до слідчих слідчої групи у даному кримінальному провадженні за першим викликом, здійсненим у відповідності до вимог КПК України, з метою забезпечення можливості проведення із ним слідчих та процесуальних дій, а також до прокурора, суду на визначений ними час;
- не відлучатися за Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_4 задля недопущення ним ухилення від слідства чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому, просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, додатково зазначив, що не переховувався від органів досудового розслідування та суду та не має намірів впливати на потерпілого та свідка.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного та не заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Як встановив слідчий суддя, СВ Обухівського РУП ГУНП в Київської області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2025 року за № 12025111230000744, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України.
14 квітня 2025 року о 02 годині 09 хвилин слідчим СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 у порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 Кримінального кодексу України.
14 квітня 2025 року о 17 годині 08 хвилин, слідчим СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 Кримінального кодексу України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131, 132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 Кримінального кодексу України, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.04.2025; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.04.2025; схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість впливом лікарських препаратів, що зо знижують увагу та швидкість реакції від 14.04.2025 року; довідкою щодо тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_11 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Крім того, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Таке переконання слідчого судді ґрунтується на таких обставинах, встановлених в ході розгляду клопотання: неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, за вчинення якого передбачено покарання у виді безальтернативного позбавлення волі на термін до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років; неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні шляхом змушування їх із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань, оскільки ОСОБА_4 особисто знайомий із свідками та знає про фактичне місце проживання потерпілих та свідків.
Будь-яких вагомих та обґрунтованих обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 години до 06.00 години ранку, з урахуванням наявності наведених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчий суддя не встановив.
Згідно положень ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що вказані висновки ЄСПЛ з урахуванням зазначених вище обставин кримінального провадження та особи ОСОБА_4 , який раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційно працює, має постійне місце проживання, об'єктивно свідчать про те, що більш м'які запобіжні заходи ніж застосування домашнього арешту із забороною йому залишати житло в період доби з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку не забезпечать запобіганню встановлених ризиків, а також є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, з встановленням відповідних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, на думку слідчого судді, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання існуючим на даний час ризикам.
За таких обставин, клопотання слідчого, погодженого прокурором про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176-178, 181, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому у період часу з 22 годин 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб, а саме до 12 червня 2025 року.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до 12 червня 2025 року виконувати наступні обов'язки:
- прибувати до Обухівського РУП ГУНП в Київській області за адресою вул. Київська, 22 в м. Обухів Київської області, до старшого слідчого слідчого відділу ОСОБА_16 або до слідчих слідчої групи у даному кримінальному провадженні за першим викликом, здійсненим у відповідності до вимог КПК України, з метою забезпечення можливості проведення із ним слідчих та процесуальних дій, а також до прокурора, суду на визначений ними час;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на відділ національної поліції за місцем мешкання підозрюваного.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала втрачає силу 12 червня 2025 року, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.
На ухвалу, протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику.
Повний текст ухвали проголошений 15 квітня 2025 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1