Справа № 357/3382/25
3/357/1936/25
17.04.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області відносно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 13.03.2025 надійшли адміністративні матеріали за ч. 3 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями 126 КУпАП розглядаються у п'ятнадцятиденний строк.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Гр. ОСОБА_1 з'явився в судове засідання. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 126 КупАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Частиною 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух»).
Положеннями абз. 1 частини 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Аналогічно підпунктом «а» п. 2.й Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 09.03.2025 о 08 годині 43 хвилин у м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом HONDA CR-V, д.н.з. НОМЕР_2 будучи обмеженим у праві користування транспортними засобами, номер ВП 31485408 від 17.02.2021 (протокол серії ЕПР1 № 266563 від 09.03.2025).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного ч. 5 ст. 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Частина 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що тимчасові обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема у разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Отже, суд перевіряючи наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, зобов'язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження його у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності такої особи про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.
В матеріалах справи міститься постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 17.02.2021 винесена старшим державним виконавцем Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби у Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шаховою Н.А.
Постанова про тимчасове обмеження винесена у ВП № 31485408 внаслідок встановлення заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.08.2020 по 01.02.2021 в сумі 10549,64 грн до погашення заборгованості зі сплати аліментів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не знав про постанову про тимчасове обмеження у праві керування, оскільки, він виплачував аліменти безпосередньо дружині та жодних претензій до нього немає. На підтвердження своїх слів у судовому засіданні надав заяву колишньої дружини ОСОБА_2 , де розписані суми грошових коштів отриманих помісячно. Додав, що його не повідомляли про накладення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом та вважав, що боргу немає. Зараз він перебуває на службі в ЗСУ, тому не мав можливості владнати питання з виконавчою службою раніше.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
З долученого до матеріалів відео вбачається, що ОСОБА_1 під час зупинки та перевірки документів вперше від поліцейського дізнався про обмеження в праві керування. Далі він зателефонував колишній дружині і повідомив цю інформацію, однак з розмови вбачається, що вона також не знала про це.
Аналізуючи диспозицію ч. 3 ст. 126 КУпАП вбачається, що умисел є кваліфікуючою ознакою цього складу правопорушення, що виявляється в обізнаності особи стосовно відкритого виконавчого провадження та підстав для обмеження в тимчасовому праві керування транспортним засобом. В судовому засіданні ОСОБА_3 надав суду докази, які підтверджують, що на момент зупинки заборгованість по аліментам була фактично відсутня, оскільки він сплачував аліменти на рахунок колишньої дружини. Також суд враховує, що особа не була обізнана про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 17.02.2021, що виключає умисел.
Відтак наведені обставини свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
А згідно з рішенням у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З урахуванням викладеного суд вважає, що в справі про адміністративне правопорушення є необхідним застосування положення статті 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення, та відшукувати докази винуватості особи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події, складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Керуючись статтями 126, 221,247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК