Справа № 357/18710/24
1-кп/357/240/25
16.04.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора Білоцерківської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
учасника кримінального провадження:
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Біла Церква обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111030003241 від 16.10.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Капустенці Володарського р-ну Київської обл., громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працевлаштованого водієм у ТОВ «Шинник +», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 118 КК України,
з укладеною 24.03.2025 між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 угодою про примирення,-
І. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
06 жовтня 2024 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 перебували за місцем спільного проживання а саме у приміщенні кухні будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаний час та у зазначеному місці між ними виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_7 , взявши кухонного ножа, висловлюючи погрози та образи батьку
ОСОБА_4 , підбіг до останнього.
ОСОБА_4 , сидячи на кухонному дивані, діючи умисно, з метою захисту і подальшого припинення протиправних дій сина ОСОБА_7 , не оцінивши небезпечності посягання та обстановки захисту, маючи при цьому можливість захистити свої інтереси без заподіяння смерті ОСОБА_7 , перевищуючи межі необхідної оборони, оскільки захист явно не відповідав характеру нападу, взявши в руку ніж, який лежав на спинці кухонного дивану, завдав ОСОБА_7 один удар в тулуб, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудей зліва з ушкодженням серця та аорти із крововтратою, від якого ОСОБА_7 помер на місці.
Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.118 КК України без кваліфікуючих ознак, а саме як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.
24.03.2025 між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про примирення.
У судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладені даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, не заперечував проти затвердження угоди про примирення, просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, визначене сторонами угоди.
У судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, щиро розкаявся, та зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди.
Захисник підтримав думку обвинуваченого та просив затвердити угоду.
Потерпіла в судовому засіданні просила суд затвердити угоду про примирення, укладену 24.03.2025 між нею та ОСОБА_4 .
ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.
Розглядаючи питання в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Згідно ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 (справа № 608/2388/20, провадження № 51-2634ск21) зробив висновок про те, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженнях щодо нетяжких злочинів та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення, у тому числі й тих, внаслідок яких настала смерть особи.
Відповідно до п.1 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.
У зв'язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст. 473 КПК України.
Так, згідно з умовами угоди про примирення обвинувачений під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю злочину, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, потерпіла до обвинуваченого жодних претензій майнового та морального характеру не має.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_4 можливо призначити покарання за ст. 118 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік та покладенням обов'язків, передбачених пп. 1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.5 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Оскільки умови угоди про примирення, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена у даному провадженні, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.ст.50, 65-67 КК враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв умисне кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, має постійне місце проживання, характеристика за місцем проживання відсутня, працевлаштований, за місцем роботи характеризується з позитивного боку, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше не судимий. Згідно з медичною довідкою КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 15.10.2024 № 1356 обвинувачений за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений не належить до осіб з інвалідністю, досяг пенсійного віку, не є військовослужбовцем строкової служби.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
Оскільки умови угоди про примирення, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.118 КК України, а саме як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, враховуючи данні про особу винного, його ставлення до вчиненого, позицію потерпілої, приймаючи до уваги наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена у даному кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.118 КК України зі звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Згідно з положеннями ч.2 ст.75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема й позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.10.2024 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 04.12.2024. При цьому, 06.10.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України. Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2024 ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.12.2024 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту продовжено до 06.01.2025. З огляду на викладене, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_4 необхідно зарахувати строк його попереднього ув'язнення у період з 06.10.2024 по 11.11.2024 у строк відбуття покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, на підставі ч.7 ст.72 КК України, ОСОБА_4 зарахувати строк перебування під цілодобовим домашнім арештом у період з 11.11.2024 по 06.01.2025 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо долі речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судових експертиз: висновок експерта № СЕ-19/111-24/62648-ХЗ від 30.10.2024 у розмірі 2387,70 грн (дві тисячі триста вісімдесят сім гривень 70 копійок), висновок експерта № СЕ-19/111-24/61606-БД від 10.12.2024 у розмірі 9 590,67 грн (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 67 копійок), висновок експерта № СЕ-19/111-24/61609-БД від 16.12.2024 у розмірі 14 825,72 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять гривень 72 копійки), висновок експерта № СЕ-19/111-24/61612-БД від 13.12.2024 у розмірі 14 546,03 грн (чотирнадцять тисяч п'ятсот сорок шість гривень 03 копійки), висновок експерта № СЕ-19/111-24/61602-БД від 20.01.2025 у розмірі 14 988,44 грн (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 44 копійки), у загальній сумі 56 338,56 грн (п'ятдесят шість тисяч триста тридцять вісім гривень 56 копійок) документально підтверджені, тому вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Крім того, керуючись приписами частини четвертої статті 174 КПК України щодо вирішення одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, питання про скасування арешту майна, зокрема, у випадку непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, суд вбачає наявними підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2024.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 65-67, 72, 75, 76, 118 КК України, ст.ст.314, 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення від 24.03.2025 по розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024111030003241 від 16.10.2024, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, що передбачені пп. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи;
Згідно з ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 16.04.2025.
Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.
Речові докази:
?два ножі, які відповідно до постанови про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів від 07.10.2024 зберігаються в камері схову Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;
?мобільний телефон марки Айфон, IMEI: НОМЕР_1 , мобільний телефон марки Хуавей, спортивну кофту чорного кольору з червоними вставками, футболку синього кольору, штани синього кольору, кросівки сірого кольору, які відповідно до постанови про визнання та приєднання до матеріалів провадження речових доказів від 07.10.2024 зберігаються в камері схову Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - повернути ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення експертиз у загальній сумі 56 338,56 грн (п'ятдесят шість тисяч триста тридцять вісім гривень 56 копійок) на користь держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2024 (справа № 357/14527/24, провадження № 1-кс/357/2359/24).
На підставі ч.ч.5,7 ст.72 КК України ОСОБА_4 зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 06.10.2024 по 11.11.2024, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі та строк домашнього арешту з 11.11.2024 по 06.01.2025, виходячи з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1