провадження № 2-а/294/1/25
справа № 294/2048/24
17 квітня 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:
секретаря судових засідань - Івашкевич В.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши позовну заяву позивача Сімашкевича Юрія Федоровича до Шмирка Владислава Борисовича, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття провадження у справі -
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ГУНП в Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3376191 від 30.10.2024, закриття провадження у справі.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вищевказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень. Дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою з наступних підстав. В порушення ч. 2 ст. 283 КУпАП у постанові серії ЕНА №3376191 відповідача не зазначено опис обставин справи, на якій підставі поліцейські зупинили автомобіль та при зупинці автомобіля не зазначили доказів вчинення порушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. Зокрема, що транспортний засіб ВАЗ 2105, яким позивач тимчасово користувався, не зареєстрований або не перереєстрований в Україні в установленому порядку, хоча позивачем на вимогу поліцейського був наданий технічний паспорт автомобіля серії НОМЕР_1 , посвідчення водія та перевірено діючий страховий поліс. Крім того, в порушення ст. 63 Конституції України, позивачу не були роз'яснені права та не було забезпечене його право на захист, у зв'язку з чим останній не зміг скористатись допомогою правозахисника при складанні постанови відповідачем.
Зважаючи на викладене, позивач вважає, що постанова серії ЕНА №3376191 від 30.10.2024про вчинення адміністративного правопорушення підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 03.03.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено розгляд справи на 01.04.2025.
01.04.2025 в судове засідання з'явився позивач, який пітримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 01.04.2025 судом вирішено питання про залучення у якості другого співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Житомирській області, у зв'язку з чим справу відкладено на 17.04.2025.
У судовому засіданні 17.04.2025 позивач пояснив, що автомобіль йому не належить, він тимчасово нею керує, а газобалонне обладнання, яке було наявне в транспортному засобі, не функціональне, він ним не користувався, заправляв автомобіль бензином.
Відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Другий співвідповідач ГУНП в Житомирській області до суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правомірність так законність спірної постанови, дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також наявність достатніх доказів, що підтверджуються факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 126 КУпАП. Розгляд справи просив проводити за відсутності представника ГУНП в Житомирській області.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3376191 від 30.10.2024, ОСОБА_1 30.10.2024 о 16 год. 35 хв. в с. Вільшанка по вул. Центральній, 56, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_2 , мав не зареєстроване ГБО (газовобалонне обладнання) у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 30.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн (а.с.5).
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР. водієві, зокрема забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
Згідно із п. 30.1. ПДР, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 126 КУпАП, адміністративним правопорушенням є керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні у встановленому порядку.
Відповідно до пункту 1 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 №607, переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, є установка спеціального обладнання, не передбаченого нормативно-технічною документацією, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Таким чином, встановлення газобалонного обладнання на транспортний засіб вважається переобладнанням і повинно бути узгоджено з сервісним центром МВС відповідно до встановленої процедури і така інформація має бути вписана у свідоцтво про реєстрацію автомобіля
Відповідно до п. 18. Порядку переобладнання транспортних засобів, перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (далі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку, цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Пунктом 33 Порядку передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться в разі отримання свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення його на бланку) замість утраченого або непридатного для користування, зміни їх власників, місця реєстрації або найменування власників - юридичних осіб (крім зміни найменування юридичної особи у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство), місця проживання або прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі заміни номерних знаків, отримання чи перезакріплення індивідуальних номерних знаків, зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Відповідно до п. 37 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) переобладнаних транспортних засобів проводиться на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни), а також за умови відповідності переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху.
Для транспортних засобів, переобладнаних в індивідуальному порядку, а також транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газових паливах, відповідність вимогам безпеки дорожнього руху підтверджується сертифікатом відповідності, виданим органом із сертифікації, який відповідно до законодавства призначений або уповноважений Мінінфраструктури для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, або відомостями про такий сертифікат, що містяться в реєстрі сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання, що подаються разом з документом про погодження, виданим згідно з порядком переобладнання транспортних засобів, або відомостями про такий документ про погодження, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.
Власникам переобладнаних транспортних засобів видаються нові свідоцтва про реєстрацію (зокрема за бажанням заявника в електронній формі без виготовлення їх на бланку) із зазначенням нових ідентифікаційних номерів складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті змін в ній.
Згідно зі ст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.
Приписами ст. 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису, наданого відповідачем, вбачається, що в ході огляду документів, наданих позивачем на вимогу працівника з метою здійснення їх перевірки, встановлено факт порушення водієм п 30.1 ПДР, а саме своєчасно не здійснена перереєстрація газобалонного обладнання, в результаті розгляду справи позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 6 ст. 121 з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп., про що складено постанову серії ЕНА №3376191, з чим водій категорично не погоджувався, посилаючись на те, що він не являється власником транспортного засобу.
Разом з тим, судом не приймаються доводи позивача про те, що він не являється власником непереобладнаного транспортного засобу, оскільки за змістом диспозицій як частини першої так і шостої статті 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом. Тобто суб'єктом вказаних адміністративних правопорушень є водій транспортного засобу, а не власник.
Оскільки з наданих ОСОБА_1 документів, встановлено що транспортний засіб ВАЗ 2105 днз НОМЕР_2 який належить ОСОБА_3 , переобладнано шляхом встановлення газобалонного обладнання, що не було зареєстровано у втсновленому законом порядку, позивач, керуючи таким транспортним засобом, порушив вимоги ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що встановлено та доведено наявність факту порушення ОСОБА_1 п. 30.1 ПДР, а саме керування транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні у встановленому порядку.
Враховуючи викладене вище, вчинення ОСОБА_1 оскаржуваного адміністративного правопорушення є доведеним, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом винесення спірної постанови є законним та обґрунтованим.
Щодо порушення прав позивача, а саме ст. 63 Конституції України, де останній посилається на те, що йому не були роз'ясненні його права та не було забезпечене його право на захист, у зв'язку з чим він зміг скористатись допомого правозахисника при скаладанні постанови серії ЕНА №3376191, суд виходить з того, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов'язок у даному випадку патрульного поліцейського забезпечувати правопорушнику на місці розгляду адміністративної справи правової допомоги шляхом надання йому фахівця в області права. Крім того, можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду, яким позивач скористався.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний суд, зокрема, у справі №537/6068/16-а від 20.08.2020.
Керуючись ст. 5, 6, 72, 73, 75, 77, 205, 241, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, закриття провадження у справі - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 17.04.2025
Суддя Ірина БІЛЕРА