Справа №463/1547/25
Провадження №1-кс/463/3763/25
про продовження строку запобіжного заходу
17 квітня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Суми, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженому, раніше не судимому,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст. 361 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, а саме до 21.05.2025.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 ч.2 ст. 361 КК України - у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) мереж, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України; у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин викладених у письмовому повідомленні про зміну підозри від 12.03.2025 року, яке долучено до матеріалів справи.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які належить, в тому числі до категорії тяжких злочинів (ч.4 ст.185 КК України) та за які передбачено покарання до 8 років позбавлення волі. Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 22.02.2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави. Строк тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 22.02.2025 року закінчується 21.04.2025 року, однак досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено та потребує значного часу. Крім того, вважає, що в діях підозрюваного і надалі наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для продовження строку вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки за вчинений злочини передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі до 8 років позбавлення волі, і це вже само по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працює, а отже не має постійного та стабільного доходу. Крім того, прокурор вважає, що підозрюваний залишаючись на свободі може впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Є працездатною особою, ніде не працює, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Крім того, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, просив визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник в судовому засіданні проти продовження підозрюваній строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив та просив застосувати щодо останньої більш м'який вид запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримала думку захисника.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141360000396 від 12.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.361 КК України.
20.02.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за адресою: місто Львів, вулиця Романчука, 18, час фактичного затримання 11:00 год. 20.02.2025.
21.02.2025, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України.
22.02.2025, слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_7 винесено ухвалу про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 нривень строк дії якої становить 60 днів починаючи з 21.02.2025 до 21.04.2025 року включно.
12 березня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст. 361 КК України.
Вирішуючи заявлене слідчим за погодженням з прокурором клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 ч.2 ст. 361 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме:
-протоколом прийняття заяви від 11.02.2025;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 12.02.2025;
- випискою з банку по банківські карті потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколами оглядів відеозаписів від 18.02.2025;
-заявою про вчинення кримінального правопорушення від 20.02.2025;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 20.02.2025;
-протоколом обшуку від 20.02.2025, проведеного за адресою, АДРЕСА_2 ;
-протоколом огляду від 21.02.2025;
-протоколом прийняття заяви від 12.03.2025;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 12.03.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілої ОСОБА_10 ;
-протоколом прийняття заяви від 10.02.2025;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 11.02.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілого ОСОБА_11 ;
-протоколом огляду відеозаписів від 23.02.2025;
-протоколом прийняття заяви від 20.02.2025;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 від 21.02.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілої ОСОБА_12 ;
-протоколом прийняття заяви від 18.02.2025;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 24.02.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілого ОСОБА_13 ;
-протоколом прийняття заяви від 12.03.2025;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_14 від 12.03.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілої ОСОБА_14 ;
-протоколом прийняття заяви від 12.03.2025;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 від 12.03.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілого ОСОБА_15 ;
-протоколом прийняття заяви від 12.03.2025;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_16 від 12.03.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілої ОСОБА_16 ;
-протоколом прийняття заяви від 20.02.2025;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 21.02.2025;
-випискою з банку по банківські карті потерпілого ОСОБА_17 ;
- речовими доказами по даному кримінальному провадженню та іншими матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування, у їх сукупності.
Оцінюючи наведені слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбачених ст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Постановою керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 21.05.2025.
Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які належить, в тому числі, до категорії тяжких злочинів (ч.4 ст.185 КК України) та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років позбавлення волі, а також які за своєю правовою природою та об'єктом спрямування спрямовані проти відносин у сфері власності (ч.4 ст.185 КК України) та електронно-обчислюваних машин (комп'ютерів) (ч.2 ст. 361 КК України). Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу. Його дії мають систематичний характер. Крім того, суд вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, ніде не працює, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваній строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин клопотання та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, а також враховуючи стадію кримінального провадження, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Щодо можливості застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
Відповідну до абзацу 1 ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4,5 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.;
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цьогокодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив'язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу слід визначити в межах в межах строків досудового розслідування: починаючи з моменту проголошення ухвали 17 квітня 2025 року до 21 травня 2025 року включно.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Строк дії ухвали становить починаючи з 17 квітня 2025 року до 21 травня 2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень нуль копійок).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою;
2) утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;
3) здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1